Евристичний потенціал методу контент-аналізу в дослідженнях з історії науки і техніки

Висвітлено історію становлення контекст-аналізу як одного із традиційних методів наукових досліджень кінця ХІХ – початку ХХ ст. Охарактеризовано переваги та особливості використання концептуального, кореляційного, контекстового та автоматизованого контекст -аналізу. Детально описано процедуру та основні етапи проведення контент- аналітичних досліджень. Розкрито евристичний потенціал методу контент- аналізу в наукових пошуках з історії науки й техніки, використання якого представляється доцільним як при відтворенні еволюції окремих складових наукового знання, так і при проведенні історико-біографічних досліджень. Показано, що специфіка його застосування визначається документальною базою дослідження. Студіювання історії науки й техніки ґрунтується на використанні як персональної, так і колективної інформації, в тому числі й архівних документів.

Ключові слова: методологія дослідження, контент-аналіз, категорія, концепція, історія науки й техніки.

 

The history of the formation of context analysis as one of the traditional methods of scientific research at the end of the 19th – early 20th centuries was highlighted. The characteristics of the advantages and features of the use of conceptual, mrrelation, contextual and automated context analysis were given. Theprocedure and the main stages of carrying out content-analytical studies have been described in detail. The heuristic potential of the content analysis method in scientific searches on the history of science and technology was disclosed, its use seems appropriate both in studying the evolution of some composite of scientific knowledge and in carrying out historical and biographical studies. It is shown that the specific of its application is determined by documentary research base. Research of the history of science and technology is based on the use of both personal and team information, including archival documents.

Key words: research methodology, content analysis, category, concept, history of science and technology.

 

Методологія наукових досліджень являє собою систему наукових принципів, на основі яких ґрунтується дослідження і здійснюється вибір сукупності його когнітивних засобів (методів, способів, методик, підходів), що забезпечують отримання максимально об’єктивної інформації). Методологія наукового пошуку залежить безпосередньо від змісту і рівня розвитку самої науки, специфіки її предмета та завдань. До традиційних методів наукових досліджень другої половини ХХ – початку ХХІ ст. відносять контент-аналіз. К. М. Хоруженко в «Энциклопедическом словаре по культурологи» (Ростов-на-Дону, 1998) дав наступне визначення: «Контент-аналіз (анл. content – зміст, суть) – метод, що застосовується в ряді наук для виявлення та оцінки специфічних текстів, а також інших носіїв інформації».

Використання методу контент-аналізу в наукових дослідженнях зумовлене бажанням позбутися суб’єктивності традиційних пошукових методів. Його сутність зводиться до того, щоб віднайти ознаки, риси, властивості, які можна легко підрахувати, і які б відображали певні суттєві сторони досліджуваного явища чи змісту. Кількісний аналіз охоплює, як правило, широкий матеріал і оперує конкретними параметрами, що виміряються кількісно. Завдяки цьому якісний зміст становиться вимірним, доступним точним обчислювальним операціям.

З 50-х років ХХ ст. контент-аналіз як дослідницький метод почав активно використовуватися практично в усіх сферах науки, що ґрунтуються на аналізі текстових джерел – в теорії масової комунікації, соціології, політології, історії джерелознавства, культурології, літературознавстві, психології та ін. Звернення до літературних джерел, присвячених проблемам методології історичних досліджень, показало, що в студіях з історії науки та техніки контент-аналіз почав системно використовуватися лише в останні десятиріччя.

Попередніми дослідниками висвітлено значення та конкретизовано можливості контент-аналітичних досліджень з окремих галузей наукового знання, зокрема соціології, педагогіки [1-5, 7-9]. Однак до цього часу не вивчено евристичний потенціал даного методу та специфіку його застосування при студіюванні історії науки й техніки. З огляду на це наше дослідження спрямовувалося на вирішення зазначених завдань.

Як відомо, перші контент-аналітичні дослідження текстів масової інформації проведені в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. в США і спрямовувалися на вивчення ситуації в сфері політики, ідеології та пропаганди. Цей метод почав регулярно застосовуватися в соціальних науках з 30-х років ХХ ст. в США. Його основні процедури були розроблені американськими соціологами Х. Лассуелом і Б. Берелсоном. Зокрема, накопичений досвід контент- аналітичних досліджень був викладений в книзі Б. Берелсона «Контент-анализ в коммуникационных исследованиях», опублікованій на початку 50-х років ХХ ст. Ученим визначена сутність контент-аналізу, а також наведена характеристика його різновидів, критеріїв та одиниць для кількісного дослідження. Книга Б. Берелсона до цих пір залишається фундаментальним описом, що дає тлумачення основних положень і процедур контент-аналізу. Важливий внесок в розвиток контент-аналізу зробили російські та естонські соціологи, а саме Ю. Вооглайд, П. Віхалемм, Б. Л. Грушин, Т. М. Дрідзе, М. Лаурістинь та ін. [2].

Розширення засобів масової комунікації в першій половині ХХ ст. сприяло активізації контент-аналітичних досліджень. Під час Другої світової війни контент-аналіз застосовувався деякими державними установами США та Великобританії для вивчення ефективності пропаганди в різних країнах, а також з розвідувальною метою [7].

Варто відмітити, що початковою формою контент-аналізу є концептуальний аналіз, який грунтується на визначенні категорій і одиниць, які відповідають пошуковим завданням. Для кожної виділеної категорії визначають можливі концептуальні утворення, які представляють їх у тексті досліджуваних документів. На цьому етапі якість результатів контент-аналізу залежить безпосередньо від якості складення категорій та певних концептуальних словоутворень.

Подальший розвиток даного методу привів до появи більш точних прийомів аналізу текстів. Уже