Предмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
130
Мова:
Українська
ЕКОЛОГІЯ МІСЬКИХ СИСТЕМ. ПРАКТИКУМ
Чорна В. І., Кацевич В. В., Косогова Т. М.
Екологія міських систем: Практикум. Навчальний посібник. – Дніпропетровськ-Луганськ, 2012. – 160 с.
Навчальний посібник містить поняття ландшафтно-екологічної основи міста, в ньому наведено аналіз техногенних факторів та моделювання міського простору, приклади тестових завдань, список рекомендованої літератури, термінологічний словник. У навчальному посібнику наведені інструкції 22 лабораторних робіт з екології міських систем. У посібнику наведений необхідний довідковий матеріал, що дозволяє використовувати посібник як на аудиторних та лабораторних заняттях, так і для самостійної роботи студентів.
Навчальний посібник може бути корисним при вивченні дисципліни в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу студентами за напрямом підготовки 6. 040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»
ЗМІСТ
Зміст
Передмова
Лабораторний практикум
1. Дослідження зонального розподілу території міст
2. Визначення еколого-географічних особливостей житлово-промислових агломерацій
3. Визначення щільності забудови міських територій
4. Розрахунок накопичення твердого побутового сміття
5. Система попереднього накопичення побутових відходів та розрахунок контейнерів для тимчасового зберігання побутових відходів
6. Розрахунок майданчиків для розташування контейнерів накопичення відходів на житлових територіях
7. Визначення числа сміттєвозів
8. Дослідження особливостей ерозійних процесів у містах
9. Розрахунок індексів синантропізації фауни
10. Проведення районування міста за ступенем забруднення
11. Оцінювання кількісного та якісного виснаження поверхневих та підземних вод
12. Визначення об’єму живлення вологою рослин на різних за щільністю ґрунтах
13. Визначення шумового забруднення в містах
14. Дослідження ступеня забрудненості повітря.
15. Оцінювання стійкості міських ландшафтів до антропогенної трансформації
16. Визначення дистермії і температурних коефіцієнтів
17. Проведення еколого-географічного районування території міст за умовами техногенних навантажень
18. Дослідження динамічності і розвитку міського простору та визначення людського потенціалу міської системи
19. Оцінювання якості людського виміру міської системи
20. Визначення зайнятості міського населення у різних сферах господарювання
21. Оцінювання екологічної комфортності міської системи
22. Побудова камерних моделей радіоактивності природних екосистем
Література
Термінологічний словник
Додатки
Додаток А. Приклад контрольного тестування
ПЕРЕДМОВА
Екологія міських систем – нова ланка в екологічній науці. Об'єктом її вивчення є міські біогеоценози, зокрема їх екотопи (ґрунти і клімат), тобто абіотичні компоненти екосистеми, та біоценози (угруповання рослин, тварин і мікроорганізмів) – біотичні компоненти, пов’язані між собою потоком речовини та енергій.
Окремо в екології міських систем розглядається популяція людей, яка хоч і є явищем соціальним, з точки зору популяційної екології являє собою поліценотичну популяцію, тобто таку, що протягом свого життя переміщується з одного біоценозу в інший, з однієї екологічної ніші в іншу (житло, місце праці, транспорт, рекреація, транзитні переходи тощо). У міру урбанізації та зростання відчуження природного довкілля міська людина (“гомо урбанус”) включає все нові і нові адаптивні (фізіологічні, психологічні, соціальні) механізми, які, напевно, не є безмежними.
Екологія міських систем розглядає урбанізацію як об'єктивний історичний процес підвищення ролі міст у розвитку цивілізації з одночасною трансформацією природного довкілля, а точніше, довкілля існування людини – творця такого феномена, яким є місто. Тому значна увага надається дослідженням генезису міського ландшафту і його біогеоценотичного покриву.
Отже, екологія міських систем – це наука про взаємозв'язки і взаємодію в часі і просторі двох систем – міської (в складі підсистем – соціальної, технічної, енергетичної, інформаційної, керівної, адміністративної та ін.) і природної, а також про ноосферне управління урбоекосистемою. В свою чергу, урбоекосистема – це природно-територіальний комплекс (геокомплекс) зі всією його ієрархічною структурою – від ландшафту до фації, який знаходиться під безпосереднім впливом (минулим, сучасним, майбутнім) міста. Вивченням природної підсистеми, тобто біогеоценотичного шару міста, і покликана займатися екологія міських систем.
Екологія міських систем вже сьогодні володіє інструментальними і біологічними методами індикації міського середовища, які дають можливість виявити дію урбогенних пошкоджуючих факторів і встановити рівень життєвості популяції людей.
Здоров'я міської екосистеми є сумою здоров’я всіх її компонентів – рослин, тварин і мікроорганізмів, серед яких осібно стоїть людина. Тому екологія міських систем має пильно стежити за урбогенними змінами довкілля, особливо його забрудненням – хімічним, фізичним, біологічним та радіаційним.
Старі і нові міста повинні бути зручними для праці і відпочинку городян. Тому сьогодні, як ніколи раніше, стоїть завдання оптимізації міського середовища, для вирішення якої необхідні абсолютно нові підходи. Сьогодні вчені і практики не тільки виявляють незадовільний стан оточуючого середовища, але й, прогнозуючи їх на майбутнє, вивчають складний компонент процесів, що мають перебіг в міських агломераціях, розробляють складні прогресивні технології і прийоми містобудування, створюють автоматичні системи моніторингу природним середовищем, використовуючи все це в проектах і планах як реконструкції існуючих, так і майбутніх міст.
Під час підготовки навчального посібника використано матеріали підручників, посібників, виданих за редакцією М. Клименка (2001), М. Клименка, Ю. Пилипенка, О. Мороза (2010), Ф. Столберга (2000), В. Кучерявого (1999, 2003), В. Кіцно, С. Поліщука, І. Гудкова (2008), Б. Солухи, Г. Фукса (2003) та інших.
Лабораторна робота №1
Дослідження зонального розподілу території міста.