Евристичний потенціал методу контент-аналізу в дослідженнях з історії науки і техніки

Як джерела дослідження також використали міжвідомчі наукові тематичні збірники. Їх перевагами є періодичність випуску, вузькогалузевий характер, залучення до складу редакційних колегій провідних учених зоотехніків, що дало змогу висвітлювати найбільш актуальні проблеми тваринництва, акумулювати передовий досвід ведення галузі. Особливу значущість мали такі міжвідомчі наукові тематичні збірники: «Племінна справа і біологія розмноження сільськогосподарських тварин» (1971-1975), «Розведення і генетика тварин» (1991-2013), «Молочно-м’ясне скотарство» (1965-2013), «Науковий технічний бюлетень» (1932-2013), «Свинарство» (1966-2013), «Вівчарство» (1966-2013), «Птахівництво» (1964-2013), «Шовківництво» (1964-2013), «Бджільництво» (1964-2013), «Біологія тварин» (1966-2013), «Рибогосподарська наука України» (2007-2013), «Корми і кормовиробництво» (1976-2013) та ін.

Як одне з найважливіших джерел дослідження розглядали інтелектуальну спадщину визнаних учених, які у певні періоди розвитку репрезентували здобутки зоотехнії. Аналіз їх наукових праць дав змогу встановити основні еволюційні процеси теорії та методології зоотехнії. Особливо ґрунтовно вивчали творчий доробок О. П. Бондаренка, М. Ф. Іванова, Ф. Ф. Ейснера,

М. А. Кравченка, П. Д. Пшеничного, І. В. Смирнова, В. П. Устьянцева, М. П. Чирвинського, які були знаковими постатями вітчизняної зоотехнії.

На другому етапі розробляли методику контекст-аналізу. Із категорій і одиниць аналізу складали код, в якому за необхідності вказувалися і класифікаційні одиниці (емпіричні індикатори в текстах для кожної одиниці аналізу). Визначали одиниці підрахунку, потім конструювали макет карточки контент-аналізу. Якщо кількість виділених тематичних чи інших одиниць аналіза є достатньою, то в карточці вони позначаються цифрами відповідно до коду.

На третьому етапі проводиться збір первинної інформації, тобто власне формалізований аналіз масиву документів. Маючи на озброєнні код та карточки контент-аналізу, дослідник послідовно переглядає ті документи, вишукуючи в них вказані в коді смислові одиниці аналізу, підраховуючи обсяг і частоту їх згадування. Якщо кількість документів дуже велика, а виділені для аналізу смислові одиниці, відповідно до пробного діагностування, рівномірно розподілені по всьому масиві, то в цьому випадку застосовують вибірковий аналіз документ. Дані, отримані при аналізі документів, повинні відповідати певному рівню узагальненості, володіти теоретичною значимістю чи практичною цінністю. Важливо пам’ятати, що робота з документами при порівняній простоті і доступності вимагає спеціальної підготовки дослідника [11].

Аналізуючи окремі категорії, варто підраховувати коефіцієнти кореляції, який відображають зв’язок між ними. Так, категорії «лінійне розведення», «інбридинг» вивчали їх у взаємозв’язку з такими категоріями, як «продуктивність», «відтворна здатність», «екстер’єрно-конституціональні особливості», «довічна продуктивність», «жива маса», «середньодобові прирости». Практично в усіх опрацьованих документах прослідковувалася тенденція їх спільного використання. Цілком очевидно, що інтерпретація отриманих результатів – завдання складне. Зокрема, для приведеного прикладу виявлене спільне використання категорій «схрещування» і «гетерозис» може слугувати свідченням результативності застосовуваних методів розведення, тоді як відсутність їх спільного використання може слугувати показником низької ефективності домінуючих зоотехнічних методів.

Використання різноманітних груп джерел, їх порівняльний аналіз і узагальнення дали можливість встановити закономірності становлення та розвитку вітчизняної зоотехнії, еволюцію її теоретичних і методологічних засад, особливості вдосконалення наукового забезпечення галузі тваринництва у контексті соціально-економічних, суспільно-політичних, загальнонаукових та технологічних чинників, характерних для відповідних історичних періодів.

Завдяки методу контент-аналізу в історичних дослідженнях можливо отримати дані щодо минулих подій, безпосереднє спостереження яких уже не можливе. Вивчення документів, в яких ті чи інші явища життя відслідковуються упродовж десятків років, дозволяють реконструювати наукові процеси, виявити тенденції і динаміку їх зміни та розвитку. Однак, значення контекст-аналізу в дослідженнях з історії науки й техніки не обмежується лише цими аспектами. За його використання представляється можливим виявити і оцінити в контексті соціальних, політичних, організаційних та інших чинників індивідуально-особистісні характеристики вчених, які першочергово позначаються в продуктах наукової творчості. При цьому текстова інформація переводиться в кількісні показники з їх подальшою статистичною обробкою. В умовах наукового середовища джерелом інформації можуть слугувати наукові праці, рукописи, листи, звіти, щоденники, протоколи, що відображають результати наукової діяльності певного вченого [6]. Застосування методу контент-аналізу в історико-біографічних дослідженнях є особливо доцільним при вивченні динаміки його наукових пріоритетів, виділенні періодів найбільшої наукової активності та ін.

Специфіка досліджень з історії науки й техніки зумовлюється використанням архівних джерел, зокрема особових справ учених, які зазвичай містять їх автобіографії, довідки і характеристики з місця роботи, бібліографічні списки, незавершені наукові праці тощо. Така інформація незалежно від того, яким способом вона зафіксована, може слугувати документальною базою дослідження.

Таким чином, контент-аналіз є традиційним методом наукових досліджень, використання якого зумовлене бажанням позбутися суб’єктивності традиційних пошукових методів. Перші контент-аналітичні дослідження проведені в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. в сфері ідеології, політики, соціології, педагогіки. З 50-х років ХХ ст. контент-аналіз як дослідницький метод почав активно використовуватися практично в усіх галузях науки, що ґрунтуються на аналізі текстових джерел. Виділилися концептуальний, кореляційний, контекстовий та автоматизований контент-аналіз як форми даного методу. Системне застосування контент-аналізу в дослідженнях з історії науки й техніки запроваджено в останні десятиріччя і представляється особливо корисним як при з’ясуванні еволюції домінуючих напрямів, концепцій, вчень теорій в певній галузі наукового знання, так і при аналізі наукового доробку окремих учених. Специфіка його застосування в дослідженнях визначається документальною базою, основу якої становить персональна та колективна інформація. До персональної інформації відносяться: статті, бібліографічні списки, листи, автобіографії, мемуари, щоденники, інтерв’ю, які дозволяють простежити динаміку формування і розвитку наукових орієнтирів певної особистості залежно від зміни умов його наукового та соціального середовища. До колективної інформації в дослідженнях з історії науки й техніки відносять: галузеву періодику, звіти, плани, колективні праці, закони, інструкції, накази. Для обох форм інформації характерне широке використання архівних документів.

 

1. Богомолова И. Н. Контент-анализ: Спецпрактикум по социальной психологии / И. Н. Богомолова, Т. Г. Стефаненко. – М., 1992. – 128 с.
2. Вершловский С. Г. Контент-анализ в педагогическом исследовании: учебное пособие / С. Г. Вершловский, М. Д. Матюшкина. – СПб, 2006. – 61 с.
3. Добренькое В. И. Методы социологического исследования / В. И. Добреньков, А. И. Кравченко. – М., 2004. – С. 568-582.
4. Жарикова Т. А. Контент-анализ – социологический метод / Т. А. Жарикова. – Владивосток, 1990. – 146 с.
5. Козлова Н. Н. Методология анализа человеческих документов / Н. Н. Козлова // Социологические исследования. – 2004. – С. 34-42.
6. Королева Е. Г. Образ успешной личности в газетних публикациях (контент-анализ материалов СМИ) / Е. Г. Королева, Г. И. Саганенко // Многообразие возможностей социологического изучения сфера образования. – Ч. 2. – Спб., 2005. – С. 79 -87.
7. Мангейм Дж. Б. Политология. Методы исследования / Дж. Б. Мангейм, Р. К. Рич. – Пер. с англ. – М. : Весь Мир, 1997. – 224 с.
8. Методологические и методические проблемы контент-анализа / отв. ред. А. Г. Здравомыслов. – Вып. 1. – М-Л., 1973. – 88 с.
9. Методы и методики социально-педагогического исследования / Под ред. С. Г. Вершловского. – СПб, 1999. – С. 102-106.
10. Тернер Р. Сравнительный контент-анализ биографий / Р. Тернер // Вопросы социологии. – М., 1992. – Т. 1, №1. – С. 121-134.
11. Шалак В. И. Контент-анализ. История метода / В. И. Шалак. – Режим доступа:  http: //www. vaal. ru/cont/content. php.  – Заголовок с экрана.