Екологічна ситуація та стан природних ресурсів території Кіровоградської області

В пiвнiчнiй частинi областi переважають чорноземи потужні малогумуснi iз вмістом гумусу 5,0% та середньогумуснi із вмістом гумусу трохи більше 5,5%. Значні площі тут займають чорноземи в різному ступені реградурованi, а також чорноземи опiдзоленi, темно-сiрi опiдзоленi та сiрi опiдзоленi ґрунти.

У ґрунтовому покриві переважають чорноземи, в північній частині поширені глибокі та опідзолені, в південній частині – звичайні середньо-гумусні й мало гумусні чорноземи. Є також сірі лісові і болотні ґрунти. Область відзначається багатством земельних ресурсів, значною природною родючістю ґрунтів.

Основними землекористувачами в області є сільськогосподарські підприємства у користуванні яких перебуває 1266,5 тис. га (51,5%) загальної площі області. У власності і користуванні громадян знаходиться 635,6 тис га (25,8%). Всього в області 748,3 тис. власників землі і землекористувачів.

Розпайовано 1466,0 тис.га сільськогосподарських угідь або (94,4%) земель колективної власності. Розмір середньої частки (паю) відповідно до виданих сертифікатів по області складає 5,8 га.

Внаслідок екстенсивного землеробства сільськогосподарська освоєність та розораність території суши області досягла 85,7 та 74,4 відсотка відповідно. Через це в області спостерігається надмірний вплив сільськогосподарського виробництва на стан земельних ресурсів, що викликана надмірною розораністю території, хімізацією та меліорацію земель.Наслідком високої господарської освоєнності земельного фонду, без належних заходів щодо її охорони відтворення як виробничого ресурсу та важливої складової навколишнього природного середовища, є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу екологічної безпеці області, процес втрати гумусності прогресує. Середньозважений вміст гумусу в ґрунтах з кожним роком зменшується. Отже за такої тенденції ґрунти області протягом дуже короткого в історії ґрунтоутворення проміжку часу можуть зазнати катастрофічних змін. Тому усі землі потребують захисту та охорони від негативних процесів, забруднення і погіршення екологічного стану.

 

 

Лісові ресурси

Більшість території області лежить у зоні лісостепу, південніше від Кіровограда – зона північного степу. Загальна площа земель лісового фонду області складає 144,6 тис. га з них вкритих лісом 132,3 тис. га. Площа земель лісового фонду, які віднесені до державних лісогосподарських підприємств становить 119,27 тис. га.

Лісова рослинність представлена переважно широколистяними лісами, найпоширеніші породи: дуб, клен польовий, клен гостролистий, акація, тополя, каштан, ясен, липа, береза, чорна горобина, вільха, обліпиха, верба, дика вишня, у підліску бересток, терен, калина, глід, ожина. Серед хвойних порід переважають сосна та ялин.фрагменти сосново-дубових лісів трапляються на борових терасах р. Дніпра і Тясмину. Корінні плакорні масиви широколистяних лісів існують в лісостеповій частині області – Чорний, Чутянський, Нерубайський ліси. В південній, степовій, частині ліси не виходять на плакори, а трапляються у верхів'ях балок, утворюючи смугу байрачного степу. Лісові ценози мають чотириярусну будову, значне затінення та характеризуються мішаними дерево-станами з домінуванням дуба звичайного. В деревних ярусах співдомінують граб звичайний, ясен високий, клен гостролистий, липа серцелиста, які утворюють відповідні угруповання. В центральній і північній частинах області переважають грабово-дубові, дубові, ясене-дубові ліси, а у Придніпров'ї – липово-дубові та кленово-липово-дубові, в яких переважають двоярусні деревостани. Розріджений підлісок утворюють ліщина європейська, бруслини європейська, бородавчаста, клен татарський, калина гордовина, свидина криваво-червона тощо. Домінантами трав'яного ярусу виступають здебільшого осока волосиста, зірочник, яглиця, копитняк, підмаренник запашний, конвалія, купина багатоквіткова. В трав'яному покриві добре виявлені синузії весняних ефемероїдів, в яких найчастіше домінують анемона жовтецева, пшінка весняна, рясти ущільнений і порожнистий, проліска дволиста, зірочки жовті. У Чорному та Чутянському лісових масивах утворюють популяції види рослин з Червоної книги України – цибуля ведмежа і тюльпан дібровний.

Антропогенний вплив на ліси проявляється значною мірою у насадженнях, які зазнають рекреаційного навантаження. Негативні наслідки проявляють себе у вигляді численних пожеж. Хоча всі пожежі мали низовий характер, їх повторення на одній і тій же площі призводить до поступового всихання і розладнання насаджень. Істотної шкоди лісовим насадженням завдає також засмічення побутовими та промисловими відходами. Дуже шкідливо впливає на прилеглі лісові насадження міське сміттєзвалище, яке знаходиться в урочищі “Салганні піски” Кіровоградського лісництва. Це звалище існує вже кілька десятків років, воно давно вичерпало свій ресурс, але питання про його закриття та рекультивацію практично не вирішується. Означене звалище завдає величезної екологічної шкоди прилеглим лісовим насадженням, а також річці Інгул, яка протікає поблизу. 

Залишаються проблемними питання щодо здійснення державного контролю за станом полезахисних лісових смуг, їх охорони, захисту, використання та відтворення внаслідок відсутності єдиного порядку їх використання, в результаті чого при розглядах в судах адміністративних та інших справ питання притягнення до відповідальності винних осіб залишається відкритими. Вирішити дане питання допоможе передача (закріплення) захисних лісових насаджень за власниками або користувачами сільськогосподарських угідь, які змогли б забезпечити їх збереження та догляд за ними.

Загальний запас деревини на території державного лісового фонду становить 17,6 млн. куб. м.

По інших лісокористувачах лісовпорядкування не проводилось протягом останніх 20 років, тому запас деревини можливо підрахувати