Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Електрохімічні процеси

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
20
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. ОСНОВИ ЕЛЕКТРОХІМІЇ. ХІМІЯ ВОДИ
 
Тема 10. "Електрохімічні процеси"
 
10.1 Електрохімічні процеси. Гальванічні елементи. Корозія
 
Електрохiмiя - це галузь хiмiї, яка охоплює хiмiчнi процеси, що супроводжуються виникненням електричного струму або якi спричиненi дiєю електричного струму.
 
Електродні потенціали
 
Розглянемо  процеси,  якi  вiдбуваються  при  зануреннi  металу  -  провiдника  першого  роду,   в   розчин електролiту. Такий провiдник 1-го роду, занурений у розчин електролiту в умовах проходження через нього струму, називають електродом. На межi електрод - розчин електролiту виникає стрибок електричного потенцiалу, який називають електродним потенцiалом. Це пояснюється таким чином.
 
У  металi встановлюється рухлива рiвновага:
 
  (5.1)
Перехiд йонiв металу в розчин виражається рiвнянням :  (5.2)
 
Можна об'єднати рiвняння (5.1) i (5.2):
 
  (5.3)
 
Цей процес супроводжується втратою електронiв, тобто це - окиснення. Зворотний процес – відновлення (рис.
5.1).
 
Рис. 5.1 Схема взаємодії йонів поверхневого шару  металу з молекулами води
 
Стан рiвноваги (5.3) залежить вiд активностi металу i вiд концентрацiї його йонiв у розчинi. Якщо ця концентрацiя менша за рiвноважну, то при зануреннi металу в розчин рiвновага зсувається вправо - йони металу переходять у розчин, а електрони залишаються на поверхнi металу. Саме тому метал набуває вiд'ємного заряду вiдносно  розчину.  Чим  бiльше  йонiв  переходить  у  розчин,  тим  бiльшим  стає  вiд'ємний  заряд  металу. Накопичення йонiв металу в розчинi починає гальмувати розчинення металу. Внаслiдок цього встановлюється рухлива рiвновага.
Внесення  в  розчин  однойменних  йонiв  зсуває  рiвновагу  (5.3)  влiво,  доки  не  встановиться  новий  стан рiвноваги. Гiдратованi йони металу концентруються бiля поверхнi електрода. У результатi цього утворюється подвiйний електричний шар.
Для неактивних металів рівноважна концентрація йонів дуже мала. Якщо занурити неактивний метал у розчин солi з концентрацiєю однойменних йонiв бiльше тієї, що вiдповiдає рiвновазi, то частина катiонiв з розчину перейде на електрод.
 
Поверхня електрода набуває додатнього заряду, а розчин - вiд'ємного (рис. 5.2).
 
Рис. 5.2. Подвійний електричний шар на межі поділу метал-розчин:
а – активний метал; б – малоактивний метал
 
Електродний потенціал металу залежить від властивостей металу, концентрації або, точніше, від активності його йонів і температури.
 
Ця залежність виражається формулою Нернста:
 
  (5.4)
 
де   - концентрація йонів металу, моль/л;
 
- електродний потенцiал при   =1моль/л;
 
R - унiверсальна газова стала, яка дорiвнює 8,314 Дж/(мольК);
 
Т - температура, К;
 
n – число електронів, що беруть участь у процесі;
 
F – стала Фарадея - 96494 Кл/моль.
 
Пiдставимо  у  формулу  (5.4)  числовi  значення  R  i  F  i  замiнимо  натуральний  логарифм  десятковим,
помноживши на 2,3, тодi одержимо для температури 250 С:
 
  (5.5)
 
Електродний потенціал є сталою величиною при певній температурі, якщо платівка металу занурена в розчин його солі з концентрацією (або активністю) йонів металу, що дорівнює одиниці (   або аі = 1). Такий потенціал називають стандартним електродним потенціалом. Якщо  , з рівняння (5.5) одержимо:
 .
 
Хiмiчнi джерела електричної енергії
 
В окисно-відновних реакціях електрони безпосередньо переходять від відновника до окисника. Однак якщо процеси окиснення і відновлення просторово розділити, а електрони направити по металічному провіднику, то така система буде являти собою гальванічний елемент.
 
Отже, гальванiчними елементами називають пристрої, в яких хiмiчна енергiя окисно-вiдновної реакцiї перетворюється в електричну.
 
Рис. 5.3. Схема роботи мідно-цинкового гальванічного елемента
 
Гальванiчний елемент складається з двох електродiв, занурених у розчини (або розплави) електролiтiв. На межi  кожного  електрода   з   розчином   електролiту   iснує  електродний   потенцiал.   Потенцiали   електродiв неоднаковi,  саме  тому  при  з'єднаннi  їх  провiдником  по  ньому  протiкає  електричний  струм.  Розглянемо мiдно-цинковий гальванiчний елемент, або елемент Даніеля-Якобі (рис. 5.3).
 
Платівки з міді і цинку з'єднані провідником, і занурені в розчини відповідних солей: купрум (II) сульфату і цинк сульфату. Півелементи знаходяться в одній посудині або розділені пористою перетинкою.
 
На цинковому електроді, зануреному в розчин солі ZnSO4, відбувається окиснення атомів цинку:
 
Електрони по зовнішньому колу рухаються від цинку до міді.
 
На мідному електроді, зануреному в розчин CuSO4, відбувається відновлення йонів Cu2+ в атоми, які осаджуються на електроді:
 
Одночасно частина йонів SO42- переходить з посудини з CuSO4, через пористу перетинку, в посудину з розчином ZnSO4. У результаті рідина біля обох електродів залишається електронейтральною.
 
Сумарне рівняння процесу одержимо, додавши обидва рівняння:
 
або в молекулярній формі:
 
Zn + CuSO4 = ZnSO4 + Cu.
 
Електрод,  на  якому  відбувається  процес  окиснення,  називається  анодом,  а  електрод,  на  якому відбувається процес відновлення – катодом.
 
Фото Капча