Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Екологічна сертифікація в системі функцій екологічного управління

Предмет: 
Екологія
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
14
Мова: 
Українська
Оцінка: 

робота з персоналом, облік, контроль) та спеціальні (реалізуються в окремих сферах, галузях або на ділянках державного управління) ; залежно від спрямованості й місця впливу виділяють внутрішні (всередині державної управлінської системи) та зовнішні функції державного управління [15, с. 87].

В. Б. Авер’янов функції управління поділяє на види за цільовою спрямованістю: цілевстановлюючі (прогнозування, планування тощо) ; ресурсозабезпечувальні (фінансування, стимулювання, кадрове забезпечення тощо) ; організаційно-регулюючі (керівництво, координація, організація, регулювання, контроль тощо) ; трансформаційні (організаційне проектування, реорганізація, організаційний розвиток, раціоналізація, організаційна діагностика тощо). Зазначені функції характеризують найбільш однорідні частини (напрями) діяльності органів виконавчої влади, які тією чи іншою мірою здійснюються на кожному рівні системи [26, с. 259-260].
Щодо управління охороною навколишнього природного середовища, то чинним Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» не надається вичерпний перелік його функцій. Стаття 16 визначає серед функцій лише спостереження, дослідження, екологічну експертизу, контроль, прогнозування, програмування, інформування та містить вказівку щодо іншої виконавчо-розпорядчої діяльності. А розділами V-VIII цього ж закону регламентується питання здійснення крім означених функцій також обліку, стандартизації, нормування, нагляду в галузі охорони навколишнього природного середовища. Отже, на сьогодні в чинному законодавстві екологічна сертифікація відсутня в переліку функцій екологічного управління, що потребує виправлення.
Аналіз існуючих наукових класифікацій функцій екологічного управління показує наявність декількох підходів. У переважній більшості навчальної та наукової літератури функції екологічного управління групують на: загальні (планування й прогнозування, координація, організаційна діяльність, облік, екологічний контроль і нагляд) та спеціальні (екологічна стандартизація та нормування, екологічний моніторинг, екологічне інформування, екологічна експертиза, ведення державних природноресурсових кадастрів, розподіл і перерозподіл природних ресурсів, екологічне ліцензування тощо) [21, с. 77-78; 27, с. 69]; галузеві та комплексні; організаційні (облік природних ресурсів та ведення кадастрів, екологічне планування, екологічне прогнозування, просторово-територіальний устрій природних об’єктів), запобіжно-охоронні (попереджувально-охоронні)  (екологічний моніторинг, екологічна експертиза, екологічний контроль, екологічний аудит, екологічне страхування) та стабілізаційні (інші функції)  (екологічна стандартизація та нормування, інформування про стан довкілля, екологічне ліцензування, вирішення екологічних спорів) [2, с. 193; 17, с. 39-40; 28, с. 199-201; 29, с. 25].
Як альтернативний варіант Н. Р. Малишева за критерієм суб’єктів здійснення поділяє функції управління на: реалізовані від імені держави через діяльність її органів (державний моніторинг довкілля, державний облік та ведення державних кадастрів природних ресурсів, екологічні ліцензування, стандартизація та нормування, екологічна сертифікація), реалізовані на рівні суб’єктів господарювання (екологічний менеджмент, екологічний аудит, екологічне декларування), притаманні одночасно декільком суб’єктам (програмування, прогнозування, екологічна експертиза, екологічний контроль) [1, с. 188].
В. М. Завгородня пропонує власну класифікацію функцій управління природокористуванням і охороною довкілля залежно від мети здійснення та основного спрямування на: функції, спрямовані на створення організаційних умов для раціонального природокористування і забезпечення природоохоронних заходів (екологічне планування, розподіл і перерозподіл природних об’єктів, екологічне нормування та стандартизація) ; функції, пов’язані із наданням адміністративних послуг суб’єктам природокористування та природоохоронної діяльності (просторово-територіальний устрій об’єктів природи, державний облік у галузі охорони довкілля та природокористування, екологічне ліцензування і надання дозволів на спеціальне використання природних ресурсів, здійснення викидів і скидів, екологічна сертифікація, вирішення екологічних спорів) ; функції контрольного спрямування (екологічний контроль, екологічний моніторинг, екологічна експертиза) ; функція екологічного інформування [30, с. 4].
Тож єдиної думки щодо класифікації функцій екологічного управління на сьогодні на існує, що не дає змоги точно визначити місце в них екологічної сертифікації.
З огляду на зазначене, екологічну сертифікацію можливо визначити як спеціальну (властиву окремій сфері екологічних правовідносин), комплексну (охоплює весь життєвий цикл продукції, послуг), запобіжно-охоронну (пояснюється призначенням екологічної сертифікації у підтвердженні відповідності об’єктів з поліпшеними екологічними характеристиками) функцію екологічного управління. За критерієм суб’єктів здійснення, зважаючи на добровільність механізму сертифікації згідно з чинними стандартами, екологічну сертифікацію варто віднести до категорії, яка притаманна одночасно декільком суб’єктам (державним і недержавним). Пропонується також закріпити екологічну сертифікацію в переліку функцій екологічного управління в ч. 1 ст. 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Перспективою подальших досліджень місця екологічної сертифікації в структурі галузі екологічного права є визначення значення екологічної сертифікації в системі заходів забезпечення екологічної безпеки.
 
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
 
  1. Малишева Н. Р. Основні функції управління в галузі охорони навколишнього природного середовища / Н. Р. Малишева // Екологічне право України. Академічний курс: підруч. / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. – С. 187-241.
  2. Каракаш І. І. Правові засади управління і контролю у сфері природокористування та охорони довкілля / І. І. Каракаш, А. І. Ріпенко // Екологічне право України: підруч. / за ред. І. І. Каракаша. – Одеса: Фенікс, 2012. – С. 182-208.
  3. Барбашова Н. В. Екологічне право України: навч. посіб. / Н. В. Барбашова. – Донецьк: Апекс, 2003. – 391 с.
  4. Мачуська І. Б. Екологічне право: навч. посіб. / І. Б. Мачуська. – К. : КНЕУ, 2009. – 301 с.
  5. Бринчук М. М. Экологическое право (право окружающей среды) : учеб. для высших юридических учебных заведений / М. М. Бринчук. – М. : Юристъ, 1998. – 688 с.
  6. Голиченков А. К. Экологическое право России: словарь юридических терминов: учеб. пособ. для вузов / А. К. Голиченков. – М. : Издательский Дом «Городец», 2008. – 448 с.
  7. Исмаилова Э. Ю., Трунцевский Ю. В., Саввич Н. Е. Экологическое право: учеб. / Э. Ю. Исмаилова, Ю. В. Трунцевский, Н. Е. Саввич. – 2-е изд., перераб. – М. : АО «Центр ЮрИнфоР», 2003. – 403 с.
  8. Ерофеев Б. В. Экологическое право: учеб. для вузов / Б. В. Ерофеев. – М. : Юриспруденция, 1999. – 448 с.
  9. Федцов В. Г. Юридическая ответственность за экологические правонарушения / В. Г. Федцов, А. В. Федцова, Ю. А. Ежов // Экологическое право России: курс лекций. – 2-е изд. – М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2006. – С. 128-150.
  10. Навасардова Э. С. Государственное экологическое управление // Экологическое право: учеб. / Т. С. Бакунина, Г. Е. Быстров, Г. В. Выпханова [и др. ]; отв. ред. Г. Е. Быстров, Н. Г. Жаворонкова, И. О. Краснова. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. – С. 196-233.
  11. Гогаева М. Т. Правовой механизм принятия экологически значимых решений: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук: спец. 12. 00. 06 / Марина Таймуразовна Гогаева; Ин-т гос. и права РАН. – М., 2011. – 26 с. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //law. edu. ru/book/
  12. Стеценко С. Г. Адміністративне право України: навч. посіб. / С. Г. Стеценко. – К. : Атіка, 2008. – 624 с.
  13. Лук’янець Д. М. Управління: загальне поняття і соціальна природа / Д. М. Лук’янець // Адміністративне право України. Академічний курс: підруч. : у 2 т. / ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова) та ін. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007. – Т. 1. Загальна частина. – С. 71-74.
  14. Доненко В. В. Державне управління / В. В. Доненко // Адміністративне право України: словник термінів / за заг. ред. Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова; Держ. вищ. навч. закл. «Запоріз. нац. ун-т». – К. : Ін Юре, 2014. – С. 114-115.
  15. Державне управління: навч. посіб. / А. Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський, А. Ю. Васіна, Л. Ю. Гордієнко; за ред. А. Ф. Мельник. – К. : Знання-Прес, 2003. – 343 с.
  16. Колпаков В. К. Адміністративне право України: підруч. / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
  17. Гетьман А. П. Правові основи управління природокористуванням і охороною навколишнього природного середовища (екологічне управління) / А. П. Гетьман // Екологічне право: підруч. / за ред. А. П. Гетьмана. – Х. : Право, 2013. – С. 37-71.
  18. Кобецька Н. Р. Екологічне право України: навч. посіб. / Н. Р. Кобецька. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 352 с.
  19. Комарницький В. М. Екологічне право: навч. посіб. / В. М. Комарницький, В. І. Шевченко, С. В. Єлькін; МВС України, Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України, Крим. юрид. ін-т Нац. ун-ту внутр. справ України; [відп. ред. канд. юрид. наук М. І. Єрофеєв]. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2005. – 224 с.
  20. Баб’як О. С. Екологічне право України: навч. посіб. / О. С. Баб’як, П. Д. Бі- ленчук, Ю. О. Чирва. – К. : Атіка, 2001. – 216 с.
  21. Малишко М. І. Екологічне право України: навч. посіб. / М. І. Малишко. – К. : Видавничий Дім «Юридична книга», 2001. – 392 с.
  22. Екологічне право України: навч. посіб. / В. В. Молодиченко, В. Д. Гапотій (юрист), Н. В. Тарусова. – 2-ге вид., доп. та перероб. – Мелітополь: Видавничий будинок ММД, 2013. – 292 с.
  23. Винокуров А. Ю. Понятие и функции управления природопользованием и охраной окружающей среды / А. Ю. Винокуров // Экологическое право Российской Федерации. Курс лекций / под ред. проф. Ю. Е. Винокурова. – М. : Изд-во МНЭПУ, 1997. – С. 67-82.
  24. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Факт, 2003. – 384 с.
  25. Матюхіна Н. П. Функції державного управління / Н. П. Матюхіна // Адміністративне право: підруч. / Ю. П. Битяк (кер. авт. кол.), В. М. Гаращук, В. В. Богуцький та ін. ; за заг. ред. Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, В. В. Зуй. – Х. : Право, 2010. – С. 128-133.
  26. Авер’янов В. Б. Функції і компетенція органів виконавчої влади / В. Б. Авер’янов // Адміністративне право України. Академічний курс: підруч. : у 2 т / ред. кол. : В. Б. Авер’янов (голова) та ін. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007. – Т. 1. Загальна частина. – С. 258-261.
  27. Меліхова О. Ю. Екологічне право України: навч. посіб. / О. Ю. Меліхова. – Запоріжжя: КСК-Альянс. – 2012. – 236 с.
  28. Костицький В. В. Екологічне право України: підруч. / В. В. Костицький. – Дрогобич: Коло, 2012. – 360 с.
  29. Іванова Т. В. Державне управління сталим екологічним розвитком України та її регіонів у системі раціонального природокористування: теорія, методологія, перспективні напрями: моногр. / Т. В. Іванова. – Донецьк: Юго-Восток, 2011. – 400 с.
  30. Завгородня В. М. Система і класифікація функцій державного управління у сфері природокористування і охорони довкілля / В. М. Завгородня // Правовий вісник Української академії банківської справи. – 2011. – № 1 (4). – С. 120-124: [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http: //dspace. uabs. edu. ua

 

Фото Капча