Формування сценаріїв розвитку морегосподарського комплексу України

- мікросередовище (включає всі зацікавлені групи, які прямо впливають або перебувають під безпосереднім впливом основної діяльності підприємства, це постачальники, акціонери, покупці, кредитори, профспілки, конкуренти).

При проведенні аналізу PEST виділяють політичні, економічні, соціокультурні та технологічні чинники впливу (табл. 1. 2).

 

 

Останнім часом у зв'язку з кращим розумінням проблеми забруднення навколишнього середовища в чинники впливу стали включати і екологічний фактор.

Основне призначення зовнішнього і внутрішнього аналізу – визначити і зрозуміти можливості і загрози в сьогоденні і майбутньому, а також визначити альтернативи розвитку об'єкта дослідження.

Внутрішній аналіз є частиною SWOT-аналізу. Методологія SWOT-аналізу передбачає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, після цього встановлення зв'язків між ними, які в подальшому можуть бути використані для формулювання стратегії підприємства [25].

Рис. 1. 9 – Матриця SWOT-аналізу

Згідно із рисунком 1. 9, поле «СіМ» означає сильні сторони організації, які відкривають перед нею певні стратегічні можливості, поле «СіЗ» означає використання сильних сторін організації для зменшення загроз, поле «СлМ» показує віз можливості організації за наявності у неї значного числа слабких сторін, поле «СлЗ» показує вразливі слабкі сторони організації в умовах загроз [26].

SWOT і PEST-аналіз відрізняються один від одного тим, що PEST-аналіз допомагає вивчити весь ринок, відбувається деталізований розгляд зовнішнього середовища, в той час як SWOT-аналіз розглядає, в якому становищі знаходиться підприємство в умовах ринкового середовища, яка концепція або ідея є у того чи іншого продукту чи послуги, тобто відбувається вивчення впливу факторів на безпосередню діяльність підприємства.

Таким чином, дана система дасть керівництву порту абсолютно новий інструмент управління, який дозволить оцінити критичні фактори не тільки поточного, але і майбутнього розвитку.

 

 

На сьогоднішній день, фахівцями прийнято розглядати транспортне підприємство як відкриту систему, головні передумови ефективної діяльності якої знаходяться не всередині, а поза ним. Таким чином, ефективність функціонування підприємства залежить від того, наскільки вдало воно пристосоване до свого зовнішнього оточення, наскільки керівництво знає і розуміє, які зміни їх очікують, вміють розпізнати загрози і не упустити відкриваються перед ними можливості.

Такий підхід призвів до широкого використання методів сценарного планування, що не тільки забезпечують можливість гнучкого управління бюджетами, а й дозволяють сформувати альтернативні плани дій в залежності від того, який із сценаріїв реалізується на практиці.

Під сценарієм розуміється переважно якісний опис можливих варіантів розвитку досліджуваного об'єкта при різних поєднаннях певних умов. Він не призначений для «передбачення» майбутнього, а лише в розгорнутій формі показує можливі варіанти розвитку подій для їх подальшого аналізу і вибору найбільш реального та сприятливого. Гнучкість сценарного підходу дозволяє пристосовувати його для самих різних галузей, використовувати на різних рівнях – від локального до глобального.

Транспортна галузь не відрізняється стабільністю діяльності, а розвивається стихійно, методи сценарного планування знайшли своє застосування і при дослідженні таких складних систем як морегосподарський комплекс.

У контексті сценарного методу морегосподарський комплекс розглядається, як складна, багатокомпонентна керована система, структура якої складається із господарської діяльності морських та рибних портів, суднобудівельною та судноремонтною діяльності, морського транспорту, рекреаційною, мінерально-видобувною, будівельною індустрії та ін.

Морегосподарський комплекс являє собою дуже складну систему взаємопов’язаних та взаємовпливових суб’єктів господарювання, тому не є доцільним одночасно проводити аналіз всіх підприємств у його структурі. Аналіз ключових об’єктів морегосподарського комплексу – морських торгівельних портів, може бути наглядним прикладом застосування сценарних методів на кожен з об’єктів морегосподарьского комплексу.

Згідно із методикою сценарного планування були визначені головні напрями діяльності морського порту, які можна розглядати в рамках чотирьох напрямків: «Фінанси», «Клієнти», «Внутрішня операційна ефективність організації», «Інновації й навчання». Також були визначені основні критерії оцінки морських торгівельних портів для сценарного аналізу, кожен критерій доповнювався набором показників відповідно до напрямків, які його характеризують.

Таким чином, створена система дозволить визначити чутливість факторів, що характеризують компанію, до змін у зовнішньому середовищі, які відбуваються або можуть відбуватися в майбутньому.

2. ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕНДЕНЦІЙ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МОРЕГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

 

 

Україна здобула статус морської держави завдяки географічному положенню з виходом в океан, довжині морських кордонів та площі водного простору, вагомому внеску у вивчення Світового океану та розвиток судноплавства, а також місця й ролі в глобальній та регіональній системах міжнародних відносин. Проте в зв'язку з суттєвим зниженням рівня конкурентоспроможності її морегосподарського комплексу Україна практично втратила первісні позиції. Причиною цього виявилася недооцінка ролі держави у демократичних перетвореннях, притаманних переходу до ринкових відносин, і ролі морської політики у процесі підтримки і розвитку економічної могутності держави, зміцнення її міжнародного авторитету.

У світі сьогодні неможливо уявити країну, що має вихід до моря, без пріоритетного розвитку морського сектору і впровадження зваженої та дієвої морської політики, які формують основу заможного суспільства та ефективної конкурентоспроможної економіки країни. Навіть ті країни, що не мають морських кордонів, намагаються долучитися до освоєння ресурсів Світового океану та організації раціональних і безпечних транспортно-логістичних мереж доставки вантажів, вироблених в рамках міжнародного поділу праці.

Необхідність у