Екологія міських систем

Четверта група видів – ненавмисні інтродуценти, поява яких у даному регіоні чи місті не передбачалася людиною, але які з’явилися, натуралізувалися, дякуючи людині, як агенту переносу організмів чи їх стадій та в результаті антропогенних перебудов ландшафтів згідно урбанізації.

П’ята група видів – синантропні, тобто, види, які живуть в селітебному ландшафті, поряд з людиною: в будинках та інших спорудах, поблизу житла та тимчасових будівель. Сюди входять: види, еволюція яких проходила поряд з людиною, види, які тільки зараз засвоїли екологічні ніші, параметри яких визначаються життєдіяльністю людини, його домашніх тварин та окультурених рослин.

Шоста група видів – це неодомашнені тварини та не окультурені рослини, які проживають у містах в різних місцях – від слабко порушених та трансформованих природних до антропогенних З іншого боку, рослини виділяють в навколишнє середовище речовини, які викликають у людини алергічні реакції (тварини так само).

Синантропію часто пояснюють як “сумісне життя неодомашнених тварин з людиною”. Для характеристики синантропії використовують різноманітні індекси. Основний індекс синантропізації означає частку синантропних видів в обстежувальному ценозі:

  (11)

де: LS – кількість синантропних видів; LO – загальна кількість видів. Для числового виразу ступеня синантропії виду використовують індекс Si, який дає змогу, зокрема, точніше розподілити облігатні і факультативні синантропні види:

  (12)

де: a – частка особин виду в урбанізованій області, %; b – частка особин того ж виду в аграрній області, %; c – частка особин того ж виду в менш антропогенизованих біотопах%. Дані для розрахунку наведені в таблиці 10.

 

Порядок виконання роботи:

Необхідно провести розрахунки індексу синантропії, порівняти отриманий результат з оціночною шкалою та зробити висновки щодо цього виду. Цей індекс може мати значення + 100, – 100, що означає:

+ 100 – явне надання переваги тільки заселеним людиною місцям;

+ 75 – явне надання переваги заселеним людиною місцям;

+ 50 – надання переваги заселеним людиною місцям;

0 – незалежність від поселень людини;

- 25 – надання переваги незаселеним людиною областям;

- 50 – уникнення поселень.

Якщо незалежність від поселень людини означає рівну частку виду, який розглядається у всіх трьох умовах існування, то індекс набуває значення + 16, 7.

Зробити висновки.

Питання для самоконтролю:

Що таке синантропія?

Що вона характеризує?

Який вид можна рахувати синантропним і чому?

Які значення може приймати індекс синантропії і чому?

Для яких видів характерне зростання синантропії?

Лабораторна робота № 10

Проведення районування території міста за ступенем забруднення

Людство з давніх-давен забруднювало атмосферу. Тому сьогодні тяжко робити якісь порівняння зі сучасністю, крім того, існує потужне природне забруднення повітряного океану вулканічними викидами, пиловими бурями тощо. Основним джерелом атмосферних забруднень міст є промислові підприємства, теплоелектростанції, спалювання сміття й опалювання приміщень. Викинуті в атмосферу промислові чи транспортні відходи беруть активну участь у багатьох хімічних взаємодіях, деякі з них виступають у ролі каталізаторів. Одна із таких реакцій призводить до утворення озону. Вона відбувається в умовах фотохімічного розщеплення двоокису азоту при високих температурах у двигунах автомобілів:

NO2 *hv – NO + О;

O2+ О + М – О3 + М;

O3+ NO – NO2 + О2,

де hv – постійна Планка, v- частота випромінювання; М – каталізатор.

Озон є надзвичайно активним газом і бере участь у багатьох реакціях, які призводять до утворення фотохімічних смогів. До утворення смогу веде й водяна пара, яка виділяється при спалюванні нафти, газу або бензину і вступає в реакцію.

Значний вплив на формування метрологічних умов у місті має утворення сірчаної кислоти із O2. З урахуванням проміжних реакцій цей процес можна записати таким чином:

SO2+O – SO3+H2O – H2SO4

Сірчана кислота як високо гігроскопічна часто є причиною зменшення прозорості атмосферного повітря та утворення туману.

В атмосферному повітрі перебігають сотні хімічних реакцій, які деколи мають ланцюговий характер. Однак не менш шкідливими є інші джерела утворення аерозолів – сажа, шматочки попелу, абразивний пил і багато різноманітних газоподібних продуктів промислових процесів.

У великих містах заходу України загазованість шкідливими газами невелика, нижче допустимої норми, проте поблизу деяких підприємств вона може перевищувати її. Кількість викидів шкідливих речовин в атмосферу становить, тист. /рік Львів – 119, 6; Рівне – 82, 7; Тернопіль – 43Д; Луцьк – 8, 5.

Як в урбоекології так і в екології міських систем не існує єдиного підходу до визначення масштабів забруднення міського середовища. В методологічному плані найскладнішою проблемою є зведення до єдиного знаменника прояву різноманітних факторів, що виступають як забруднювачі, тобто ідеться про розробку універсального критерію оцінки стану забруднення.

Для умов міста найбільш прийнятною методикою є запропонований В. Г. Гмошинським (1977) комплексний коефіцієнт забруднення. Його і необхідно розрахувати в даній роботі.