Формування екологічної культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації

- вперше визначено та обґрунтовано педагогічні умови, що реалізують конструктив трьох провідних складових формування екологічної культури студентів (екологічної освіти, екологічного виховання та еколого-практичної діяльності): реалізація неперервності екологічної освіти в процесі підготовки молодших спеціалістів через урахування специфіки та вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціальності; відображення у змісті навчальних дисциплін регіональних екологічних проблем, розробка і застосування комплексу відповідного методичного забезпечення з агрономічного та економічного циклів підготовки фахівців-аграрників; екологізація виховної роботи на основі врахування народних звичаїв, морально-етичних традицій українців з раціонального ведення сільськогосподарського виробництва та збереження довкілля технікуму чи коледжу; реалізація особистісно-діяльнісного підходу до формування екологічних знань, поглядів, переконань, норм поведінки студентів тощо;

- вперше обґрунтовано модель системи формування екологічної культури студентів аграрних технікумів та коледжів, що охоплює цілі, завдання, принципи та вимоги, педагогічні складові та умови формування екологічної культури;

- уточнено комплекс критеріїв: мотиваційний, пізнавальний, поведінково-діяльнісний і розроблено рівні сформованості означеної інтегрованої властивості студентів-аграрників (низький, достатній, високий).

- дістали подальшого розвитку положення про суть, зміст та структуру екологічної культури студентів аграрних технікумів як результат їх екологічної освіти, екологічного виховання та еколого-практичної діяльності.

Практичне значення дослідження полягає у ствоpенні методичного забезпечення екологізації навчально-виховного процесу вищих аграрних навчальних закладів I-II рівнів акредитації; pозpобці методичних pекомендацiй з питань упpовадження у пpактику вищих аграрних навчальних закладiв форм і методів формування екологічної культури студентів. Пpактичне значення мають також запропоновані piзноpiвневi пpоблемнi екологічні завдання, методичні розробки виховних екологічних заходів (тижні охорони природи, усні екологічні журнали, організаційно-методичне забезпечення роботи гуртків молодого еколога тощо), еколого-виpобничі ситуацiї, що pозpоблялися i викоpистовувалися автоpом пiд час педагогiчного експеpименту.

Результати дисертаційного дослідження експериментально перевірено та упроваджено у навчально-виховний процес Бережанського агротехнічного інституту Національного аграрного університету (довідка про впровадження № 8 від 20.09.2005 р.), Мукачівського державного аграрного технікуму (довідка про впровадження № 319 від 8.06.2004 р.), Рівненського державного аграрного технікуму (довідка про впровадження № 308 від 22.06.2004 р.), Таращанського агротехнічного коледжу (довідка про впровадження № 37 від 12.09.2005 р.)

Особистий внесок здобувача. Одержані автором наукові результати є самостійним внеском у розробку проблеми вдосконалення процесу формування екологічної культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. У статті “Аспекти формування екологічної культури студентів аграрних вузів”, яка була написана у співавторстві з Лузаном П.Г., особистим внеском автора є обґрунтування педагогічних умов формування екологічної культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. 

Вірогідність результатів дослідження забезпечена використанням системи взаємодоповнюючих методів наукового пошуку, адекватних його меті та завданням; теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних позицій; якісним та кількісним аналізом експериментальних даних; винесенням результатів дослідження на розгляд педагогічного загалу, а також позитивними наслідками їх упровадження. 

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження на різних етапах його організації обговорювались на Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта-2005” (Дніпропетровськ (Україна) - Бєлгород (Росія) 7.02.2005 р.); Всеукраїнських – “Екологічна освіта в сучасних умовах: методика та практика використання телеробіт в роботі учбових закладів” (7.04.2004 р., м. Київ); “Освіта для сталого розвитку. Доступність та неперервність екологічної освіти – вимога часу” (5.07.2004 р., м. Ужгород). 

Результати дослідження оприлюднювалися і обговорювалися на засіданнях кафедр педагогіки та методики навчання Національного аграрного університету, на науково-методичних семінарах і нарадах педагогічних працівників Мукачівського та Рівненського державних аграрних технікумів.

Публікації. Результати дослідження опубліковано у 9 наукових працях, з них 8 одноосібних. Серед них монографія, збірник методичних рекомендацій, 4 статті – у наукових фахових виданнях, 3 – у збірниках конференцій.

Структура і обсяг роботи. Робота складається із вступу, 2 розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (291 найменування, з них 8 – іноземними мовами) та 10 додатків. Загальний обсяг дисертації 225 сторінок, основний текст викладено на 161 сторінці. 

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і основні завдання, гіпотезу та методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, відображено апробацію і впровадження одержаних результатів, виокремлено особистий внесок здобувача.

У першому розділі дисертації – „Теоретичні аспекти формування екологічної культури студентів вищих аграрних навчальних закладів” – викладено результати історико-педагогічного аналізу проблеми формування екологічної культури в педагогічній теорії та практиці, розкрито сутність та структуру поняття “екологічна культура особистості”, обґрунтовано педагогічні умови і розроблено структурну модель формування екологічної культури студентів-аграрників.

Результати аналізу філософської, психолого-педагогічної наукової літератури з проблеми дослідження свідчать, що питання відносин людини та природи займають значне місце в поглядах багатьох науковців (С. Варв’янський, В. Крисаченко, О. Салтовський, В. Борейка, В. Гера-симчук, А. Палеха, О. Шиян, О. Вишневський, І. Звєрєв, І. Суравєгіна, А. Волкова, Я. Габєв, І. Матрусов, В. Назаренко, Н. Пустовіт, М. Самойленко, В. Шарко, В. Комендар, О. Химинець), оскільки екологічна освіта і виховання населення Землі постає у світовому баченні як головний чинник можливості подальшого буття та життєдіяльності людей. Важливе місце у розв’язанні даної проблеми займає підготовка фахівців-аграрників з високим рівнем екологічної культури, оскільки їх майбутня професійна діяльність передбачає активний вплив на природне середовище та здоров’я людей.

Результати проведеного аналізу досліджень, які присвячені проблемі формування екологічної культури особистості, свідчать, що, з одного боку, накопичено достатній теоретичний і