Ендореактивні стани в підлітковому віці

Приступово-прогредієнтна шизофренія протікає у формі нападів, однак останні більш тривалі, ніж при періодичній шизофренії. Їх відмінність полягає в тому, що, крім властивих рекурентної шизофренії розладів, постійно зустрічаються такі синдроми, які при періодичному перебігу або відсутні зовсім, або ж з'являються в резидуальному вигляді на віддалених етапах хвороби. Такими синдромами є: гострий вербальний галюциноз, розгорнутий синдром Кандінського-Клерамбо, стани гостро виникаючого інтерпретативного марення, виражені і тривалі кататонічні розладу без онейроїдного затьмарення свідомості, парафренні стани. Крім того, при приступово-прогредієнтній шизофренії загострення виникають без усякої послідовності, хаотично. За загостреннями ідуть періоди хворобливої симптоматики (ремісії). Однак від загострення до загострення відзначаються все більш помітні зміни особистості і наростання слабоумства. Чит складніше напад, тим він, звичайно, триваліший.

Періодична (рекурентна) шизофренія відрізняється виникненням гострих, відносно короткочасних психотичних нападів, які змінюються нормальними проміжками (інтермісіями). При цій формі перебігу захворювання зміни особистості наростають повільно. Напади можуть визначатися різними симптомами: афективними (депресивними, маніакальними), у формі онейроїдної кататонії. Звичайно перші напади розвиваються у певній послідовності і у ряді випадків при повторних поверненнях хвороби зберігають колишню структуру (тип «кліше»). Однак частіше повторні напади протікають зі зміною симптоматики як у бік її ускладнення, так і в бік її спрощення (редукція позитивних розладів).

У розвитку нападів рекурентної шизофренії можна виявити певну послідовність розвитку психопатологічних розладів. Спочатку виникають афективні порушення. Знижений настрій завжди поєднується з тривогою, примхливістю, вразливістю, слізливістю. Гіпоманіакальні стани супроводжуються захопленістю, розчуленням, почуттям прозріння. Протилежні за структурою афективні синдроми можуть змінювати один одного. Протягом коротких відрізків часу інтенсивність афективних розладів піддається значним коливанням. При поглибленні хвороби починають переважати тривога, страх, або захоплено-екстатичні стани. Наростає рухове порушення або, навпаки, з'являється загальмованість. Надалі виникають різні за змістом образні марення. У своєму наступному розвитку марення змінюється в бік наростання фантастичного змісту, забарвлюючи напливи спогадів минулого, набуті знання, все, що відбувається навколо. Якщо раніше у хворого переважало рухове порушення, то тепер воно все частіше змінюється станами нерухомості і, нарешті, на піку нападу розвивається ступор з онейроїдним затьмаренням свідомості.

Напад рекурентної шизофренії може зупинитися у своєму розвитку на будь-якому етапі. Якщо все обмежується появою лише афективних розладів, то говорять про циркулярну шизофренію. У випадках переважання депресивних розладів і депресивних форм марення (самозвинувачення, обвинувачення), а також гострого марення – про депресивно-параноїдальну шизофренію. При розвитку нападу з онейроїдом – про онейроїдну кататонію. Частота нападів різна – від одного протягом всього життя до багатьох десятків. Особливості ремісій залежать від багатьох факторів, у першу чергу від частоти і структури нападів. Чим напади частіші і складніші, тим гірше ремісії, і навпаки. Звичайно зміни особистості при рекурентній шизофренії виникають лише після ряду нападів і проявляються зниженням психічної активності і звуженням кола інтересів.

Фебрильна форма шизофренії є найбільш важким злоякісним видом шизофренічного психозу. Фебрильні напади можливі як при рекурентній, так і при приступово-прогредієнтній формі шизофренії. Клінічна картина фебрильного нападу має вигляд різко виражених кататоно-онейроїдних розладів. На піку фебрильного нападу кататонічне порушення змінюється, стає аментивноподібним.

Підвищена температура (субфібрилітет) звичайно спостерігається з самого початку нападу, уже на стадії продромальних розладів, з наступним різким підвищенням у період розгортання кататонічного стану, однак іноді температура підвищується лише на піку нападу. Загальна тривалість такого стану значно коротша від самого нападу (від декількох тижнів до двох-трьох місяців). Температурна крива нехарактерна для інших соматичних або інфекційних захворювань. Іноді температура вранці вища, ніж увечері, і досягає високих цифр (39-40°С). Типовий зовнішній вигляд хворих: блиск очей, сухі запечені губи, покриті геморагічною кіркою, сухий червоний або обкладений язик, гіперемія шкірних покривів. Нерідко спостерігається герпес, синці на шиї, спонтанні носові кровотечі, алергійні висипи. Іноді, навпаки, при високій температурі зазначених ознак немає, відзначаються патологічні реакції серцево-судинної системи: ослаблення серцевої діяльності з падінням артеріального тиску, прискорений слабкий пульс. Реакції крові неспецифічні: зрушення вліво лейкоцитозу, токсична зернистість лейкоцитів, лімфопенія, збільшення ШОЕ. В окремих випадках підвищені залишковий азот, білки і білірубін сироватки крові, змінений зміст хлоридів. Поряд з цим у сечі виявляються виражені зміни, характерні для патології нирок. Бактеріологічний посів крові дає негативні результати, що це вказує на токсикоз.

Динаміка психічних порушень відбувається по мірі наростання загальносоматичних симптомів від типових для приступово-прогредієнтної шизофренії гострих кататонічно-онейроїдних розладів (якими може обмежуватися) в бік аментивноподібного і навіть гіперкінетичного порушення. При розвитку аментивноподібного стану порушення стає безладним, хаотичним, мова стає зовсім нескладною (окремі звуки, склади, обривки фраз).

Зворотний розвиток нападу відбувається після фебрильних явищ. У цьому випадку клінічна картина захворювання набуває знову типового для рекурентної або приступово-прогредієнтної шизофренії вигляду. Виникнення фебрильної картини не робить істотного впливу на тривалість нападу і подальший перебіг захворювання.

У тих випадках, коли клінічна картина психозу або виразні зміни особистості у період ремісії (симптоми дефекту в емоційній, вольовій і когнітивній сферах) не викликають сумніву