Етапи впровадження соціально-гігієнічного моніторингу в Україні

В джерелах літератури далекого зарубіжжя прямих питань про створення СМГ не ставиться. Але близькі до нього питання піднімаються. Так, в роботі Elliott P. з співавт. [16] вважають, що в майбутньому розвиток моделювання та нанесення на карту даних експозиції, вдосконалення дослідницьких програм, нові методи вивчення великих баз даних дозволять підвищити можливість кращого розуміння взаємовідносин між станом довкілля та здоров‘я.

Nuckols J. R. з співавт. [17] вважають, що важливим для застосування географічних інформаційних систем при оцінці експозиції в ході епідеміологічних досліджень є використання географічних, екологічних та епідеміологічних підходів.

Murray C. J. -L. з співавт. [18] вважає, що відмінності у стані здоров‘я та різниця між соціальними групами є важливими аспектами оцінки здоров‘я населення. Відсутність дефініцій стандартів, стратегії оцінки та показників створюють суттєві обмеження для порівняльного аналізу, як між країнами світу, так і в середині однієї країни, а також в межах певного часу.

Тому, як зазначається в [19], спостереження за суспільним здоров‘ям повинні слугувати інтеграції систем спостереження і інформаційних систем для створення стандартів даних, для електронного обміну даними стосовно здоров‘я.

Мета роботи полягала в дослідженні та науковому обґрунтуванні поетапного впровадження соціально-гігієнічного моніторингу в Україні.

Результати дослідження та їх обговорення. Враховуючи, що життя та здоров’я людини є головною складовою національної безпеки будь-якої держави Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 22. 02. 06. №182 «Про затвердження Порядку проведення державного соціально-гігієнічного моніторингу» [ 20].

Державний соціально-гігієнічний моніторинг – це система спостереження, аналізу, оцінки і прогнозу стану здоров'я населення та середовища життєдіяльності людини, а також виявлення причинно-наслідкових зв'язків між станом здоров'я населення та впливом на нього факторів середовища життєдіяльності людини (далі – ДСГМ).

Основними завданнями моніторингу є:

1) формування загальнодоступного інформаційного фонду;

2) виявлення причинно-наслідкових зв'язків між станом здоров'я населення та впливом на нього факторів середовища життєдіяльності людини на основі їх системного аналізу і оцінки ризику для здоров'я людини;

3) підготовка пропозицій, щодо поліпшення діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;, керівникам установ, підприємств, організацій, суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності та підпорядкування, з питань забезпечення сталих умов для поліпшення демографічних (збільшення народжуваності, зменшення смертності, в т. ч. дитячої), медико-екологічних та санітарно-гігієнічних (стан індивідуального та популяційного здоров’я, стан інфекційної та неінфекційної захворюваності, стан довкілля тощо) показників, а також забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, яке проживає на території області; (управління ризиком).

В контексті вищевказаної постанови під інформаційним фондом даних державного соціально-гігієнічного моніторингу (далі – інформаційний фонд) – розуміється, що це база даних про стан здоров'я населення та середовища життєдіяльності людини сформованих на основі результатів аналізу причинно-наслідкових зв'язків між станом здоров'я населення та впливом на нього факторів середовища життєдіяльності людини. Окремо слід виділити, що складовою частиною інформаційного фонду є дані державної системи моніторингу довкілля.

При цьому середовище життєдіяльності людини – сукупність об'єктів, явищ і факторів навколишнього середовища (природного і штучно створеного), що безпосередньо оточують людину і визначають умови її проживання, харчування, праці, відпочинку, навчання, виховання тощо.

В свою чергу фактори середовища життєдіяльності – будь-які біологічні (вірусні, пріонні, бактеріальні, паразитарні, генетично-модифіковані організми, продукти біотехнології тощо), хімічні (органічні і неорганічні, природні та синтетичні), фізичні (шум, вібрація, ультразвук, інфразвук, теплове, іонізуюче, неіонізуюче та інші види випромінювання), соціальні (харчування, водопостачання, умови побуту, праці, відпочинку, навчання, виховання тощо) та інші фактори, що впливають або можуть впливати на здоров'я людини чи на здоров'я майбутніх поколінь.

До основних суб’єктів та об’єктів ДСГМ відносяться:

суб’єкти ДСГМ – установи, заклади та організації, які проводять збір, накопичення, систематизацію, аналіз, та передачу інформації (даних) при функціонуванні системи ДСГМ у відповідності до поставленої мети та завдань: (установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ, установи Академії медичних наук; територіальні управління, заклади та організації Мінбуду, Мінагрополітики, Мінприроди, МНС, Мінпраці, МОН, державні установи ветеринарної медицини, Держкомстату; Держводгоспу; організації, що здійснюють радіаційний контроль, громадські організації та ін.) ;

об’єкти ДСГМ – 1) стан здоров'я населення та соціально-демографічна ситуація; 2) фактори середовища життєдіяльності людини, у тому числі біологічні (вірусні, бактеріальні, паразитарні), хімічні, фізичні (шум, вібрація, ультразвук, інфразвук, тепловий, іонізуючий, неіонізуючий та інші види випромінювання), соціальні (харчування, водопостачання, умови побуту, праці та відпочинку) та інші фактори; 3) природно-кліматичні фактори, джерела техногенної дії на навколишнє природне середовище, у тому числі на атмосферне повітря, поверхневі та підземні води; 4) стан охорони та умовами праці; 5) структура та якість харчування, безпека харчових продуктів для здоров'я населення тощо.

Важливим питанням проведеної роботи було присвячене науковому обґрунтуванню етапів створення соціально-гігієнічного моніторингу (СГМ) в Україні. Спеціалістами Рівненської обласної СЕС в тісній співпраці з фахівцями Центральної СЕС та ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва” АМН України було напрацьовано проекти деяких документів (концепцію впровадження ДСГМ на державному, регіональному та місцевому рівнях управління, положення про відділ ДСГМ, програма по