Екологія міських систем

Користуючись планшетом, на якому зображене місто, розбити його на квадрати (1, 0км.  1, 0км.).

Визначити основні фактори – забруднювачі у кожному квадраті (підприємства, заводи, фабрики).

Користуючись залежністю  , визначити відношення площі забруднення до площі квадрату.

Згідно рівняння:

  (13)

де G2 (f) =  , де в свою чергу S1 – площа, яка потрапила під вплив забруднення, S – площа території (площа квадрату), підрахувати ступінь забруднення.

Користуючись градацією рівня забруднення визначити рівень забруднення урбоекосистеми по кожному квадрату.

Питання для самоконтролю:

Що таке комплексний коефіцієнт забруднення?

Які параметри враховуються при розрахунку комплексного показника забруднення?

Які рівні забруднення Ви знаєте?

Поясніть хід розрахунку комплексного показника забруднення.

Як при розрахунку показника забруднення розраховується площа території?

Лабораторна робота № 11

Оцінювання кількісного та якісного виснаження поверхневих та підземних вод

Поверхневий стік з територій міст та промислових майданчиків є суттєвим джерелом забруднення та замулення водних об’єктів. Встановлено, що у заселених зонах з поверхневим стоком у поверхневі води потрапляє 80% забруднюючих речовин.

Найбільш високий рівень забруднення поверхневого стоку спостерігається на територіях великих торгівельних центрів, автомагістралях, територіях промислових підприємств.

В залежності від складу накопичених на території промислових підприємств забруднюючих речовин, промислові підприємства поділяють на дві групи.

До першої відносять підприємства, стік з території яких не містить специфічних речовин токсичної дії (енергетика, чорна металургія, машинобудування, приладобудівельні заводи, легка, харчова, електротехнічна промисловість). Інші підприємства відносять до другої групи та характеризуються великою кількістю органічних домішок та специфічних речовин. Для того щоб визначити кількість речовин, які надходять у водний об’єкт з поверхневим стоком, необхідно знати його склад та витрату. Частина води перехоплюється верхніми шарами рослинного покриву, частина стікає по ухилах поверхні у водний об’єкт, частина випаровується, частина потрапляє у ґрунтові води. Та частина води, яка залишається, являє собою загальний шар поверхневого стоку. Для розрахунку приблизної величини впливу міського ВГК на загальний стік річки користуються методикою І. А. Шикломанова (1985).

Порядок виконання роботи:

Визначити сезонні зменшення стоку річки за рахунок водоспоживання промисловості, енергетики, комунального господарства за формулами:

  (14)

  (15)

  (16)

де Кпр, Кте., Кком – сумарні водозабори,. Qпр, Qте., Qком – емпіричні коефіцієнти, значення яких наведені в таблиці 12.

Користуючись вихідними даними, виписати, згідно варіанту значення Qпр, Qте., Qком.

Таблиця 12

Емпіричні коефіцієнти для розрахунку зменшення річкового стоку в результаті водоспоживання (в частках від водозабору) (за І. А. Шикломановим, 1985)

 

По отриманим даним зробити висновки про зміну об’єму стоку в річці.  Питання для самоконтролю:

1. Що таке річковий сток?

2. Які параметри враховуються при розрахунку річкового стоку?

3. Яким чином на річковий сток впливають антропогенні фактори?

4. Як розраховується об’єм річкового стоку?

5. Чи впливають стоки міста на загальний річковий сток?

Лабораторна робота №12.

Визначення об’єму живлення вологою рослин на різних за щільністю ґрунтах

Головними принципами утворення насаджень у містах є: принцип комплексності – рослинні системи проектуються, утворюються та використовуються для досягнення комплексу фітомеліоративних цілей, принцип відповідності – склад та структура рослинного угруповання типу умов росту.

Однак у містах, по направленню від периферії до центру, на градієнті ”ліси та природні угруповання інших видів – забудовані території” умови росту рослин робляться екстремальними: збільшується сухість мікроклімату ґрунтів, зменшується проникливість ґрунту.

Але тільки на основі комплексного застосування методичних принципів та підходів лісоводства, біогеоценології, фізіології та генетики рослин можливе рішення задач екологічної оптимізації екосередовища. Серед територій, зайнятих лісовими насадженнями, особливе місце займають зелені зони міст.

Зелена зона – територія за межами міської границі, що зайнята лісами та лісопарками, що виконують захисні та санітарно – гігієнічні функції та є місцями відпочинку населення.

Лісопарк – великий природний ліс біля крупного міста, що пристосувався для масового відпочинку, спорту.

Ліса та насадження, призвані виконувати три функції у містах: захисну, санітарно – гігієнічну, рекреаційну. Міськими рахуються ліси, які є у адміністративних межах міста.

В 60 – і роки, цій проблемі приділив особливу увагу Л. О. Машинський, досліджуючи стан ґрунтів міських зелених насаджень.

На жаль, негативний досвід паркових дигресій не був взятий до уваги і вченим прийшлося констатувати факт деградації ґрунтів на великих територіях рекреаційних лісів. При виконанні даної роботи необхідно, користуючись даними таблиці 13, згідно варіанту (передостання цифра залікової книжки), визначити об’єм живлення кореневої системи дерева на ґрунтовому просторі.

Порядок виконання роботи:

Згідно наведеної градації щільності міських ґрунтів, визначити до якої категорії відносяться ґрунти та занести дані до таблиці 14.

Характеристики щільності ґрунту:

1 – категорія 6 – 5 кг/см3 – ґрунт пухкий

2 – категорія 15 – 20 кг/см3 – ґрунт слабо щільний

3 – категорія 20 – 30 кг/см3 – ґрунт середньо щільний

4 – категорія 30 – 40