Електрогальванічна характеристика тканин порожнини рота у хворих з переломами нижньої щелепи, лікованих консервативним методом

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

 

ЖЕЗЗІНІ АДНАН АББАС

 

УДК 616. 716 – 001. 5 + 617. 52 – 001

14. 01. 02 – Стоматологія

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Київ – 2002

 

Дисертаціею є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі щелепно-лицевої хірургії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України.

Науковий керівник – доктор медичних наук, професор ТИМОФЄЄВ Олексій Олександрович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, кафедра щелепно-лицевої хірургії, завідувач

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор ХАРЬКОВ Леонід Вікторович, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, кафедра хірургічної стоматології дитячого віку, завідувач доктор мединих наук, професор РУЗІН Геннадій Петрович, Харківський державний медичний університет, кафедра хірургічної стоматології, завідувач.

Провідна установа: Українська медична стоматологічна академія МОЗ України (м. Полтава).

Захист відбудеться “ 4 ” квітня 2002 р. о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26. 003. 05 при Національному медичному університеті ім. О. О. Богомольця за адресою: 03057 м. Київ – 57, вул. Зоологічна, 1, стоматологічний корпус.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ – 57, вул. Зоологічна, 1, стоматологічний корпус.

Автореферат розісланий “ 4 ” березня 2002 року.

 

 

Актуальність теми. Лікування переломів нижньої щелепи залишається однією з найактуальніших проблем щелепно-лицевої хірургії, оскільки в останні роки збільшилась кількість хворих з цією патологією, ускладнився клінічний перебіг таких пошкоджень (Гордиюк Н. М., 1993; Тимофеев А. А., 1998; Бернадский Ю. И., 1999; Робустова Т. Г., 2000 та ін.). Серед численних пошкоджень щелепно-лицевого скелета переломи нижньої щелепи посідають провідне місце. Консервативний метод імобілізації відламків щелеп є найчастіше застосовуваним і провідним в комплексному лікуванні пошкоджень нижньої щелепи (Рузин Г. П., 1991; Куцевляк В. И., 1993; Неробеев А. И., 1995; Тимофеев А. А., 1998; Бернадский Ю. И., 1999 та ін.). Незважаючи на певні успіхи та різноманітність консервативних методів фіксації фрагментів щелепи, залишається високий відсоток запальних ускладнень, не скорочуються строки лікування постраждалих (Бажанов Н. Н., 1986; Козлов В. А., 1988; Самар Э. Н., 1989; Малевич О. Е. с соавт., 1991; Гордиюк Н. М., 1993; Харьков Л. В. с соавт., 1993; Вовк Ю. В. с соавт., 1996; Готь І. М., 1997; Робустова Т. Г., 2000 та ін.).

До теперішнього часу залишається недослідженим стан електрогальванічної активності тканин ротової порожнини, котра виникає після накладання назубних металевих шин (Макеев В. Ф., 1986; Флис П. С., 1988; Тимофеев А. А., Горобец Е. В., Онищенко В. С., 1997; Горобец О. В., 2000). Наявність електрохімічних потенціалів в порожнині рота погіршує перебіг репаративної регенерації кісткових відламків щелепи і може викликати у хворих гальваноз (Никитина Т. В., Тухтабаева М. А., 1980; Онищенко В. С., 1995; Макеев В. Ф. с соавт., 1999).

Звязок роботи з науковими програмами, темами, планами.

Дисертація є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри щелепно-лицевої хірургії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика “Клініка, діагностика, лікування переломів щелеп та їх ускладнень” (номер Державної реєстрації РК 0196 VO 10575 Р / 3763).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є удосконалення та підвищення ефективності консервативного методу лікування хворих з переломами нижньої щелепи.

Задачі дослідження:

1. Визначити рівень електрогальванічних потенціалів тканин ротової порожнини (слизової оболонки альвеолярного відростка і кісткової тканини нижньої щелепи) та металевих включень (назубних шин і лігатур) у хворих з переломами нижньої щелепи.

2. Порівняти виявлений рівень електрогальванічних потенціалів тканин порожнини рота та металевих включень (шин і лігатур) у хворих з переломами нижньої щелепи, лікованих за допомогою алюмінієвих і сталевих назубних шин.

3. Виявити залежність величини електрохімічних потенціалів, що виникають в ротовій порожнині, і частоти розвитку запальних посттравматичних ускладнень.

4. Дати характеристику стану місцевої імунологічної резистентності тканин та загальної неспецифічної реактивності організму хворих з переломами нижньої щелепи в залежності від величини електрогальванічних потенціалів, що виникають при накладанні назубних шин, виготовлених з різних металів.

5. Запропонувати найбільш оптимальний метод назубної імобілізації відламків нижньої щелепи, який позитивно впливає на репаративну регенерацію кістки, зменшує число посттравматичних запальних ускладнень та скорочує терміни лікування постраждалих.

Обєкт дослідження – хворі з переломами нижньої щелепи.

Предмет дослідження – електрогальванічні явища, що виникають в порожнині рота у хворих при використанні для лікування переломів щелеп назубних металевих шин, та їх вплив на стан місцевої і загальної неспецифічної резистентності організму.

Методи дослідження. Для встановлення величини електрогальванічних потенцалів, що виникають в ротовій порожнині, застосовували компенсаційний електрохімічний метод визначення біосумісності матеріалів в стоматології. Оцінку впливу електрогальванічних струмів на організм проводили за допомогою клінічних та імунологічних методів обстеження (визначення функціональної активності нейтрофілів периферичної крові та емігрувавших через слизову оболонку ротової порожнини, цитохімічне визначення