Етапи впровадження соціально-гігієнічного моніторингу в Україні

 

 

Анотація. У роботі проведено аналіз щодо створення системи спостереження, аналізу, оцінки і прогнозу стану здоров'я населення та середовища життєдіяльності людини, виявлення причинно-наслідкових зв'язків між станом здоров'я населення та впливом на нього факторів середовища життєдіяльності людини, а також запропоновано концепцію поетапного створення соціально-гігієнічного моніторингу України.

Ключові слова: здоров'я населення, стан довкілля, соціально-гігієнічний моніторинг, фактори середовища життєдіяльності людини, оцінка ризиків.

Аннотация. В работе проведен анализ по созданию системы наблюдения, анализа, оценки и прогноза состояния здоровья населения и среды жизнедеятельности человека, выявление причинно-следственных связей между состоянием здоровья населения и воздействием на него факторов среды обитания человека, а также предложена концепция поэтапного создания социально-гигиенического мониторинга Украины.

Ключевые слова: здоровье населения, состояние окружающей среды, социально-гигиенический мониторинг, факторы среды жизнедеятельности человека, оценка рисков.

Annotation. The paper analyzes a system for monitoring, analysis, evaluation and prediction of health and human environment, identifying cause-effect relationships between population health and the impact of environmental factors of human life and the conception gradual adoption of social-hygienic monitoring of Ukraine.

Key words: health, environmental, social and hygienic monitoring, factors of human environment, risk assessment.

Постановка проблеми. Основним критерієм стану суспільства є показники індивідуального та громадського здоров'я. У них концентрується вся складна взаємодія впливаючих на людину екологічних, економічних, соціальних і інших факторів. Питання щодо аналізу, оцінки і прогнозу стану здоров'я населення, яке пов’язане із станом середовища життєдіяльності людини було і залишається актуальним для будь-якого суспільства.

Вивчення сучасної літератури показало, що цій проблемі надається широка увага, як у нас так і за рубежем, особливо в Росії.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Так ще у 1997 р. у роботі А. М. Сердюка зі співавт. “Методологічні питання створення моніторингу «навколишнє середовища – здоров’я населення України»” [1] ставилося питання про створення Державного Моніторингу і Аналізу (СІДМА) стану навколишнього середовища та здоров’я населення. Цей моніторинг повинен здійснюватись за допомогою комп’ютерів і його програма повинна забезпечувати: ввід, коригування та вибір даних із бази; визначення інформативних показників стану здоров’я і реально діючих для конкретного об’єкту факторів навколишнього середовища; розрахунок долі вкладу факторів в зміну стану здоров’я, а відповідно і їх ранжування за значимістю; встановлення факту та виду залежності тих чи інших показників здоров’я від факторів довкілля; отримання інтегральних оцінок економічної і медико-гігієнічної ситуації; визначення порогових рівнів факторів в передбаченні їх незалежної і залежної зони; аналіз динамічних тенденцій; розрахунки прогнозу зміни стану здоров’я при зміні часу або рівнів діючих факторів

У роботі В. Є. Присяжнюка і В. М. Доценко [2] наводяться результати вивчення перспективності використання існуючого контролю та обліку в галузі охорони здоров’я та охорони атмосферного повітря в системі медико-екологічного моніторингу в Україні. У той же час Л. Т. Русакова та М. Ю. Антомонов [3], вивчаючи бази даних, розміщених на відомчих веб-ресурсах в Інтернеті, які можуть бути використані при створенні соціально-гігієнічного моніторингу в Україні, зазначають, що наявна в базах статистична інформація призначена для вузьковідомчих цілей, тому немає єдиної системи стандартів її накопичення, збереження і передачі.

В. Я. Уманський зі співав. [4] ділиться думками про удосконалення екологічного моніторингу за допомогою біохімічних та генетичних критеріїв визначення ризику для здоров’я, а С. Т. Омельчук у своїй роботі [5] говорить про морфологічне обґрунтування необхідності проведення моніторингу здоров’я населення України в залежності від екологічної ситуації.

Як уже зазначалось, найбільш широке обговорення проблеми ведення соціально-гігієнічного моніторингу (далі – СГМ) в основному ведеться в російських джерелах. Так Е. Н. Бєляєв з співавторами [6-8] та Г. Г. Онищенко [9], розмірковуючи над сучасними проблемами створення та удосконалення СГМ, діляться думками про його методологію, регіональні особливості та управлінські рішення.

Значна частина літературних джерел присвячена вирішенню часткових питань СГМ, зокрема організації СГМ у районах гірничорудної промисловості, в умовах високої дії ЕМВ, створення СГМ для господарсько-питного водопостачання тощо [10-13].

При вивченні літератури особлива увага зверталась також на підхід інших дослідників до вибору показників для характеристики стану навколишнього середовища та здоров‘я населення. Ці підходи різні.

Так, Ю. І. Мусійчук зі співав. [14], обговорюючи методологію комплексної оцінки стану здоров'я населення при проведені СГМ, наводить великий список різних показників, де серед екологічних показників значаться:

- доля проб води (у%) в джерелах централізованого водопостачання, які не відповідають санітарним нормам на санітарно-хімічні та мікробіологічні показники;

- індекс забрудненості основних джерел водопостачання;

- доля проб повітря (у%), які не відповідають санітарним нормативам;

- індекс забрудненості повітря (ІЗА), та інші.

Серед показників здоров'я значаться:

- загальна захворюваність дорослого населення та дітей;

- первинна захворюваність на туберкульоз тощо.

Окрім того, ці ж автори обговорюючи проблеми регіонального СГМ стану здоров'я населення, зазначають, що зараз постановка задачі створення системи СГМ є унікальною і не має світових аналогів. Можливості її створення сприяла специфічність організації охорони здоров'я в Росії (додамо, і в Україні), яка на протязі 140 років має санепідслужбу, наявність якої стало основою реалізації цієї задумки. Тому