Драматургія масових театралізованих заходів

Предмет:

Культура

Тип роботи:

Навчальний посібник

К-сть сторінок:

139

Мова:

Українська

Оцінка:

перебільшеними емоціями, несподіваними випадковостями та обов’язковою перемогою добра над злом.

МЕТАФОРА – образне втілення поняття, те ж саме, що АЛЕГОРІЯ.

МЕТОД – засіб або сума засобів в якій-небудь сфері людської діяльності.

МЕТОДИКА – сукупність методів виконання певної роботи.

МЕТОДОЛОГІЯ – вчення про метод, сукупність методів дослідження, які використовуються в тій чи іншій науці.

МІЗАНСЦЕНА – розташування виконавців на сцені в окремі моменти вистави.

МІМ – в античні часи – коротка сценка побутового характеру з кумедними подіями, пізніше – актор-виконавець пантоміми.

МІМІКА – передача певних почуттів за допомогою м’язів обличчя.

МІМОДРАМА – вистава, в якій передача інформації відбувається без слів, за допомогою рухів та міміки, те ж саме, що і ПАНТОМІМА.

МІРАКЛЬ – різновид середньовічної драматургії моралізаторського характеру, в якому йшлося про дива, що роблять Богоматір та святі.

МНЕМОТЕХНІКА – «відгадування» думок на відстані за допомогою умовних слів та рухів.

МІСТЕРІЯ – спочатку таємничі релігійні обряди, пізніше – вистава релігійного змісту у європейському середньовічному театрі.

МОНОЛОГ – мова одного персонажу драми, інколи не звернута до іншого персонажу, характерізується відсутністю обміну думками.

МОНТАЖ – сценарний термін, процес з’єднання частин в єдине ціле, а також жанровий різновид масових театралізованих видовищ – літературний монтаж.

МОРАЛІТЕ – драматургічний твір з алегорічними персонажами, який має дидактично-повчальний характер.

МОТИВ – багатозначний термін: найпростіша одиниця розповіді, складова частина фабули, привід для якоїсь дії, довід на користь чогось, музична тема тощо.

МЮЗИКЛ – п’єса та театральна вистава, що побудована на використанні різних видовищних жанрів: опери, оперети, балету, естради, драми тощо. Можуть бути побудовані не лише на комедійному, але і на драматичному та трагічному сюжетах.

МЮЗІК-ХОЛ – різновид естрадного театру, де демонструються невеличкі різноманітні номери, які складаються або у концерт, або у виставу з нескладним сюжетом – РЕВЮ чи ОГЛЯД.

НАРРАТОР – ведучий, оповідач, людина від театру, читець, найчастше зустрічається у епічній, романтичній драматургії, у інсценівках, посередник між дійовими особами та глядачами.

НАСКРІЗНА ДІЯ – сума вчинків дійових осіб театральної вистави на шляху до певної цілі, те ж саме, що і ЄДИНА ДІЯ в драматургії.

НОМЕР – в концертній діяльності та цирку – окремий закінчений виступ, невеличка сценічна дія одного чи кількох виконавців.

ОБРАЗ – художнє уявлення про якесь явище чи ситуацію, засіб та форма показу дійсності в мистецтві.

ОГЛЯД – показ творчих досягнень виконавців, а також естрадна вистава, яка складається з окремих сцен та номерів, що поєднані загальною темою, інколи – легким сюжетом.

ОПЕРА – театральна вистава, в якій інструментальнна музика поєднується з вокалом.

ОПЕРЕТА – театральна вистава лірично-комедійного характеру, де розмови персонажів поєднуються зі співом та танцями.

ПАНТОМІМА – вистава, в якій передача інформації відбувається без слів, за допомогою рухів та міміки, те ж саме, що і МІМОДРАМА.

ПАРАД – урочиста процесія, в цирку – урочистий вихід всіх учасників на початку вистави.

ПАУЗА – перерва в розмові, мовчання.

ПЕРСОНАЖ – дійова особа художнього твору.

ПЕРСОНІФІКАЦІЯ – втілення певної ідеї у конкретний сценічний образ персонажу, уявлення про абстрактне явище у конкретному образі.

ПЕРФОРМАНС – авангардний напрямок сучасного мистецтва: видовище, у якому мистецьким об’єктом стає тіло виконавців, оточуючі побутові речі, іде безпосереднє спілкування з глядачами. П. іронізує над традицією.

П’ЄСА – літературний твір, що має драматургічну форму, який можна і читати, і ставити у театрі.

ПІДТЕКСТ – зміст, який не висловлений в розмові, але мається на увазі.

ПОДІЯ – в драмі: вчинок персонажу, який приводить до важливих змін в долі дійових осіб, який є наслідком попередніх подій та готує наступні.

ПРЕМ’ЄР – актор, який виконує головні, найважливіші ролі.

ПРЕМ’ЄРА – перша театральна вистава, перший показ.

ПРАКТИКАБЛЬ – справжні, небутафорські частини сценічного оформлення, які використовуються у повсякденному житті.

ПРЕСТИДИЖИТАЦІЯ – різновид маніпуляції, вміння робити швидкі, спритні рухи руками, показ фокусів за допомогою лише рук.

«ПРИВ’ЯЗКА» – елемент сценарної структури видовища, за допомогою якого відбувається зв’язок виконавців з глядачами та який має відношення до всіх присутніх.

ПРОГРАМА (ПРОГРАМКА) – паперовий аркуш, на якому розміщують перелік номерів, персонажів та виконавців, всіх, хто створив виставу чи приймає участь в концерті, інколи в програмі розміщується стислий опис сужету вистави – ЛІБРЕТТО.

ПРОЛОГ – необов’язковий елемент сценарної структури, який стоїть попереду експозиції, своєрідний вступ, що вводить глядачів в матеріал та настрій видовища, УВЕРТЮРА.

ПРОТАГОНІСТ – ведучий дію в античній трагедії, виконавець головної ролі.

ПРОСЦЕНІУМ – найближча до глядачів частина сцени перед завісою, АВАНСЦЕНА.

ПРОЦЕСІЯ – урочисте та багатолюдне проходження.

РАМПА – край сцени, лінія розподілу театрального простору на сцену та зал, в переносному значенні – сцена або театр взагалі.

РАУС – невеличкий балкон на фасаді цирку або балагану, з якого запрошували глядачів на виставу у давнину.

РЕВЮ – естрадний огляд, вистава, яка складається з окремих сцен та номерів, що інколи поєднані загальною темою або легким сюжетом.

РЕЖИСЕР – фахівець,