Епітет як засіб створення жіночих образів в американському пісенному фольклорі

 

Сташко Г. І.

 

Анотація. У статті подано детальний огляд епітетів в американському пісенному фольклорі та проаналізовано їх вплив на створення жіночих образів.

Ключові слова: пісенний фольклор, Тендер, жіночі образи, американська культура, епітет.

Постановка проблеми. Мова фольклору вже давно привернула увагу вчених різних шкіл та напрямів, а результати їх досліджень навіть стали платформою для формування окремої галузі філології, яка виникла на межі фольклору, стилістики та мовознавства, – лінгвофольклористики. Аналізуючи мову фольклору, що реалізується у фольклорних текстах, з позицій цих дисциплін у тісному тандемі дослідники намагаються розшифрувати емоційно-експресивний зміст народного слова.

Відомо, що американський фольклор ввібрав у себе культурну спадщину багатьох етносів у силу різних історичних подій [1, с. 132]. Пісенний напрям є своєрідним «коридором», куди входять найстійкіші елементи, які змішуються з локальними версіями та в результаті являють синергію гармонійно розвиненої народної поезії. З лінгвістичної точки зору фольклорна пісня – це засіб спілкування, спосіб передачі інформації між поколіннями. Американська фольклорна пісня, що є матеріалом нашого дослідження, досить молода за мірками історії, проте має специфічні риси, відмінні від тих культур, що послужили основою [1; 2]. Ці риси доцільно трактувати за допомогою численних лінгвістичних засобів, на які багата англійська мова. Лінгвістично фольклорний пісенний текст розглядають із боку його синтаксичної та лексичної структури, граматичної та структурної організації, семантичних особливостей, тощо. Стилістичні явища є одними з найяскравіших «декодерів» народної творчості. На наш погляд, вони несуть образність із самих людських душ, точно змальовують дійсність та відношення до неї кожної людини окремо та народу в цілому, що робить внесок у культурну ідентичність.

Незважаючи на велику кількість публікацій, аналіз мовної системи фольклору є актуальним, адже фольклорний компонент органічно входить до стилістичної системи літературної мови. Гендерний аспект у фольклорі дає додаткову інформацію про суспільний устрій, жіночі образи в народних піснях, доводять важливість ролі жінки в сім’ї та суспільстві. Ці образи, як і будь-які інші, не є статичними, незмінними, вони – динамічні утворення. Діахронічна модифікація жіночих образів свідчить про серйозні зрушення у свідомості нації, що забезпечує інфі- нітну актуальність теми образності.

Жіночі образи у фольклорі досліджувались як зарубіжними (A. Capila (пісенний фольклор Південної Азії), A. G. Gold (індійський пісенний фольклор), R. A. Jordan (американські фольклорні тексти), S. J. Kalcik (американські фольклорні тексти),

Kerschen (американські прислів’я), K. M. McAndrews (американські фольклорні тексти), A. Minks (пісенний фольклор Нікарагуа), Ю. Ю. Атрощенко (східнослов’янські казки), С. С. Асірян (американські фольклорні тексти), О. А. Здравомислова (російська казка), Л. К. Ібрагімова (таджицька казка), РМ. Кавальова (білоруські фольклорні тексти), С. А. Коновалова (російська казка), О. Л. Мадлєвская (російський міф), В. І. Палукошка (білоруська пісня), Л. Н. Пушкарьова (російська казка), Ф. М Селі- ванов (російські билини), Д. В. Сокаєва (осетинська фольклорна проза), В. А. Суковатая (східнослов’янська казка), Ф. Ф. Фатихова (башкирські фольклорні тексти) та інші), так і українськими науковцями (Ю. В. Абрамова (британські прислів’я), В. С. Аппатова (британська казка), Ю. В. Мануляк (авторський Тендер в американській фольклорній пісні), А. С. Птушка (англомовні анекдоти), В. М. Пугач (українські прислів’я та приказки), О. В. Ткачик (англомовний фольклор), та інші). Проте варто зазначити, що лінгвістичні дослідження жіночих образів саме через призму американського пісенного фольклору (M. E. Brown, C. R. Farrer, С. С. Асірян, В. А. Дмитренко, Н. І. Панасенко, Л. В. Сазанович, Г. І. Сташко) є нечисленними, зокрема епітет висвітлений фрагментарно та поверхнево (T. P. Coffin, G. Seal).

Метою статті є аналіз використання епітета як засобу стилістичної семасіології, його видів, функцій та впливу на створення жіночих образів в американських фольклорних пісенних текстах.

Виклад основного матеріалу дослідження. Поетичний текст зазвичай має велику кількість епітетів, що робить його насиченим образами та цікавим для сприйняття. Для нашого аналізу ми будемо користуватися працями І. Р. Гальперіна [3], В. А. Кухаренко [4], М. М. Лапшиної [5] та О. М. Мороховського [6], щоб отримати оптимальну класифікацію.

Ми розуміємо епітет як художнє означення, що підкреслює характерну рису, визначальну якість явища, предмета, поняття, дії та викликає певне ставлення до нього. Може виступати як емоційно-оціночне або експресивно-образне (метафоричне) означення денотата. Цим епітет відрізняється від звичайного чи логічного означення, яке не має емоційності, оціночності чи образності. Саме образність є тією характеристикою, яка здатна створити той чи інший «малюнок», що в подальшому буде нести певний шифр, зрозумілий одним та загадковий для інших. Найчастіше виражається прикметником (happy smile), проте інколи також прислівником (to stand undecisively), іменником (hair of gold) або числівником (seventh sense).

Класифікація епітетів заснована на трьох принципах:

• принцип стосунків між епітетом і словом, до якого він належить;
• структурний принцип;

• семантичний принцип.

За принципом стосунків розрізняють мовні (language epithets), або традиційні/постійні/конвенційні/фіксовані епітети (true love), під якими розуміють сталі мовні штампи, які відрізняються простотою, незмінністю та незначним стиліс- тичним ефектом, і мовленнєві (speech epithets), або оригінальні епітети (watery eyes), які створюються авторами чи просто мовцями для вирішення певних стилістичних задач, що не мають однозначної трактовки та є насамперед експресивно-образними. Перші характерні для фольклору та лексичних