Фінансовий аналіз діяльності відкритого акціонерного товариства „Галант”

Частка оборотних коштів в активах протягом 2006 - 2007 рр. її значення залишалось на рівні приблизно 0,75. Період 2008 р. характеризується зростанням частини всіх коштів підприємства, що припадають на поточні активи.

Частка запасів в поточних активах відображає, яку частину поточних активів складають виробничі запаси. Досліджуваний період характеризується незначним, але стабільним зменшенням значення цього показника.

Високий рівень коефіцієнтів загальної ліквідності свідчить про те, що у підприємства високий рівень дебіторської заборгованості. Рівень показників, що характеризують фінансову стійкість і структуру капіталу, свідчить про те, у ВАТ «Галант» переважають власні кошти. І це дає можливість зробити висновок, що вищевказаний досягнутий рівень показників забезпечував і забезпечує підприємству платоспроможність, вірогідність його безперервного функціонування, як суб'єкта господарювання, без вірогідності можливого банкрутства.

 

 

Прибутковість підприємства вимірюється двома показниками — прибутком і рентабельністю. Прибуток виражає абсолютний ефект без урахування використаних ресурсів. Тому для аналізу його доповнюють показником рентабельності.

Рентабельність — це відносний показник ефективності роботи підприємства, котрий у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат (ресурсів). Рентабельність має кілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресурси (витрати) використовують у розрахунках.

В цілому рентабельність всіх показників є низькою. Рентабельність активів та власного капіталу є практично однаковою (6%). Рентабельність продукції складає 26%, що відповідає рекомендованому рівневі. Оскільки підприємство отримує доходи тільки від реалізації, то рентабельність реалізації =100%.

Представлені показники оцінки та аналізу результативності фінансово-господарської діяльності дозволяють отримати адекватну характеристику доходності підприємства, яка може використовуватись при рішенні питань про спільний бізнес, а також необхідна акціонерам та засновникам підприємства. Однак слід зазначити, що аналіз показників звітності необхідно виконувати в порівняльних цінах, тобто з урахуванням рівня цін та з урахуванням показника інфляції, тому самий правильний результат може дати прив'язка до твердої валюти, для чого показники форм фінансової звітності слід перерахувати до проведення операції співставлення в тверду валюту по курсу НБУ.

 

 

Діюча методика нарахування і стягнення податку на прибуток:

-тією чи іншою мірою обтяжує підприємницьку діяльність: з одного боку, скорочує обсяг коштів, що залишаються у розпорядженні суб’єктів господарювання та могли б бути інвестовані, з іншого боку, знижує зацікавленість в інвестиційній діяльності, оскільки доходи від інвестування будуть значно зменшені в результаті їх оподаткування;

-зменшує обсяг приросту інвестицій за рахунок вилучення частини приросту капіталу. В умовах інфляції цей податок нараховується не на реальний прибуток інвестора, а на номінальний, тобто під оподаткування підлягає не тільки приріст капіталу, але і сам капітал, що призводить до зменшення інвестиційних ресурсів;

-методологія розрахунку цього податку дуже складна і потребує застосування великої кількості нормативних правил, пов’язаних із необхідністю визначення собівартості реалізованої продукції; окрім того проблемною є оцінка доходів у результаті зміни цін фінансових і реальних активів внаслідок інфляції, а також амортизації основних виробничих фондів.

Серед головних недоліків чинного порядку оподаткування прибутку підприємства слід відзначити також:

-малий відсоток дозволених витрат на покращання основних фондів (10 відсотків на рік від їх балансової вартості). Цей відсоток був би достатнім, якби парк обладнання не був настільки застарілим. Сьогодні він потребує покращання майже у повному складі. А при таких нормах цей процес затягнеться на десятиріччя. Тут, звичайно, можна зауважити, що витрати на покращання основних фондів можна відносити не тільки на валові витрати підприємств, є й інші джерела. Але у вітчизняних підприємств вони надто обмежені. Податкові ж пільги чи податковий кредит на такі потреби не передбачені. Крім того, балансова вартість вже не визначається як первинна, отже 10-відсотковий рівень через деякий час означатиме дуже малу суму. Тим більше, що нові основні фонди будуть вимагати поліпшення з плином часу, коли їх балансова вартість, розрахована згідно з новим порядком (за мінусом амортизації) буде вже низькою. Разом з тим хотілося б зауважити, що новий порядок розрахунку балансової вартості фактично призводить до збільшення терміну амортизації, незважаючи на досить високі норми відрахувань. Це означає суттєве дестимулювання процесу оновлення парку обладнання. Скорочення даного терміну могло б досягатись при збереженні трактування балансової вартості основних фондів як первинної;

-не передбачено інвестиційного податкового кредиту, а також пільг на частину прибутку, що інвестується (реінвестується) у виробництво;

-оподаткування дивідендів за ставкою 25 відсотків негативно впливає на платоспроможність акціонерів, у т.ч. дрібних, що, в свою чергу, є фактором скорочення платоспроможного попиту і обсягів виробництва;

-відсутність механізму стимулювання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

-відсутність механізму стимулювання малого бізнесу, який застосовується в більшості країн (наприклад, знижені ставки податку).

 

 

Проаналізуємо детальніше оборотні кошти підприємства. Станом на початок 2009 року оборотні кошти ВАТ «Галант» складаються з товарів (66,1%), грошових коштів в касі та на рахунках в банку (20,9%), інших оборотних активів (12,8%) та дебіторської заборгованості за підзвітними особами (0,1%) 

Залишок товарів на початок 2010 року складав 50,2 тис.грн., що на 4,8 тис. грн. більше ніж на початок 2009 року та на 26,8 тис. грн. більше ніж на початок