Фінансова стійкість комерційного банку, методи її оцінки та зміцнення

Враховуючи зарубіжний досвід оцінки фінансової стійкості комерційних банків та результати практичної діяльності комерційних банків в Україні. дисертантом обгрунтовано доцільність впровадження розроблених автором методик оцінки та прогнозування фінансової стійкості, яка базується на статистичних та економіко-математичних методах, використання яких, поки що, не знайшло належного відображення як в теоретичних дослідженнях, так і в практичних розробках.

Авторська методика передбачає використання наступних методів для оцінки фінансової стійкості комерційного банку.

1. Метод лінійного програмування, за допомогою якого визначається оптимальний розподіл ресурсів між окремими групами активів і забезпечується максимальний прибуток при нормативних обмеженнях ризику.

2. Комплекс методів рангових оцінок, кластерного аналізу та аналітичних групувань, за допомогою яких визначаються групи (кластери) банків за рівнем стійкості та граничних значень параметрів для кожної з виділених груп.

Віднесення конкретного банку за рівнем фінансової стійкості до однієї і тієї ж категорії, визначеної за допомогою різних методів, свідчить про об’єктивність такої оцінки і можливість її використання для прийняття управлінських рішень, тоді як неспівпадання результатів, отриманих за допомогою різних методів, потребує проведення поглибленого дослідження щодо рівня фінансової стійкості банку.

3. Економіко-математичні методи і моделі, за допомогою яких визначається прогнозна оцінка динамічної фінансової стійкості комерційного банку на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу.

Прогноз здійснюється на підставі аналізу тенденцій динаміки та аналітичних залежностей основних показників діяльності банку: валюта балансу, кредитний портфель, робочі активи, прибуток

У третьому розділі “Основні напрями зміцнення фінансової стійкості комерційних банків в Україні” на основі визначення тенденцій фінансового стану вітчизняних банків та з урахуванням узагальнення зарубіжного досвіду сформульовано пропозиції щодо до шляхів подальшого зміцнення їх фінансової стійкості.

Для підвищення ефективності системного банківського нагляду та регулювання автором обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення методики розрахунку таких нормативів як мінімальний розмір регулятивного капіталу, адекватності капіталу, максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств наданих інсайдерам. Одночасно пропонується доповнити діючу методику нормативами допустимого обсягу проблемних активів (прострочені та безнадійні до повернення) та нормативу інвестування на одного інвестора, які дали б змогу знизити кредитні та інвестиційні ризики, а також норматив максимального розміру залучених грошових вкладів (депозитів) населення, який розраховується як співвідношення загальної суми грошових вкладів (депозитів) населення до капіталу банку і який дасть змогу захистити інтереси вкладників.

З метою вдосконалення системи оподаткування банків податками на прибуток та на додану вартість автором запропоновано внесення ряду змін до чинного законодавства. Стосовно податку на прибуток пропонується: диференціювати ставку податку, зокрема, підвищити її на прибуток, одержаний від посередницьких операцій на фондовому та валютному ринках і знизити ставку за прибутком, одержаним від наданих у виробничу сферу довгострокових кредитів. Це сприятиме активізації інвестиційного процесу і відродженню національного виробництва; розширити базу оподаткування за рахунок відновлення режиму оподаткування сум дооцінки іноземної валюти, придбаної банком з метою купівлі-продажу, упорядкування практики створення страхових резервів за активними операціями, приведення у відповідність з чинними законодавством порядку встановлення банками розмірів активних та пасивних ставок за операціями з інсайдерами. В сукупності це сприятиме підвищенню капіталізації банків, як однієї з важливих умов їх фінансової стійкості, збільшенню сум податкових надходжень до державного бюджету, вирівнюванню умов оподаткування банків і інших суб’єктів господарювання.

До напрямів удосконалення оподаткування ПДВ належать: запровадження оподаткування операцій з купівлі-продажу за ініціативою банку іноземних валют та цінних паперів, що дасть змогу стримувати зростання ризикованості цих операцій; встановлення пільгового оподаткування лізингових операцій, що сприятиме заохоченню інвестицій в реальний сектор економіки.

Для забезпечення активізації процесів реорганізації та реструктуризації банків і створення банківських об’єднань, як засобу зміцнення фінансової стійкості банків в Україні на сучасному етапі, а також виходячи з критеріїв економічної ефективності банків-правонаступників, автором запропоновано законодавчо врегулювати стимулюючі заходи, зокрема зменшення капіталу проблемного банку, що приєднується до фінансово стійкого, на суму безнадійних та сумнівних до повернення боргів.

 

 

В дисертаційній роботі науково обгрунтовано теоретичні основи фінансової стійкості комерційних банків, удосконалено методики її оцінки та розроблено пропозиції щодо основних напрямів зміцнення фінансової стійкості комерційних банків України на сучасному етапі економічного розвитку. В результаті проведеного дослідження сформульовано такі висновки і пропозиції.

1. Всебічний аналіз операційної та фінансово-господарської діяльності вітчизняних комерційних банків засвідчує про фінансову нестабільність багатьох з них, оскільки в даний час майже кожний п’ятий банк перебуває в стадії ліквідації. Вирішення цієї проблеми потребує: визначення системи поточних та стратегічних цілей функціонування кожного банку, одночасне використання регулюючих і стабілізуючих методів забезпечення його фінансової стійкості, об’єктивної оцінки статичної фінансової стійкості банку та системний аналіз факторів, що її формують, розробки і практичного впровадження системи нових більш об’єктивних та ефективних методів оцінки фінансової стійкості, які б дали змогу забезпечити стабільну діяльність банку на перспективу; визначення системи основних напрямів зміцнення фінансової стійкості банку.

2. Дисертантом аргументовано необхідність застосування в теорії, а також в практичній діяльності банків понять “статична фінансова стійкість” та “динамічна фінансова стійкість”. Статична фінансова стійкість – дотримання параметрів діяльності банку (капітал, ліквідність, платоспроможність, прибутковість, рівень проблемних активів тощо) в допустимих межах. Динамічна фінансова стійкість – врівноважене і збалансоване зростання позитивних та зниження негативних параметрів діяльності банку в межах допустимого рівня ризику, відповідно до визначеної системи стратегічних і