«Фабрика думок» як суспільний феномен

З початком Другої світової війни пріоритети досліджень змістилися в бік військово-технологічної та військово-стратегічної сфер. Інтелектуальні установи акцентували увагу на вивченні питань війни та миру, боротьби між соціальними системами та ідеологіями різних держав. Така зосередженість тривала до початку 60-х років, коли питання соціального та політичного характеру знову почали з’являтися на порядку денному науковців. Будучи за своєю суттю дослідницькими структурами, мозкові центри на початку 1970­х років перетворилися на предмет досліджень. В сучасних умовах, неурядові аналітичні центри є інститутами,  ступінь залученості яких до політичних процесів є надзвичайно високою. Комунікація між владою і громадянським суспільством, представництво і захист суспільних інтересів, моніторинг дій влади, критичний аналіз та оцінка її рішень і формулювання альтернативних політичних пропозицій, переклад політики на мову, доступну простим громадянам, і їх політична просвіта – далеко не повний перелік функцій, що здійснюють мозкові центри у сучасній державі .

Однією з відомих інституцій, яка протягом уже тривалого часу (понад 20 років) здійснює моніторинг процесу розвитку світової мережі мозкових центрів, є Інститут зовнішньополітичних досліджень (Філадельфія, США). В межах його Програми “Мозкові центри і громадянське суспільство” (Think tanks and Civil Societies) досліджується “еволюція інституцій, що спеціалізуються на виробленні політики, їх ролі і впливу на уряди та громадянське суспільство в усьому світі”. Станом на початок 2007 р., база даних цієї Програми містила 5 080 аналітичних центрів у 196 країнах світу, в тому числі постсоціалістичних країнах Центрально-Східної Європи, Балкан, Балтії та СНД, для яких практика створення неурядових аналітичних центрів є порівняно новою. Зокрема, Україна представлена в переліку названої Програми 43 неурядовими аналітичними центрами .

База даних вищезазначеної Програми  дозволяє визначити питому вагу аналітичних центрів у регіонах і країнах світу. Так, у регіонах і країнах, де процеси розвитку сучасної демократії, формування правової держави і громадянського суспільства, є успішними (попри всі супутні проблеми), питома вага ефективно функціонуючих мозкових центрів є загалом вищою, ніж у регіонах і країнах, де ці процеси з різних причин гальмуються. Так, питома вага „фабрик думок” у Західній Європі становить 3 на 1 млн. населення, в США та Канаді – 6,2. У країнах Центрально-Східної Європи, Балкан і Балтії цей показник становить 2,8 і наближається до значення показника Західної Європи. Натомість у країнах СНД він складає лише 0,7 і знаходиться між показником Латинської Америки і країн Карибського басейну (0,8) та Азії (0,5). 

 

 

В контексті вищезазначеного можна сказати, що в умовах відкритої демократичної системи, де інформація є не лише найважливішим товаром, а й однією із головних складових політичного успіху, неурядові аналітичні центри виступають дуже важливим каналом комунікації між громадськістю та владою, центрами прийняття рішень. Вони виступають додатковим ресурсом для альтернативних досліджень та отримання незалежної експертної думки, адже вони не мають жодних політичних зобов’язань. За Л. Чернявською, канал комунікації між аналітичним центром та владним органом складається з таких послідовних елементів:

• актуалізація певної суспільної проблеми (тобто, усвідомлення її наявності та необхідності її вирішення);
• громадські обговорення проблеми та виявлення ключових позицій;
• мобілізація громадського експертного потенціалу і напрацювання альтернативних варіантів вирішення соціальних проблем;
• представлення „готової продукції” аналітичного центру у вигляді декількох альтернативних рішень та аналіз можливих позитивних та негативних наслідків їх реалізації;
• моніторинг процесу реалізації прийнятої державної програми та оцінка її результатів .

Поширення результатів досліджень аналітичних установ у суспільстві є характерною рисою їх діяльності.

„Фабрики думок” у сучасному світі стають більш незалежними акторами у сфері прийняття рішень. Вони ініціюють консультації у сфері публічної політики з актуальних проблем сучасності, таким чином залучаючи до розробки такої політики дедалі більше громадян. 

Неурядовий аналітичний центр виступає посередником між владою, бізнесом та громадянами, лобіює громадські пріоритети та інтереси шляхом гнучкого реагування на запити політичних діячів, прагнучи в такий спосіб безпосередньо впливати на їх рішення.

Отже, можна виділити такі наступні функції, які виконують мозкові центри в демократичному суспільстві:

• вони доносять потреби громадян до влади;
• інформують громадян про діяльність влади (виступають каналом комунікації між громадянами та державою);
• вносять вагомий внесок у формування інформованого електорату, який здатний ефективно лобіювати свої інтереси;
• забезпечують ефективну діяльність третього сектору через лобіювання нормативної бази .

 

В контексті вищезазначеного можна сказати, що в умовах відкритої демократичної системи, де інформація є не лише найважливішим товаром, а й однією із головних складових політичного успіху, неурядові аналітичні центри виступають дуже важливим каналом комунікації між громадськістю та владою, центрами прийняття рішень. Вони виступають додатковим ресурсом для альтернативних досліджень та отримання незалежної експертної думки, адже вони не мають жодних політичних зобов’язань. За Л. Чернявською, канал комунікації між аналітичним центром та владним органом складається з таких послідовних елементів:

• актуалізація певної суспільної проблеми (тобто, усвідомлення її наявності та необхідності її вирішення);
• громадські обговорення проблеми та виявлення ключових позицій;
• мобілізація громадського експертного потенціалу і напрацювання альтернативних варіантів вирішення соціальних проблем;
• представлення „готової продукції” аналітичного центру у вигляді декількох альтернативних рішень та аналіз можливих позитивних та негативних наслідків їх реалізації;
• моніторинг процесу реалізації прийнятої державної програми та оцінка її результатів .

Поширення результатів досліджень аналітичних установ