«Фабрика думок» як суспільний феномен

 

Вступ 

1.Загальна характеристика «Фабрик думок» як суспільного феномену 

2.Основні функції інформаційно-аналітичних центрів 

3.Інформаційно-аналітичні центри України

4.Інформаційно-аналітичні центри Польщі

5.«Фабрики думки» США

 

 

В умовах глобалізації політичного, економічного, культурного життя та формування громадянського суспільства у розвинених країнах монополія органів державної влади на прийняття важливих рішень стає дедалі обмеженішою, і все вагомішою в процесі прийнятті рішень стає роль неурядових організацій та громадських об’єднань, кожне з яких переслідує певну мету і захищає інтереси певної групи населення. Надзвичайно велику роль серед таких об’єднань відіграють неурядові аналітичні центри, або так звані „фабрики думок”.

„Фабрики думки” є незалежними, недержавними, громадськими, дослідницькими організаціями, які здійснюють помітний вплив на суспільно-політичні та економічні процеси у державі. Вони відіграють значну роль у формуванні громадської та суспільно-політичної думки, оскільки продукти їх діяльності орієнтовані як на державні інститути, так і на широкий загал.

Розвиток та ефективне функціонування неурядових аналітичних центрів відкриває нові можливості та перспективи суспільного розвитку, плідного діалогу між владою та населенням, врахування потреб та інтересів громадян для формування якнайефективнішої державної політики. Ця проблема є надзвичайно актуальною для сучасної України як молодої незалежної держави, оскільки вона потребує розробки та налагодження ефективного механізму співпраці різних органів влади, інституцій, організацій, ЗМІ та громадськості між собою для становлення справжньої демократії.

Аналітичні центри повинні приймати активну участь у розробці важливих стратегічних документів, законопроектів, державних програм. Важливою при цьому є не лише аналіз та думка експертів, а й інша точка зору на проблему, можливість винайдення оригінального новаторського рішення.

 

 

У розвинених країнах неурядові аналітичні центри є важливими учасниками процесу прийняття політичних рішень. Вони виступають проміжною ланкою у процесі комунікації між суспільством та політичною елітою. Таким чином, „фабрики думки” є невід’ємною складовою громадянського суспільства, забезпечуючи активну участь представників громадськості у вирішенні найважливіших для суспільного розвитку та благоустрою питань. 

Термін “think tanks” („фабрики думки”) виник у США в роки Другої світової війни. Так тоді називали захищене від прослуховування місце (tank), де цивільні та військові експерти розробляли стратегії бойових дій . У сучасному демократичному суспільстві фабрики думки являють собою одну із важливих ланок у системі прийняття рішень у державі та втілюють поєднання організованої у корпорацію сили інтелекту із силою та глобальним обсягом держави . 

В США та Західній Європі існують багато різновидів неурядових інституцій, які здійснюють вагомий вплив на внутрішню та зовнішню політику держав, і чільне місце серед них займають саме „фабрики думок” завдяки своєрідній формі організації своєї діяльності. Ендрю Річ, професор університету Уейк Форест (США) дає таке визначення поняттю „фабрики думок”: „Це незалежні, не засновані на інтересах будь-яких груп впливу, неприбуткові політичні організації, котрі розробляють експертизу і положення, покликані впливати на процеси вироблення політики” . Ієзекіль Дрор зазначає, що „фабрики думок – це острови якісного використання повноцінної міждисциплінарної наукової думки для глибокого покращення процесу розробки конкретних політичних практик вирішення проблем, що стоять перед суспільством, як головний міст між владою і знанням” . Самі представники мозкових центрів наголошують на тому, що вони діють як некомерційні дослідницькі інституції, таким чином підкреслюючи кваліфікаційний рівень своєї аналітичної продукції. Отже, можна визначити „фабрики думок” як громадські або приватні некомерційні організації, що здійснюють діяльність у сфері політичних досліджень та підготовки консультативно-аналітичної інформації високої якості. Назва „фабрика думки” підкреслює соціальну функцію даного типу установи, тобто виробництво і просування ідей у формі проекту, які можуть бути інтегровані у соціальну практику. Даний тип виробництва має характер індустрії, використовує певні методології та технології в процесі діяльності. Назва „мозковий центр” означає інтелектуальний потенціал, наявність висококваліфікованих експертів, які здатні розробляти власні стратегії, генерувати ідеї та приймати рішення, аналізуючи потреби та наявні ресурси суспільства. 

Вивчаючи  літературу, присвячену проблемам та перспективам розвитку неурядових організацій, можна зустріти різні варіанти їх класифікацій та типологій. Так, А.Ф. Колодій виділяє дві групи цих організацій:

• ті, діяльність яких спрямована на самих себе;
• діяльність яких спрямована на інших .

Вже у рамках цих типів можна виділити окремі підвиди – захисні, самодопоміжні, аматорські, громадсько-політичні та політичні об’єднання.  

Функціонування будь-якої вищезазначеної організації опосередковане діяльністю людей, тобто, має бути забезпеченим достатніми за обсягом діями громадян, які усвідомлюють свій інтерес. В розвинутих країнах аналітичні центри та політичні експерти розглядаються як повноправні учасники публічної політики, а так звані традиційні мозкові центри – як частина політичної еліти. 

Основними передумовами виникнення „фабрик думок” на початку ХХ століття стали переважання державного втручання в економічне та політичне життя суспільства та зростання зацікавленості ділових структур у раціоналізації дій владних органів. Ці обставини стали найбільш актуальними в умовах державної протекціоністської політики (особливо на міжнародній арені). Важливим фактором стало також накопичення критичної маси інтелектуального капіталу і пов’язаний з цим бурхливий розвиток суспільно-економічних та соціально-політичних наук. Перші прототипи сучасних мозкових центрів з’явилися у вигляді   академічних, університетських лабораторій, які працювали над політичними рекомендаціями та програмами урядів. Такими інститутами стали Брукінгський університет (Brookings Institution, 1916) та Інститут