+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
139
Мова:
Українська
з кількох виконавців.
АНТИЧНИЙ – той, що має відношення до грецької або римської історії і культури.
АНТРАКТ – перерва між діями вистави, відділеннями концерту.
АНТРЕ – на естраді та в цирку: невеличка сатирично-гумористична сценка.
АНТАГОНІСТ – в античній драматургії персонаж, який знаходиться у конфлікті з іншими персонажами і веде з ними драматичну боротьбу.
АНШЛАГ – об’ява про те, що всі квітки на видовище продані та про відсутність вільних місць в глядацькому залію
АПАРТ (АПАРТЕ) – мова персонажа, яка звернута ним до самого себе і яку, немовби, не чують інші дійові особи.
АПОФЕОЗ – заключна урочиста частина, масова остання сцена вистави, уславлення, звеличання когось чи чогось, ЕПІЛОГ.
АРЛЕКІН – один з найпопулярніших персонажів італійської «комедії масок», а ще тканини, які обрамовують сценічну арку, колись у зморшках цієї тканини ховався А.
АРХІТЕКТОНІКА – основний принцип побудови сценарної структури, взаємозв’язок окремих її частин. Іноді А. називають зовнішньою структурою драми. Те ж саме, що і КОМПОЗИЦІЯ.
АТЕЛАНА – коротенька п’єса фарсового характеру з постійними персонажами.
АТРАКЦІОН – технічне пристосування для розваг, у цирку – великий номер, що підпорядкованій якійсь певній темі або жанру циркового мистецтва.
АФІША – текстова інформація про те, де, коли і яка саме відбудеться подія, видовище, найчастіше – паперовий аркуш з потрібним текстом, малюнками, фото тощо.
БАЛАГАН – різновид видовищного народного мистецтва гумористичного напрямку з дуже поверховою і досить брутальною драматургією.Б. працювали на ярмарках, гуляннях тощо.
БЛОК – об’єднання відносно дрібних елементів сценарію в єдину структурну одиницю, наприклад, Б. концертних номерів.
БОГ З МАШИНИ (DEUS EX MACHINA) – невиправдане з’явлення персонажу драми, який повертає дію та вирішує конфлікт. Ще у античному театрі боги іноді з’являлись за допомогою різних пристосувань. В переносному значенні – невиправданий та несподіваний поворот сюжету.
БУРЛЕСК – комічне зображення якогось явища чи характеру, форма кумедного перебільшення, розмова про серйозні речі у жартівливій манері.
БУТАФОРІЯ – штучні речі, створенні для використання у виставі, які імітують справжні.
БУФОНАДА – жартівлива сценка, яка побудована на перебільшенні.
ВАР’ЄТЕ – різновид видовищного мистецтва, невеличкий ресторан чи бар, в якому виступають актори різних жанрів, переважно гумористичного напрямку, естрадний театр, те ж саме, що і КАБАРЕ.
ВАРІАНТ – одна з декількох редакцій твору, його відозміна.
ВЕНТРОЛОГІЯ – «черевомовлення», особлива техніка сценічного мовлення, коли актор розмовляє, не рухаючи губами.
ВЕРБАЛЬНИЙ – неписьмове висловлення, незафіксований у письмовій формі твір літератури.
ВЕРСИФІКАЦІЯ – техніка віршування, процес створення віршів.
ВЕРТЕП – в українському ляльковому театрі – невеличкий ящик-скринька, переносний ляльковий театр, де демонструвались кумедні сценки переважно побутового характеру.
ВИСТАВА – видовище, показ того, про що йдеться в сценарії або п’єсі.
ВОДЕВІЛЬ – жанровий різновид комедійної драматургії, вистава з куплетами і танцями, легка комедія.
ВОКАЛ – спів, виконання музичних творів засобом співу.
ГЕГ – комедійний трюк, вставний трюковий номер у комедії.
ГЕРОЙ – в драматургії та театрі – головний персонаж.
ГІПЕРБОЛА – перебільшення якихось якостей того, про що йдеться, щоб підсилити виразність та наочність.
ГРАДАЦІЯ – послідовне збільшення у певному порядку.
ГРАФІК – наочне логічне зображення умовного типу, що відбиває якийсь процес.
ГРОТЕСК – зображення чогось або когось у потворно-комічному вигляді.
ДЕКЛАМАЦІЯ – мистецтво виразного читання вголос, іноді – занадто театральна, штучна манера акторського виконання.
ДЕКОРАЦІЯ – елемент художнього оформлення сценічного простору.
ДЕФІНІЦІЯ – невелике за обсягом визначення якогось поняття, формулювання.
ДИВЕРТИСМЕНТ – вистава, що складається з окремих номерів чи фрагментів, колись виконувалась наприкінці видовища.
ДІАЛОГ – розмова між двома чи декількома персонажами.
ДІАПРОЕКЦІЯ – зображення, що висвітлюється на екрані за допомогою проекційного апарату.
ДІЯ – у видовищному мистецтві – послідовність сценічних подій, сума вчинків персонажів, з яких складається сюжет, а також частина драматургічного твору, те ж саме, що і АКТ.
ДРАМА – драматургічний твір взагалі, род літератури, жанр драматургії, драматична за характером життєва ситуація.
ДРАМАТИЧНА БОРОТЬБА – низка подій, що відбуваються у п’єсі та сценарії, прояв конфліктної сутички, змагання, протиборство.
ДРАМАТУРГ – письменник, який пише драматургічні твори – п’єси, сценарії, тощо.
ДРАМАТУРГІЯ – мистецтво створення творів драматургічного роду літератури, теорія побудови драматургічних творів.
ДРУКАРСЬКИЙ АРКУШ – одиниця вимірювання обсягу літературного твору, що дорівнює 24 сторінкам машинописного або комп’ютерного тексту, передрукованого через два інтервали на аркуші формату А-4.
ЕКСПОЗИЦІЯ – епізод сценарної структури, який стоїть на чолі композиції, перед зав’язкою, його метою є введення глядачів у дію, ознайомлення з драматургічним матеріалом та персонажами, з умовами сценічного існування.
ЕПІЗОД – закінчена частина сценарію, його фрагмент, що має самостійне значення.
ЕПІЛОГ – епізод сценарної структури, який завжди стоїть на останньому місці в композиції, після розв’язки (в сценаріях масових заходів іноді після кульмінації або співпадає з нею), в якому підбиваються підсумки сценічної дії, інколи у формі урочистого АПОФЕОЗУ.
ЕСТРАДА – сцена, підмостки, на яких проходять виступи виконавців, а також видовищне мистецтво, концертна діяльність.