Фінансовий механізм управління природокористуванням

в) цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян.

Розподіл коштів екологічного податку, що надходять до Автономної Республіки Крим та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, міськими (міст загальнодержавного значення) радами за поданням обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим – органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок:

а) частини екологічного податку згідно із законом;

б) добровільних внесків підприємств, установ, організацій, громадян та інших надходжень;

г) частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Розподіл коштів, що надходять до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.

Положення про Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища затверджуються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами, а Державного фонду охорони навколишнього природного середовища – Кабінетом Міністрів України.

В Україні можуть утворюватись й інші фонди для стимулювання і фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки [1].

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 21. 05. 2002 №189 затверджено порядок планування та фінансування природоохоронних заходів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Планування природоохоронних заходів за бюджетними програмами Державного фонду (далі – планування) здійснюється Мінекоресурсів України, урядовими органами державного управління в його складі (далі – урядові органи), територіальними органами Мінекоресурсів відповідно до вимог Порядку.

Планування здійснюється на кожний наступний бюджетний рік, для чого формуються переліки природоохоронних заходів за бюджетними програмами Державного фонду.

Формування Переліків здійснюють підрозділи центрального апарату Мінекоресурсів та урядові органи, визначені наказом Мінекоресурсів відповідальними за виконання бюджетних програм Державного фонду (далі – відповідальні виконавці).

Основою для розгляду та включення природоохоронного заходу до проекту переліку є запит про виділення коштів з державного фонду охорони навколишнього природного середовища для здійснення природоохоронних заходів (далі – запит), що подається на визначений фінансовий рік.

Якщо для реалізації заходу передбачаються капітальні видатки, разом із запитом подаються кошторис витрат, які пропонується здійснити за рахунок коштів Державного фонду, графік реалізації заходу, копії документів, що вказані підставою для виконання заходу, або витяги з них.

Попередній розгляд запитів, що надійшли до Мінекоресурсів, здійснюється Науково-технічним управлінням і включає перевірку комплектності та правильності оформлення документів.

Відповідальні виконавці аналізують запити щодо відповідності зазначених у них заходів Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів.

Підготовлені пропозиції на паперових та електронних носіях подаються відповідальними виконавцями до Науково-технічного управління, яке узагальнює їх та подає на розгляд робочої групи Державного фонду (далі – Робоча група) разом з орієнтовним розподілом видатків за бюджетними програмами в межах прогнозних показників надходження коштів до Державного фонду.

Робоча група на підставі наданих пропозицій встановлює відповідність видатків щодо здійснення природоохоронних заходів функціональній та економічній класифікації видатків бюджету та попередньо визначає їх обсяги за бюджетними програмами. Виходячи з визначених обсягів видатків, відповідальні виконавці, спільно з Робочою групою, здійснюють попередній відбір природоохоронних заходів за бюджетними програмами.

Під час формування відповідальними виконавцями проектів бюджетних програм пріоритет надається природоохоронним і ресурсозберігаючим заходам, передбаченим законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, джерелом фінансування яких визначено Державний фонд, і спрямованим на запобігання, зменшення та усунення забруднення навколишнього природного середовища.

Відбір природоохоронних заходів здійснюється відповідальними виконавцями на підставі інформації, указаної в запитах та документах за такими критеріями:

відповідність загальній меті, завданням бюджетної програми та напрямам діяльності, які забезпечують реалізацію програми;

природоохоронний ефект;

економічна ефективність (термін окупності) ;

ступінь масштабності екологічного впливу;

наявність показників ресурсо- та енергозбереження;

використання апробованих приладів, обладнання, технологій;

готовність заходу на час подання запиту;

наявність власних коштів як джерела фінансування;

наявність гарантованого фінансування з інших джерел;

термін реалізації заходу;

сплата збору за забруднення навколишнього природного середовища підприємствами (установами, організаціями), на об'єктах яких здійснюються природоохоронні заходи.

Видатки на заходи, передбачені Переліками, здійснюються згідно з умовами, визначеними в договорах про виконання природоохоронних заходів між замовником і виконавцем. Замовником від імені Мінекоресурсів виступає Міністр, Державний секретар, його перший заступник, заступники або уповноважені Міністром керівники урядових органів, територіальних органів Мінекоресурсів, установ природно-заповідного фонду, організацій гідрометеорологічної служби.

Виконавці природоохоронних заходів за договорами зобов'язані звітувати перед Мінекоресурсів (структурними підрозділами центрального апарату Мінекоресурсів, до компетенції яких відноситься реалізація заходів), його територіальними органами, урядовими органами, установами природно-заповідного фонду, організаціями гідрометеорологічної служби про цільове використання коштів у терміни, передбачені договорами та порядком ведення бухгалтерського обліку і звітності

Відповідальні виконавці бюджетних програм Державного фонду узагальнюють отриману інформацію, готують звіт про результати виконання природоохоронних заходів за бюджетною програмою та подають його до Науково-технічного управління, яке:

здійснює аналіз використання коштів за бюджетними програмами;

забезпечує підготовку та видання звіту Державного фонду;

надає керівництву Мінекоресурсів пропозиції щодо змін переліку бюджетних програм на наступний рік та структури видатків з Державного фонду [3].

 

 

Враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що оптимізація еколого-економічних систем має слугувати базою для розробки системи заходів по ресурсозбереженню і зниженню негативного впливу антропогенних факторів на довкілля, обґрунтування перспективних планів екологічного і соціального розвитку на місцевому, регіональному і державному рівнях.

Важливо підкреслити, що антропогенне навантаження на біосферу в теперішніх умовах досягла того рівня, коли завдання суттєвих збитків довкіллю може не тільки значним чином вплинути на соціальну і демографічну ситуацію, а й призвести до гальмування технічного розвитку (вичерпання ресурсів, нездатність територій до використання, скорочення строків служби обладнання). Тому розробка ефективних методів і засобів зменшення негативного впливу виробництва на біосферу перетворюється у фактор розвитку науково-технічного прогресу. Розробка нової техніки, з меншим негативним впливом на стан атмосфери, гідросфери, біосфери, флори і фауни стає більш економічно вигідним, ніж ліквідація наслідків техногенних катастроф. Створення безвідходних територіально-виробничих комплексів надає широкі можливості для соціального розвитку регіонів. Впровадження джерел енергії, що відновлюються, може запобігти непередбаченими наслідкам у зміні клімату планети.

Розробка і впровадження систем економічної оцінки взаємовпливів суспільства і навколишнього середовища на основі програмно-цільового підходу до раціонального природокористування і захисту біосфери від шкідливих речовин дозволить здійснювати екологічно збалансований, сталий розвиток економіки з ефективним використанням природних багатств, підвищення рівня життя, покращення демографічної ситуації.

 

 

1. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25. 06. 1991 (зі змінами).

2. Податковий кодекс України від 02. 12. 2010 (зі змінами).

3. Наказ Міністерства екології та природних ресурсів від 21. 05. 2002 №189 «Про затвердження порядку планування та фінансування природоохоронних заходів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища».

4. Лазор О. Я. Фінансово-економічні важелі реалізації екологічної політики / О. Я. Лазор // Зб. наук. праць Української академії державного управління, 2002. – Вип. 2. – С. 188-195.

5. Таранюк К. В. Розвиток фінансового механізму еколого-збалансованого розвитку регіону / К. В. Таранюк // Вісник СумДУ. Серія Економіка. – № 2. – 2009. – С. 144.

6. [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http: //moodle. ipo. kpi. ua/moodle/mod/resource/view. php? id=13221

7. Курс «Екологічний менеджмент» Автор – розробник – Столяров Владимир Степанович, кандидат економічних наук, доцент кафедри менеджмента.