Фонетико-графічні особливості сучасної економічної та політичної лексики французької мови

Специфіка графічного оформлення термінологічних одиниць зумовлена особливостями творення політичної та економічної лексики. Зауважимо, що зумовлені процесом глобалізації світової економіки поява великої кількості багатослівних термінів та необхідність швидкої передачі інформації сприяють широкому використанню абревіатур у спеціальній лексиці. 

У складі термінології функціонує запозичена лексика, вимова і написання якої не відповідають нормам французької мови. Транскрипція і транслітерація спричиняють проникнення до орфографії терміносистем літерних комбінацій, нетипових для даної мови. Транслітерація спричиняє появу різних варіантів прочитання одного й того самого терміна. У політичній та економічній лексиці французької мови з'явилися іншомовні словотворчі елементи. Як правило, афікси не запозичаються окремо, а вичленуються з потоку запозичених слів, приєднуючись потім до французьких основ і утворюючи разом із ними нові терміни. 

Професійні мови широко використовують деривацію. Міжнародні норми термінології рекомендують використання ресурсів греко-латинського фонду для створення термінологічної неології, чи неонімії, з метою сприяння інтернаціональному взаєморозумінню. Інтернаціональні слова є етимологічними дублетами, що походять у більшості випадків від грецьких і латинських коренів; серед інтернаціоналізмів вирізняють похідні з класичних та з сучасних мов.

Отже, до специфіки графічного оформлення політичних та економічних термінів відносяться такі явища, як вживання іншомовних орфограм, що пояснюється інтернаціоналізацією терміносистем та запозиченням графічної форми іншомовних термінів, а також широке застосування транскрипції, яке призводить до відмінностей у вживанні певних орфограм та їх озвучуванні порівняно з загальною лексикою. 

Орфографія спеціальної лексики французької мови, як і орфографія загальної лексики французької мови, базується на використанні латинського алфавіту з додаванням до деяких літер діакритичних знаків. До особливостей економічної та політичної лексики відносяться широке вживання екзотичних літерних комплексів, пов’язане з процесом запозичення графічної форми, та вживання екзотичних фонетичних відповідників французьких орфограм, викликане намаганням зберегти фонетичні особливості лексеми в мові-джерелі.

Особлива розгалуженість орфографічного інвентаря, який використовується для графічного оформлення економічної та політичної лексики, спостерігається у власних назвах, які входять до складу термінів та номінів. Неалфавітні знаки, характерні для термінології інших сфер (наприклад, цифри) також вживаються в орфографії спеціальної лексики. До складу засобів оформлення деяких термінів та номінів входять розділові знаки (лапки, дефіс); у складі абревіатур може вживатися крапка.

Завдяки використанню новітніх технологій, що забезпечують передачу різноманітних зображень, відбувається широке застосування графічних знаків різного характеру: літерних, нелітерних, до складу яких входять ієрогліфічні та ідеографічні знаки, та параграфемних засобів оформлення лексики. До нелітерних знаків відносяться інтерлітери, пунктуаційні знаки, цифри, ідеограми та ієрогліфічні орфограми. Ми розглядаємо як параграфемні засоби шрифт, курсив, жирний шрифт, колір, абзац, а також малюнок чи фото, що є графічним дублетом лексичного представлення. 

Розділ 2. „Фонографічні засоби оформлення політичної та економічної лексики”. Дослідження лексичного матеріалу політичних та економічних текстів свідчить, що інвентар фонограм, які використовуються для графічного оформлення термінів, не виходить за межі фонограм загальної лексики французької мови. 

У політичній та економічній лексиці французького походження спостерігається звуження інвентаря фонограм у порівнянні з загальною лексикою. У політико-економічній лексиці майже не вживаються такі монограми, як д, г, ā, о, ī, с, щ, я, назальні диграми оn, їn, фn, голосні диграми eо, eы, ey, oи, oй, oк, oё, oщ, oы, приголосні диграми qq, zz, триграми аon, cch, chs, eim, що зустрічаються в загальній лексиці французької мови, однак не були виявлені нами у досліджуваному матеріалі. У політичній та економічній термінології практично не вживаються комплекси з чотирьох та п’яти букв – тетраграми та пентаграми. Зустрічалися в політико-економічних термінах лише тетраграми aill, eill, euil та пентаграми euill і ueill. В той же час відзначається поява нової диграми ое, яка вживається замість лігатури њ, та триграми оеu, яка вживається замість диграми њu.

Інвентар фонетичних відповідників орфограм зменшується порівняно з загальною лексикою французької мови. Так, у складі політичної та економічної лексики не виявлені фонетичні відповідники [Ỏ], [e], [E] монограми а, фонетичні еквіваленти [g], [z], [tʃ], [ts] монограми с, фонетичний відповідник [t] монограми d, фонетичні відповідники [E], [Ə]монограм й, и, к, ё, фонетичні відповідники [r], [j] монограми h, фонетичні відповідники [x], [ʃ] монограми j, фонетичні відповідники [ц], [w] монограм o, ц, фонетичний відповідник [g] монограми q, фонетичний відповідник [d] монограми t, фонетичні відповідники 

[v], [y] монограми w, фонетичні відповідники [ij], [e], [е] монограми y, фонетичні відповідники [dz], [s], [ts] монограми z, фонетичний відповідник [е̃] диграми em, фонетичний відповідник [е] диграми аy.

Екзотичні літерні комплекси широко вживаються у політичних та економічних термінах. Проте вони навряд чи увійдуть до загального графічного інвентаря французької мови.

В орфограм, що входять до складу запозичених термінів, широко спостерігаються випадки уживання додаткових фонетичних еквівалентів; іноді спостерігається уживання фонетичного еквівалента, нетипового для даної позиції літери в слові – наприклад, монограма g у запозичених словах перед е, і, у має фонетичний еквівалент [g]. Деякі монограми, що згідно з загальними правилами французької орфографії мали б бути складовою фіналі і відповідати нулю звука, мають фонетичний еквівалент. Так, монограма t в запозиченнях, перебуваючи у фінальній позиції, має звуковий відповідник [t].

В цілому можна відзначити особливу складність французьких політичної та економічної терміносистем та