Формування українського професійного мовлення у студентів вищих навчальних закладів економічної освіти України

традиційні методи, прийоми і засоби навчання поєднуватимуться з сучасними активними: пізнавально-ігровими, мовленнєво-творчими на основі виробничої тематики;

робота з професійного українського мовлення буде забезпечена методичними напрацюваннями (укладання словника-мінімуму з ділової лексики за фахом, створення навчальних посібників тощо).

Відповідно до предмета, мети, гіпотези визначено такі завдання дослідження:

на основі діатези понять “мова” – “мовлення” дати характеристику поняття “професійне мовлення”;

проаналізувати сучасний стан проблеми формування професійного мовлення в науковій та навчально-методичній літературі, виявити типові недоліки і з’ясувати їх наявності у професійному мовленні студентів економічних спеціальностей;

вивчити психолого-педагогічні умови формування професійного мовлення студентів вищих навчальних закладів економічних спеціальностей;

опрацювати програму експериментально-дослідного навчання і розробити типологію вправ для формування професійного мовлення студентів економічних спеціальностей;

обґрунтувати принципи відбору навчального матеріалу відповідно до видів мовленнєвої діяльності;

розробити критерії оцінювання знань, умінь і навичок студентів з українського професійного мовлення;

експериментально перевірити й обґрунтувати доцільність застосування запропонованої автором системи методичних напрацювань з формування професійного мовлення у студентів-економістів.

Методологічною основою дослідження є принципи наукової теорії пізнання про взаємозв’язок мови, мовлення і мислення; основні положення праць вітчизняних та зарубіжних учених про види мовленнєвої діяльності; висновки і рекомендації вікової та педагогічної психології щодо умов навчання професійному мовленню.

Теоретичними засадами дисертаційного дослідження стали:

а) праці лінгвістів з питань трактування змісту понять: “мова”, “мовлення”, “професійне мовлення” (В. Гумбольдт, Ф. де Соссюр, І. О. Бодуен де Куртене, В. В. Виноградов, Л. А. Булаховський, П. Ф. Фортунатов, О. О. Потебня, О. С. Мельничук, І. Р. Вихованець, В. М. Русанівський, Л. В. Щерба та ін.) ;

б) праці психологів з питань “рецептивне мовлення”, “внутрішнє мовлення”, “зовнішнє мовлення” (О. О. Леонтьєв, Б. Ф. Баєв, Г. О. Балл, Л. С. Виготський та ін.) ;

в) праці психолінгвістів з питань про особливості усної і писемної форм мовлення (Д. Х. Баранник, П. С. Дудик, М. А. Жовтобрюх, О. Р. Лурія, І. О. Синиця, К. Д. Ушинський та ін.) ;

г) праці методистів з проблеми організації процесу навчання рідної мови у середній та вищій школі (О. М., Біляєв, М. С. Вашуленко, Л. І. Мацько, В. Я. Мельничайко, Л. М. Паламар, Г. Р. Передрій, М. Я. Плющ, Л. П. Рожило, О. В. Текучов, М. Б. Успенський та ін.).

Методи дослідження:

теоретичні: аналіз лінгвістичної, педагогічної, психологічної, методичної літератури з досліджуваної теми та навчальних програм з курсу “Ділова українська мова” для студентів вищих навчальних закладів освіти; синтезування отриманих результатів педагогічного експерименту; узагальнення практичного досвіду викладачів-словесників вищих освітніх закладів України;

емпіричні: педагогічне спостереження за мовленням студентів під час навчання у вузі; анкетування, тестування, бесіди; констатуючі зрізи і формуючий експеримент; статистичні методи обробки отриманих даних.

Експериментальна база дослідження. Дисертаційне дослідження проводилося на економічному факультеті Національного аграрного університету (м. Київ) і споріднених факультетах Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Київського університету туризму, економіки і права. Експериментальною роботою було охоплено 6 груп (156 студентів), які навчаються за спеціальністю “Облік і аудит”, 28 викладачів університетів; перевірено і статистично оброблено 1248 студентських робіт (з них: 312 анкет, 624 тести, 312 диктантів).

Дослідження відбувалося поетапно.

На першому етапі (1997-1998 н. р.) визначалися і конкретизувалися теоретичні засади досліджувальної проблеми: об’єкт, предмет, мета, завдання, гіпотеза, методи наукового дослідження; було опрацьовано лінгвістичну, науково-методичну, педагогічну, психологічну літературу, яка стосується теми дисертаційного дослідження.

На другому етапі (1998-1999 н. р.) проводився констатуючий зріз, метою якого було встановлення сформованості різних мовних рівнів знань і умінь студентів з української мови; проаналізовано і скласифіковано помилки, допущені у процесі виконання завдань експерименту; визначався зміст та принципи відбору навчального матеріалу, укладалася програма, частотний міні-словник, розроблялися і використовувалися критерії оцінювання знань, умінь і навичок та методика формуючого експерименту.

На третьому етапі (1999-2000 н. р.) проведено формуючий експеримент (апробувалася експериментальна програма з відповідним методичним забезпеченням).

На завершальному етапі (2000-2001 н. р.) здійснено порівняльний аналіз кількісних і якісних показників констатуючого і формуючого етапів експерименту, узагальнено результати дослідної роботи та визначено ефективність запропонованої методичної системи для навчання професійному мовленню студентів вищих навчальних закладів економічної освіти.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає у тому, що:

теоретично обґрунтовано й розроблено систему роботи з формування українського професійного мовлення студентів-економістів;

виявлено психолого-педагогічні умови формування професійного мовлення студентів економічних спеціальностей;

науково обґрунтовано принципи відбору навчального матеріалу з курсу “Ділова українська мова” для студентів економічних спеціальностей;

розроблено типологію вправ, яка ґрунтується на поетапному формуванні мовленнєвих навичок;

визначено лексичний мінімум для навчання всім видам мовленнєвої діяльності (укладено частотний міні-словник) ;

доведено наукову доцільність розробленої програми експериментально-дослідного навчання студентів економічних спеціальностей.

Теоретичне значення дослідження полягає в опрацюванні системи і методики формування у студентів-економістів вищих навчальних закладів професійного мовлення; в обґрунтуванні психолінгвістичних і лінгводидактичних основ забезпечення курсу “Ділова українська мова” у навчальному процесі та розробці методичних рекомендацій для реалізації запропонованої системи у навчальній діяльності студентів на прикладі спеціальності “Облік і аудит”.

Практичне значення дослідження визначається можливістю упровадження теоретично обґрунтованої й апробованої системи роботи з формування