Формування екологічної культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

 

ФЕНЧАК Любов Михайлівна

 

УДК 504.008 : 057.87.371

 

 

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

 

 

Тернопіль - 2006

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України. 

Науковий керівник׃ доктор педагогічних наук, професор ЛУЗАН Петро Григорович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри педагогіки Національного аграрного університету.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України СИДОРЕНКО Віктор Костянтинович, завідувач кафедри трудового навчання та креслення, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова; кандидат педагогічних наук ДЕМЕШКАНТ Наталія Андріївна, Науково-методичний центр аграрної освіти Міністерства аграрної політики України, провідний науковий співробітник, керівник відділу координації науково-методичної роботи в аграрних вищих навчальних закладах.

Провідна установа: Львівський науково-практичний центр професійно-технічної освіти АПН України, відділ природничо-математичних дисциплін, м. Львів.

Захист відбудеться 27 жовтня 2006 р. о 12.00 год. на засіданні спеціа-лізованої вченої ради Д58.053.01 у Тернопільському національному педа-гогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (46027, м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2).

Автореферат розіслано 26 вересня 2006 р.

 

 

Актуальність та доцільність дослідження. На сучасному етапі бурхливого розвитку промисловості, транспорту, планета Земля „працює на межі” своїх біологічних можливостей щодо життєдіяльності людства. Це пояснюється тим, що природні ресурси та їх відтворюваність мають скінчені величини, водночас вплив людини на природу важко контролювати і прогнозувати. Інтенсивний розвиток сільського господарства породив такі негативні явища як: деградація ґрунтів, забруднення середовища отрутохімікатами, поява нових хвороб у тварин, рослин і людей. Виникла необхідність екологізації сільського господарства. При цьому велику роль відіграє удосконалення системи загальної екологічної освіти та професійної підготовки спеціалістів для роботи в галузі рослинництва, тваринництва, ветеринарії та економіки сільськогосподарського виробництва. Адже відомо, що вплинути на екологічну ситуацію можна через процес освіти і виховання. Саме тому, так важливо підвищувати екологічну культуру майбутніх спеціалістів, особливо аграрного спрямування, адже сільськогосподарська діяльність – є екологічним фактором, який здійснює сильний вплив на природне середовище. 

Про необхідність підвищення професійного, загальнокультурного та екологічного рівня випускників вищих навчальних закладів наголошується у Законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Національній доктрині розвитку освіти, Концепції неперервної екологічної освіти та виховання в Україні. Пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку освіти є розвиток системи безперервної екологічної освіти та навчання протягом життя; виховання розуміння цілісності, єдності навколишнього світу, нерозривного зв’язку його компонентів. Погіршення екологічної ситуації, зростання захворюваності населення, пов’язані з цими явищами моральні та матеріальні збитки, спонукають на науковій основі вивчати взаємодію людини з природою, передбачати і прогнозувати всі її наслідки. 

Ефективність розв’язання цієї проблеми значною мірою залежить від змістовної екологічної підготовки студентів у вищих аграрних навчальних закладах. Майбутня виробнича діяльність випускників вищих аграрних навчальних закладів I-II рівнів акредитації передбачає активний вплив на природне середовище, і ця особливість детермінує потребу в їхній ґрунтовній екологічній підготовці, створення певної системи формування екологічної культури студентів. Вказана особливість зумовлена функціями професійної діяльності спеціалістів-аграрників.

Соціально-економічні зміни та екологічний стан в Україні спричинюють необхідність якісного вдосконалення загальноосвітньої, культурної та фахової підготовки спеціалістів аграрного профілю. Рушієм даного процесу постає екологічна освіта та виховання, основна мета яких – формування екологічної культури, почуття відповідального ставлення до природи, усвідомлення кожним громадянином себе як її частини.

Аналіз стану формування екологічної культури майбутніх молодших спеціалістів-аграрників свідчить про наявність деяких суперечностей між: 

- соціальним запитом на підготовку фахівців-аграрників, здатних гуманно освоювати природне середовище, і реальним рівнем сформованості їх екологічної культури; 

- сучасними високими темпами зростання екологічної інформації та недостатньою ефективністю форм і методів навчання, які застосовуються викладачами та студентами для її засвоєння; 

- усвідомленістю педагогічними працівниками необхідності формування у майбутніх молодших спеціалістів екологічних знань і вмінь вирішувати природоохоронні завдання та відсутністю науково обґрунтованих технологій педагогічної підтримки цього процесу.

Сутність екологічної культури була предметом дослідження М. Дробнохода, Н. Адаменко, А. Дудаш, Л. Кириленко, С. Іващенко, В. Крисаченко, Н. Негруци, М. Хилько. Мету, завдання і принципи екологічної освіти вивчали Н. Авраменко, П. Бачинський, І. Звєрєв, Л. Некос, М. Бауер, Г. Білявський, О. Мітрясова, С. Павлюченко. Проблему екологічного виховання досліджували О. Вишневський, Л. Вороніна, В. Комендар, Н. Назарова, О. Пеньковець. Окремим аспектом формування екологічної культури учнів та студентів педагогічних навчальних закладів присвятили свої дослідження Т. Гладюк, О. Король, Т. Кузнєцова, С. Либідь, В. Львова, П. Пономарьова, Г. Пустовіт, Г. Тарасенко, М. Швед, А. Бегека. 

У написаних дисертаційних роботах за останні роки досліджувалися питання: система виховання складових екологічної культури студентів засобами туристсько-краєзнавчої діяльності (Т. Вайда); розвиток екологічної культури студентів природничо-географічного факультету вищого навчального закладу (Н. Грейда); особливості формування екологічної культури, екологічної компетентності студентів технічних закладів освіти (Н. Єфіменко, Н. Олійник, Л. Лук’янова). Екологічний світогляд студентів-аграрників досліджувала Н. Негруца. 

У наявних наукових