Еволюція розвитку міжнародних економічних відносин

Глобальні проблеми розвитку міжнародної економіки. Цей фактор означає, що зараз у світі існують проблеми, які об'єктивно не визнають національних кордонів. До таких глобальних проблем треба віднести: 

проблему війни і миру. Ця проблема означає, що не може бути іншої альтернативи загрозі світової війни, як мирне співіснування країн світу;

екологічні проблеми. Ці проблеми мають особливе значення для нашої країни, яка зазнала шкоди внаслідок Чорнобильської катастрофи;

продовольча проблема;

медична проблема;

демографічна проблема; 

енергетична проблема;

інформаційна проблема та інші.

Світовому господарству поряд із загальними особливостями притаманні й окремі конкретні риси, що характеризують його функціонування в сучасних умовах. До них треба віднести такі:

зміни у структурі міжнародної економіки. Зокрема йдеться про появу нових перспективних груп країн, таких як нові індустріальні держави, окремі країни перехідної економіки;

динамізм економічного розвитку, якому притаманні в цілому постійні темпи економічного зростання;

посилення інтеграційних процесів між країнами світу;

посилення диференціації економічного розвитку серед країн, що розвиваються;

ринкова уніфікація економічного розвитку більшості країн світу. 

Поряд з особливостями розвитку МЕВ треба виділити і певні структурні зміни, що мають місце у процесі її функціонування за умов посилення, інтенсифікації міжнародних економічних зв'язків країн світу. До таких змін насамперед можна віднести:

• збільшення обсягу виробництва продукції у матеріальній сфері;
• зниження частки сільськогосподарського виробництва в цілому в межах міжнародної економіки;
• високі темпи розвитку сфери послуг і збільшення числа зайнятих в ній;
• швидкий науково-технічний прогрес транспортної та інформаційно-комунікаційної систем;
• зниження частки традиційних зовнішньоторговельних угод порівняно із зовнішньоторговельними операціями, які обслуговують виробництво;
• зміна аграрно-сировинної спрямованості країн, що розвиваються;
• скорочення у світовому товарообороті частки сировинних товарів, збільшення частки машин та устаткування.[15]

 

 

Середовище МЕВ може бути визначене як система умов і факторів існування міжнародних економічних завзятів.

Розрізняють внутрішнє і зовнішнє середовище.

Внутрішнє середовище – це внутрішня будова МЕВ разом з внутрішнім законом існування, функціонування і розвитку (ЗЕД, управління, суб’єкти, форми, види).

Зовнішнє середовище – це зовнішні фактори по відношенню до суб’єктів МЕВ, умови реалізації, форми та різні види МЕВ:

1. За сферами впливу:

• природно-географічні;
• політико-правове;
• економічне;
• соціально-культурне середовище.

2. За безпосередністю впливу дії:

• умови і фактори прямої (безпосередньої) дії – міжнародні організації, міжнародні правові норми, торговельні представництва, комунікаційні мережі – це все становить інфраструктуру МЕВ;
• умови і фактори непрямої (посередньої) дії.

Природно-географічне середовище МЕВ.

Найголовніші умови і фактори, що впливають на розвиток МЕВ, пов’язані з нерівномірністю розташування природних ресурсів, з наявністю чи відсутністю тих чи інших ресурсів у різних країнах. Наявність ресурсів тісно перекликається з різноманітністю кліматичних умов, яка сприяє розвитку міжнародного поділу праці, а це відповідно відіграє значну роль у розвитку МЕВ.

Неменш важливу роль відіграє геополітичне розташування країни – це розташування по відношенню до інших країн, на шляху чи перетині різноманітних інтересів суб’єктів світового господарства. Країни, що знаходяться на перетині таких шляхів спеціалізуються на наданні посередницьких послуг, фінансового, комерційного і транспортного плану.

Політично-правове середовище впливає на МЕВ не так у плані умов і факторів їхнього існування як у плані їхнього розвитку. Міжнародна політика є своєрідним механізмом задоволення і узгодження інтересів суб’єктів МЕВ.

Міжнародна політика – це сукупність методів і засобів направлених на досягнення цілей і завдань, що випливають інтересів МЕВ. Одним із основних політичних інтересів кожної країни є прогресування від власної економіки і власної політики, яка залежить від різних внутрішніх і зовнішніх факторів.

Якщо ЗЕД буде успішною, то краще буде розвиватися національна економіка, країна буде багатша, підвищиться життєвий рівень населення.

До важливих політичних інтересів відносяться:

• володіння найновішою інформацією;
• найсучасніші технології;
• розвиток соціальної і культурної сфери;
• підняття загального престижу.

Економічне середовище. Одним із показників економічного потенціалу країни є факт ефективності і можливості використання природних ресурсів.

Україна має порівняно великі поклади нафти, але спроможна видобувати лише 15%, тому що немає ні потужностей, ні технології.

Наукові дослідження, розвиток засобів виробництва, техніки і технології відіграють велику роль у розвитку МЕВ.

Розвинені країни, як правило, експортують продукцію переробної промисловості, а країни. Що розвиваються частіше імпортують сировину, або напівфабрикати там де є високий інтелектуальний потенціал, краще розвинена система комунікацій, транспортні мережі, що прискорює розвиток виробництва. 

Сприяє розвитку МЕВ і розбудована на суспільному рівні фінансово-кредитна система країни. Не менш важливим елементом економічного середовища є рівень доходів і рівень споживання у тій чи іншій країні.

Соціально-культурне середовище МЕВ. Соціально-культурне середовище МЕВ зводиться до факторів, які випливають з поведінки людини. Складовою частиною є розвиток мотивації до праці (ділиться кваліфікована робота, престижна робота).

Одним із найважливіших факторів у розвитку МЕВ є порозуміння – здатність знайти спільну мову:

• знання різних іноземних мов;
• створення електронно-технічних норм переходу;
• розвиток засобів масової інформації;
• морально-етичні норми;
• формування нового мислення, злом старого мислення;
• вироблення єдиних норм поведінки в бізнесі, діловій етиці та в менеджменті;
• мирне вирішення національних та міжнаціональних проблем;
• єдиний підхід до соціальної політики;
• досягнення більш високого загального рівня життя і зменшення відмінностей між “багатими” і “бідними” державами.

З цією метою створюються так звані структурні фонди ЄС, різні цільові фонди ООН.[16]

 

 

Міжнародні економічні відносини становлять собою сукупність економічних відносин між країнами світу з приводу обміну товарами, руху та використання факторів виробництва, формування механізмів міждержавного нагляду та регулювання. Міжнародні економічні відносини охоплюють усі фази процесу відтворення - виробництво, розподіл, обмін та споживання. У сфері виробництва міжнародні економічні відносини становлять собою відносини між суб'єктами світового господарства у безпосередньо матеріальному виробництві. До цих відносин належить спільне будівництво господарських об'єктів, спільні підприємства, міжнародна спеціалізація та кооперація виробництва, прямі виробничі зв'язки.

У цілому можна робити висновки, що сучасні міжнародні економічні відносини характеризуються розвитком процесів їх інтенсифікації, глобалізації, інтеграції. Особливості розвитку міжнародних економічних відносин ще більше свідчать на користь цього висновку.

Отже, міжнародне економічне середовище формується в міру вироблення і реалізації єдиних вимог до міжнародної торгівельної, виробничо-інвестиційної та валютно-фінансової діяльності.

Єдиний економічний простір передбачає також наявність єдиних норм і стандартів організації і управління міжнародними процесами, втілених в принципах менеджменту.

В якості обов’язкової інфраструктурної компоненти економічного середовища світового господарства повинна вміщувати єдиний науково-інформаційний простір.

В рамках єдиного економічного простору регулювання економічного життя світового співтовариства відбувається на основі соціально-орієнтованих ринкових відносин і коригуючих функцій ТНК, ТНБ, міждержавних та наддержавних інститутів.

Правове середовище МЕВ – це зведення загальних правил підприємницького права і норм господарської поведінки.

Вони складаються в єдине правове поле в міру вироблення норм міжнародного, приватного, цивільного та потенційного права.

Тенденція подальшого зближення правових систем держав, котра розповсюджується і на права людини, закладає фундамент всесвітнього правового простору.

Соціально-культурне середовище МЕВ – формується значно повільніше і суперечливіше, ніж інші середовища МЕВ.

Оцінка середовища відбувається на основі: досягнення більш високого загального рівня життя і зменшення відмінностей між “багатими” і “бідними” держав; єдиний підхід до соціальної політики; формування нового мислення, злам старого мислення; вироблення єдиних норм поведінки в бізнесі, діловій етиці та в менеджменті; мирне вирішення національних та міжнаціональних проблем.

Кожне середовище МЕВ специфічне, але рівноправні і рівнозначні. Переважаючого середовища немає, його виділення залежить або від конкретних обставин, які роблять ту чи іншу сторону визначальною, або від цільової установки, конкретного завдання, кута зору в дослідженні мета системи світового господарства.

Міжнародні економічні відносини визначаються рівнем зрілості продуктивних сил і виробничих відносин у національних господарствах і, крім того, обумовлюються особливостями економічної політики держав.

Сучасні міжнародні економічні відносини склалися в результаті тривалого історичного процесу, багатовікової еволюції продуктивних сил, поглиблення міжнародного поділу праці, поступового включення національних економік у загальну систему світових господарських зв'язків.

Таким чином, можна констатувати, що сучасні міжнародні економічні відносини інтенсивно розвиваються, трансформуються, змінюють свої географічні пріоритети й усе більш набувають рис єдиної системи, де окремі форми не тільки тісно взаємозалежні, але і взаємообумовлені.

 

 

1. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. В. М. Гейця. — К.: Ін-ст. екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. — 1008 с.
2. Економічна енциклопедія: У 3 т / С. В. Мочерний (відп. ред) та ін. — К,: ВЦ «Академія», 2000—2002. – 864с.
3. Економічний словник-довідник / За ред. С. В. Мочерного. — К.: Феміна. 1995. — 368 с.
4. Жбанкова И. И. Философские принципы в научном знании / И.И. Жбанкова. — Минск, 1974. - 149 с.
5. ЗагородніЙ А. Г.  Фінансовий словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вохнюк, Т.С. Смовженко — К.: Знання, 2000. — 587 с.
6. Задоя А. А. Основы экономической теории / А.А. Задоя, Ю.Е. Петруня. — М.: "Рубари", 2000. — 479 с.
7. Иноземцев В. Л. За пределами экономического общества / В.Л. Иноземцев. — М.: «Логос», 1998. - 332 с.
8. Иноземцев В. Л. К теории постэкономической общественной информации В.Л. Иноземцев. — М.: «Логос» 1995. – 332 С.
9. Історія економічних учень / За ред. Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко. — К.: КНЕУ, 1999. — 564 с.
10. Канторович Л. В. Оптимальные решения в экономике / Л.В. Канторович. — М.: Наука, 1972. -330 с.
11. Кейнс Дж. М. Избранные произведения / Дж.М. Кейнс. — М.: Экономика. 1993. -343с.
12. Ковальчук В. Економічна думка минулого і сьогодення / В. Ковальчук, М. Сарай. – К.: ТАНГ-«Астон», 2000. – 325 с.
13. Мочерний С. В. Економічна теорія: навч. посіб. [Електронний ресурс] / С. В. Мочерний. – 4-те вид., стереотип. – К. : ВЦ «Академія», 2009. — Режим доступу: http://westudents.com.ua/glavy/17248-sutnst-nfrastruktura-ta-osnovn-form....
14. Стукало Н.В. Глобалізація та розвиток фінансової системи України / Н.В. Стукало //Фінанси України. – 2015. - № 5. – С. 29-35.
15. Савелко Т.В. Уточнення економічного змісту й особливостей глобалізації / Т.В. Савенко // Фінанси України. – 2014. - № 7. – С. 20-26
16. Червінський А. Глобалізація: Україна залишається напіввідкритою і напівпрозорою / А. Червінський, М. Шутин // Україна Business. – 2014.  - № 16. – С. 4-5.