Фінансовий аналіз

 

Перехід до ринкової економіки обумовив реформування бухгалтерського обліку в Україні з виділенням фінансового та управлінського, введення нового плану рахунків та формування фінансової звітності відповідно до вимог націона-льних та міжнародних стандартів. Це, у свою чергу, викликало необхідність здійс-нення фінансового аналізу за методичними підходами, властивими ринковій економіці. 

Мета викладання дисципліни «Фінансовий аналіз» – формування у студе-нтів теоретичних знань з основ та методології проведення фінансового аналізу пі-дприємства, необхідних для правильної та об’єктивної оцінки і прогнозу його господарсько-фінансової діяльності, зокрема, теоретична та практична підготовка студентів з наукових основ фінансового аналізу, його методу та методології, фор-мування вмінь використання економіко-логічних та економіко-математичних ме-тодів і моделей для вивчення фінансового стану підприємств, а також формування у студентів сучасного економічного мислення, глибокого комплексного розуміння проблем управління фінансовою діяльністю підприємства та опанування навичка-ми їх практичного розв’язання.

У процесі викладання дисципліни мають бути вирішені такі основні завдан-ня:

1. визначення наукових засад, принципів і завдань фінансового аналізу в умо-вах ринкової економіки;
2. визначення необхідності системного підходу до оцінки формування та вико-ристання ресурсного потенціалу підприємства з метою стабілізації фінансового становища та оптимізації економічних результатів діяльності;

ознайомлення з методичним інструментарієм фінансового аналізу.

Студент повинен знати:

• визначення основних складових фінансово-господарської діяльності під-приємства;
• основні цілі, задачі, інформаційне забезпечення та організаційні основи фінансового аналізу;
• методи аналізу і обґрунтування управлінських рішень щодо  забезпечен-ня та раціонального використання ресурсного потенціалу підприємства; 
• сутність та методи кількісної оцінки впливу факторів на зміну основних результативних показників господарської діяльності підприємств з метою вияв-лення резервів підвищення  інтенсифікації виробництва; 
• методичні підходи до оцінки соціально-економічної ефективності та нас-лідків управлінських рішень, що приймаються.

Студент повинен оволодіти навичками:

• розуміння сутності господарських процесів, які здійснюються на підпри-ємстві, їх взаємозв’язку та взаємообумовленості, систематизування та моделюван-ня;
• обґрунтування управлінських рішень щодо формування ресурсного поте-нціалу підприємства та його ефективного використання;
• складання та аналізу різноманітних економіко-математичних моделей, оцінка за допомогою відповідних критеріїв їх адекватності;
• об’єктивної оцінки ступеня виконання плану і динаміки важливіших по-казників фінансового становища підприємств виробничої і невиробничої сфери; 
• творчого критичного погляду на діючий фінансово-економічний меха-нізм та розробки відповідних заходів та пропозицій щодо використання резервів підвищення ефективності виробництва .

Опорний конспект лекцій відповідає програмі з навчальної дисципліни «Фі-нансовий аналіз». У ньому висвітлено теоретичні та методичні основи фінансово-го аналізу, розкрито методики аналізу майна підприємства та джерел його формування, руху грошових коштів, платоспроможності та ліквідності, фінансової стійкості, кредитоспроможності, ділової активності, прибутковості та рентабель-ності підприємства, оцінки його інвестиційної діяльності, а також комплексного оцінювання фінансового стану підприємства. 

Опорний конспект лекцій розроблено з метою надання допомоги студентам у підготовці до занять, модульного контролю та іспиту.

 

 

Таблиця 1

 

 

Питання:

1. Поняття і значення фінансового аналізу
2. Принципи і види фінансового аналізу
3. Методи фінансового аналізу, їх класифікація

 

Ринкове середовище вимагає від підприємства підвищення ефективності ви-робництва, конкурентоспроможності продукції і послуг, раціонального управління виробничими і фінансовими ресурсами. Важлива роль в рішенні цієї задачі відво-диться економічному аналізу в цілому і фінансовому аналізу зокрема. З його до-помогою проводиться оцінка фінансових результатів діяльності підприємства, виявляються резерви зростання ефективності функціонування підприємства, на основі чого виробляються стратегія і тактика фінансової діяльності підприємства, обгрунтовуються фінансові плани і управлінські рішення.

Поняття «аналіз» походить від грецького слова «analyzis», що означає «роз-діляю», «розчленовую». Отже:

 

Аналіз у вузькому плані – це розчленовування явища або предмету на складові частини для вивчення їх як частин цілого.

 

Таке розчленовування дозволяє зрозуміти внутрішню суть явища або пред-мету, визначити його склад і структуру. Проте, необхідно знати взаємозв'язки між елементами. Отже, необхідний синтез.

 

Синтез – це побудова явища або предмету з окремих частин з виявленням взаємозв'язків між ними.

 

Сучасна наука виходить з єдності аналізу і синтезу як наукових методів ви-вчення реальності. Тому:

 

Аналіз в широкому плані – це спосіб пізнання предметів і явищ навколиш-нього середовища, заснований на розчленовуванні цілого на складові частини і ви-вчення їх у всьому різноманітті зв'язків і залежностей.

Аналітичні здібності людини виникли і удосконалювалися у зв'язку з об'єк-тивною необхідністю постійної оцінки своїх дій в умовах навколишнього середо-вища і пошуку найбільш ефективних способів праці, використання ресурсів. Проте як самостійна наука фінансовий аналіз виділився відносно недавно – на по-чатку ХХ століття.

Фінансовий аналіз є частиною загального економічного аналізу (аналізу го-сподарської діяльності) підприємства, який складається з двох пов’язаних частин (рис. 1.1):

• фінансового аналізу;
• управлінського аналізу.

 

Рис. 1.1. Взаємозв’язок економічного та фінансового аналізу

 

Фінансовий аналіз – процес дослідження фінансового стану і основних ре-зультатів діяльності підприємства з метою виявлення і кількісної оцінки резервів підвищення його ринкової вартості.

Об’єкти фінансового аналізу – фінансові результати і фінансовий стан під-приємства (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

 

Кожна наука має свій предмет дослідження, який вона вивчає з відповідною метою властивими нею методами. Предметом тієї або іншої науки вважається те специфічне, що дозволяє відрізнити її серед