Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Екологічна ситуація та стан природних ресурсів території Кіровоградської області

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
56
Мова: 
Українська
Оцінка: 

гpанично-допустимі концентpації (ГДК) тільки по діоксиду азоту – 1,25 ГДК. 

Середньомісячні концентрації домішок дорівнювали: пилу – 0,6 ГДК, діоксиду сірки – 0,4 ГДК, оксиду вуглецю – 0,7 ГДК, оксиду азоту – 0,8 ГДК, формальдегіду – 0,7 ГДК. У порівнянні з попереднім місяцем спостерігалось незначне підвищення середньомісячних концентрацій по пилу, діоксиду сірки, діоксиду азоту та оксиду азоту. По іншим показникам рівень забруднення не змінився.
Максимальні концентpації домішок не перевищували допустиму норму і становили:пилу – 0,4 ГДК, діоксиду сіpки – 0,1 ГДК, оксиду вуглецю – 0,4 ГДК, діоксиду азоту – 0,6 ГДК, оксиду азоту – 0,3 ГДК, формальдегіду – 0,2 ГДК.
Порівняльна характеристика середньомісячних концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста Світловодська у січні 2013-2015 років наведена у додатку 1
Контроль за забрудненням атмосферного повітря м. Олександрії проводить лабораторія спостереження за забрудненням атмосфери II групи Кіровоградського центру з гідрометеорології відповідно ГОСТу “Атмосфера 17.2.80” на одному посту по 5 інгредієнтам: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, розчинені сульфати, сажа.
Рівень забруднення атмосферного повітря міста у січні 2015 року характеризувався збільшенням діоксиду сірки, незначним збільшенням розчинених сульфатів, сажі, зменшенням пилу, незначним зменшенням діоксиду азоту. Рівень забруднення атмосферного повітря інших визначуваних інгредієнтів був на рівні грудня 2014 року.
Перебільшення середньомісячних концентрацій спостерігалось по пилу в 1,3 рази (норма 0,15 мг/м3).
Середньомісячні концентрації інших визначуваних інгредієнтів були нижче рівня ГДК.
Середньомісячні концентрації визначуваних інгредієнтів в натуральних величинах складали: діоксид сірки - 0,020 мг/м3 (норма - 0,05мг/м3), діоксид азоту - 0,03 мг/м3 (норма - 0,04 мг/м3), сульфати - 0,009 мг/м3, сажа - 0,04 мг/м3 (норма - 0,05 мг/м3), пил - 0,19 мг/м3 (норма - 0,15 мг/м3).
Середньомісячні концентрації в ГДК складали: пил – 1,3, діоксид сірки – 0,4, розчинені сульфати – 0,4, діоксид азоту – 0,7, сажа – 0,9.
Значення максимально разових концентрацій в натуральних величинах складали: пил – 0,3 мг/м3 (норма – 0,5 мг/м3), діоксид сірки – 0,044 мг/м3 (норма – 0,5 мг/м3), діоксид азоту – 0,06 мг/м3 (норма – 0,2 мг/м3), сульфати – 0,02 мг/м3, сажа – 0,20 мг/м3 (норма – 0,15 мг/м3).
Максимально разові концентрації в ГДК складали: пил – 0,6, діоксид сірки – 0,1, розчинені сульфати – 0,1, діоксид азоту – 0,3, сажа – 1,3.
Максимальні концентрації по сажі 1,3 ГДК в районі вул. Першотравневої, 17 (ПСЗ-6) спостерігались:
- 17 січня о 19 годині при південно-південно-західному вітрі;
- 20 січня о 19 годині при східно-північно-східному вітрі;
- 22 січня о 07 годині при східному вітрі.
Випадків великого забруднення та екстримально великого забруднення на контрольованій території в атмосферному повітрі по м. Олександрії не спостерігалось.
Порівняльна характеристика середньомісячних концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста Олександрії у січні 2013-2015 років наведена у додатку 2.
Контроль за станом забруднення атмосферного повітря м. Кіровограда проводить лабораторія спостереження за забрудненням атмосфери ІІ групи Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології відповідно постам по інгредієнтам: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид азоту, сажа, розчинені сульфати, формальдегід. 
Рівень забруднення атмосферного повітря у січні 2015 року характеризувався незначним збільшенням розчинених сульфатів, оксиду азоту, зменшенням діоксиду сірки, незначним зменшенням пилу, діоксиду азоту, сажі, формальдегіду. Рівень забруднення атмосферного повітря інших визначуваних інгредієнтів був на рівні грудня 2014 року. 
Перебільшення середньомісячних концентрацій спостерігалось по пилу в 1,3 рази, по формальдегіду в 1,3 рази.
Середньомісячні концентрації інших визначуваних інгредієнтів були нижче рівня ГДК. 
Максимальна концентрація по оксиду вуглецю на рівні ГДК спостерігалась 08 січня о 07 годині при північно-західному вітрі в районі Колгоспного ринку ( ПСЗ-2). 
Максимальні концентрації інших визначуваних інгредієнтів були у січні 2015 року нижче рівня ГДК і не викликали загрози для життєдіяльності людини. 
Результатис аналізів, проведених в Центральній геофізичній обсерваторії м. Києва по важким металам ( ПСЗ-1 ) у грудні 2014 року не перевищували ГДК.
Випадків високого забруднення (ВЗ) та екстримально високого забруднення (ЕВЗ) на контрольованій території в атмосферному повітрі в м. Кіровограді у січні 2015 року не спостерігалось.
Оцінка стану атмосферного повітря у січні 2015 року Кіровоградської області здійснювалась за середньомісячними концентраціями у кратності перевищень середньодобових граничнодопустимих концентрацій (далі – ГДК) по 8 пріоритетним забруднюючим речовинам, які найбільше впливають на забруднення атмосферного повітря.
 
3.3 Стан водних об’єктів, джерела забруднення
 
Водні ресурси області формуються за рахунок транзиту вод по Дніпру, Південному Бугу, їх притоках з Черкаської та Вінницької областей, місцевого стоку в межах області та експлуатаційних запасів підземних вод. Місцеві водні ресурси (поверхневі і підземні) становлять 1110 млн. м3. Затверджені запаси підземних вод області складають 218,7 млн. м3 що становить 51,9% від прогнозних ресурсів. Середньо-багаторічний транзит вод становить по Дніпру біля 45400 млн. м3 і по Південному Бугу 1900 млн. м3. Транзитні води р. Дніпро і р. Південний Буг сконцентровані на крайніх північно-східному та південно-західному кордонах області невеликими ділянками, що обмежує їх використання в найбільш розвинених промислових центрах і сільськогосподарських районах. Через це збільшення доступних для використання водних ресурсів здійснюється системою ставків і
Фото Капча