Формування сценаріїв розвитку морегосподарського комплексу України

В кінці ХХ століття він знайшов більш розвинутою в працях Г. Кана, О. Хелмера, Х. Озбекхана, І. Лаурі, Р. Акоффа, Б. де Жувенель, К. Фрімена, С. Коула і ін. В Росії дослідженнями цієї проблеми займалися А. Баваро в, І. Бестужев – Лада, Б. Кузик, Ю. Сидельников, К. Феофанов, В. Цигічко, Ю. Яковець та ін. Кожна з цих теорій відображає свої аспекти методу сценарного планування, які лежать в основі його сьогоднішнього розумінні.

Сьогодні відомий ряд успішних застосувань сценарного підходу в різних областях найрізноманітнішими організаціями – від малих і середніх підприємств до міжнародних корпорацій і держав [11]. З моменту розповсюдження сценарного підходу і придбання їм популярності в самих різних сферах, склалися різні школи сценаристів. Історично сильні школи сценаристів сформувалися в США (вихідці з корпорації RAND), у Франції (G. Berger, F. Roubelat, M. Godet), також можна виділити сценарні школи Голландії і Швеції (Ph. Van Notten, T. J. B. M. Postma). Для сценарних шкіл Швеції і Голландії характерні якісні підходи при проведенні сценарних досліджень, де велика роль віддається роботі з експертами, проведення мозкових штурмів та інших методів організації обговорень. Для французької школи «La prospective» характерне поєднання якісних і кількісних підходів. Також відомі спроби будувати сценарії, спираючись виключно на точні моделі і кількісні підходи, але вони вимагають сильних спрощень і зазвичай не дозволяють врахувати безліч якісних чинників, характерних для соціальних систем.

У 90-і рр. багато західних підприємства звернулися до сценарного планування як до джерела стратегічного мислення, що дозволяє знайти джерело вартості і зростання в корпораціях, а також наданню їм гнучкості в управлінні. Сьогодні сценарне планування широко використовується на промислових підприємствах в Європі і США [12]:

1) Американська компанія «Леві-Страус» (Lévi-Strauss) активно використовує інструмент сценарного планування в своєму бізнесі. Ця компанія використовує планування сценаріїв як спосіб розгляду різних варіантів прийнятих рішень. До числа розглянутих питань відносяться такі крайні ситуації, як вичерпання світових запасів бавовни і як можливі наслідки – дерегулювання в галузі, що виробляє бавовняні тканини в США.

2) У національній системі медичного обслуговування Великобританії було проведено досвід використання сценаріїв (так звані «Хемінгфордскі сценарії») для планування змін всередині системи, а також як засіб, що сприяє навчанню та вироблення стратегічного мислення.

3) Компанія «Кроун» (KRONE) скористалася сценарним мисленням для переорієнтації своєї лінії продуктів, коли на зміну мідному кабелю прийшли інші види телекомунікаційного зв'язку.

4) Компанія «Глаксоу» (Glaxo) використовувала сценарії, щоб ініціювати обговорення порівняльних характеристик двох можливих напрямків подальшого розвитку фармацевтичної промисловості – засобів діагностики або ліків, які виписуються за рецептом лікаря.

Що ж стосується України, то сценарний метод планування тільки починає розвиток в нашій країні. Поки цей інструмент використовують на самому верхньому рівні управління, особливо при стратегічному плануванні міст, регіонів і країни в цілому. Прикладами використання сценарних методів на Україні можуть послужити [13-17]:

- Стратегія національної модернізації до 2020, в якій сформовані сценарії розвитку української економіки на період до 2020 року;

- Довгострокова стратегія розвитку культури України до 2025 року;

- Стратегія розвитку міста Харків до 2020 року;

- Стратегія розвитку міста Дрогобич;

- Стратегія економічного та соціального розвитку Кіровоградської області на 2013-2020 роки і та ін.

Сценарний підхід, який отримав широке визнання і фактично зайняв центральне місце в методології вибудовування стратегії поведінки в економічній сфері, починає поступово поширюватися на інші сфери діяльності. Техніка розробки сценаріїв досить широко застосовується і в менеджменті, в результаті чого було сформовано нове явище – сценарний менеджмент.

Враховуючи вищенаведене слід узагальнити, що класичний менеджмент передбачає управління за допомогою виконання певних функцій, таких як, прогнозування, планування, створення організаційних структур, командування, координація, стимулювання (мотивація) діяльності, контроль і аналіз. На відміну від класичного, сценарний менеджмент використовується в умовах невизначеності і мінливості умов. Із застосуванням ряду формальних методів, які сприятимуть підвищенню достовірності та обґрунтованості отриманих результатів, а значить і зростанню ефективності його застосування в стратегічному управлінні складними соціальними системами.

 

 

На сьогоднішній день зовнішнє середовище українських компаній стає більш нестабільним. У даних умовах виграють ті компанії, які виявляються готовими до цих непередбачуваних змін. Сучасний керівник повинен мати «в запасі «набір стратегій, або сценаріїв, які оптимізують реакцію компанії на зміни середовища. Одним з інструментів, що дозволяє якщо не нівелювати, то значно пом'якшити наслідки невизначеності, є сценарний підхід.

Сценарний підхід – досить новий феномен не тільки в українській, а й у світовій науці управління. Однак в останні роки цей термін з’являється все частіше, оскільки у сучасному світі відстежується поступове нарощення темпів глобалізації економіки, інформатизації і «інтернетизація» бізнесу та повсякденного життя, прискорення комунікації та скорочення часу для прийняття