Евристичний потенціал методу контент-аналізу в дослідженнях з історії науки і техніки

Один із напрямів подальшого розвитку контент-аналізу отримав назву «контекстний аналіз» і дозволяв на основі формальних методів виділяти із масивів текстів змістовну інформацію. Метод знаходження контекстів вживання слів (collocations) дає змогу виділяти в тексті кілька тематичних блоків і аналізувати їх окремо. Отже, при аналізі текстів категорії можуть задаватися апріорно, тобто до знайомства з текстом, який становить предмет аналізу. У цьому випадку аналітик виходить із власних уявлень щодо трактування теми, реалізуючи дедуктивну схему контент-аналізу. Вочевидь, такий шлях аналізу є більш адекватним, коли підхід до змісту тексту визначено ззовні. В іншому випадку категорії можуть виділятися в самому процесі аналізу текста, тоді його схема виявляється індуктивною: від суб’єктивних категорій, використаних автором тексту, до їх аналізу з позицій дослідника. Такий підхід є більш доцільним при вивченні довільних текстів в пошукових дослідженнях. В любому випадку при роботі різних дослідників з одним і тим самим текстом використання однакових категорій забезпечує більшу узагальненість результатів та їх об’єктивність. Використання в контент- аналітичних дослідженнях певного набору категорій задасть концептуальну схему, в термінах якої аналізується текст [1].

В останні десятиріччя аналітиків зацікавила можливість автоматичної категоризації слів тексту, тобто виділення в досліджуваних текстах за попередньо визначеною схемою тем на основі самого тексту. На сучасному етапі розроблено комп’ютерні програми, націлені на вирішення різноманітних завдань контент-аналізу. Слід відмітити, що автоматична категоризація документів є доцільною лише в випадках, якщо обсяг текстів, що аналізуються, є достатньо великим.

Предметне поле застосування контент-аналізу в наукових досліджень з історії науки й техніки є дуже широким, нами виділено окремі проблеми, які здебільшого потребують застосування контент-аналізу:

• Еволюція наукових напрямів чи предметних дисциплін, виявлення домінуючих наукових парадигм, концепцій, вчень, теорій, методів тощо.
• З’ясування чинників, що здійснюють визначальний вплив на формування дослідницьких програм.
• Встановлення основних принципів діяльності наукових інституцій та колективів.
• Аналіз наукової спадщини окремих учених.

Кореляційні взаємозв’язки між науковими позиціями дослідників та ін.

При проведенні контент-аналітичних досліджень з історії науки й техніки представляється доцільним використання всіх раніше зазначених форм аналізу: концептуального, кореляційного, контекстового чи за необхідності автоматизованого. Його сутність полягає в тому, щоб виділяти в тексті певні смислові одиниці (терміни, категорії) і проводити їх статистичну обробку (підрахування обсягу і частоти їх вживання, встановлення співвідношень між різними групами виділених одиниць, а також із загальним обсягом інформації тощо).

Методичні вимоги до підбору одиниць формалізованого дослідження, пошуку їх емпіричних індикаторів є справедливими і для пошуку смислових одиниць контент-аналізу. Смислова одиниця – це проблема, що цікавить дослідника, тема, ідея, яка за допомогою різного поєднання слів виражається авторами документів.

У процесі контент-аналітичного дослідження з історії науки й техніки спочатку виділяються категорії аналізу як напрями, сторони розгляду смислових одиниць, проблеми, які цікавлять дослідника. Їх кількість залежить від цілей і завдань наукового дослідження. Однак без такої категорії, як тема, не можливе жодне контент-аналітичне дослідження. Як показує практика, частіше за все контент-аналітики поряд з темою задіюють оцінку (ступінь широти освітлення вибраної теми в матеріалі) залежно від ступеня глибини аналізу проблеми [11].

Процедура контент-аналітичного дослідження з історії науки й техніки складається із кількох етапів. На першому з них визначають категорії і одиниці залежно від цілей і задач дослідження; здійснюють попередній аналіз масиву документальної інформації на предмет її надійності, можливостей вільного доступу до неї та ін.

При проведенні контент-аналізу під документом розуміється спеціально створений людиною предмет, мета якого – передача чи зберігання інформації. Найбільш зручною для аналізу є письмова група документів. Розрізняють персональну та колективну інформацію. До персональної інформації відносяться: статті, бібліографічні списки, листи, автобіографії, мемуари, щоденники, інтерв’ю тощо, які дозволяють простежити еволюцію наукових орієнтирів певного вченого залежно від змін умов його наукового середовища. Персональна документація розкриває характер загальних соціальних, політичних та інших впливів. До колективної інформації в дослідженнях з історії науки й техніки відносять: галузеву періодику, звіти, плани, колективні праці, закони, інструкції, накази тощо [10].

Одним із найбільш важливих етапів контент-аналізу є пошук категорій аналізу – найбільш загальних, ключових понять, які відповідають дослідницьким завданням. Для кожної виділеної категорії визначають можливі слова, словосполучення та інші елементи, які представляють дану категорію в тексті. За допомогою поєднання категорій формують певні концептуальні словоутворення. Зокрема, при проведенні дослідження з історії зоотехнічної науки нами було виділене концептуальне словоутворення «Методи розведення сільськогосподарських тварин», до якого віднесено такі категорії: «інбридинг», «промислове схрещування», «метизація», «лінійне розведення», «відтворне схрещування», «ввідне схрещування» та ін.

На основі зміни відносних частот зустрічаємості названих категорій в галузевих періодичних виданнях були зроблені висновки щодо домінування окремих методів розведення сільськогосподарських тварин. Саме облік зустрічаємості виділених категорій, а не окремих слів, дозволив будувати судження щодо зміни превалюючих методів розведення у тваринництві минулого століття.

Як