Формуємо пізнавальну самостійність у старших дошкільнят

Правильно організована праця зміцнює здоров’я, фізичні сили дітей, сприяє розумовому розвитку, формує естетичне ставлення до оточуючого. Особливо велика роль праці в моральному вихованні. Саме в праці формуються такі риси людини, як колективізм, відповідальність, взаємодопомога, організованість, дружелюбність та інші важливі моральні якості.

В процесі праці в дітей формується прагнення до колективної діяльності, повага до праці дорослих, уміння доводити справу до кінця, тобто ті морально-вольові якості, які необхідні дітям у школі.

Праця дітей дошкільного віку в порівнянні з працею дорослих має свої особливості. Праця дорослих має суспільно корисний характер. Дитяча праця не створює ні матеріальних, ні культурних цінностей. Друга особливість праці дитини-дошкільника – тісний зв’язок з грою, який виявляється не всіх ступенях дошкільного дитинства.

Як відомо, праця дітей 3-4 років має короткочасний нестійкий характер. У цьому віці діти виявляють переважно ігрове ставлення до праці. Тому вихователі в трудову діяльність вводять ігрові прийоми, створюють ігрові ситуації.

Діти середнього і старшого дошкільного віку більш самостійні і фізично розвинені. Діти цього віку відрізняють працю від гри й розваги. Тут на перший план виступає корисність для колективу виконуваних ними трудових доручень.

Для здійснення програми, що передбачає ознайомлення дітей з працею дорослих, використовують різноманітні методи, а саме: спостереження і екскурсії, бесіди, читання художніх творі, розгляд картин, розповідь вихователя, демонстрування діафільмів і кінофільмів, дидактичні ігри, участь дітей у праці дорослих. Кожен з цих методів має свою педагогічну цінність, доповнює один одного, тому використання всіх методів в їх взаємозв’язку, послідовному наростанні є необхідною умовою успішного навчально-виховного процесу.

Основним серед цих методів є безпосереднє спостереження за працею дорослих. Поряд із спостереженням використовуються також і екскурсії. Вони проводяться як у самому дитячому садку, так і за його межами. З дітьми старшої групи можна провести екскурсію на підприємство, дотримуючись таких умов:

-доступність для розуміння дітьми дошкільного віку значення продукції, що її випускає дане підприємство;

-забезпечення цілковитої безпеки для здоров’я дітей під час спостерігання за працею робітників.

Набуті дітьми знання, уявлення під час спостережень, екскурсій вимагають уточнення і систематизації. З цією метою вихователь проводить з дітьми бесіди на теми: „Хто якою працею зайнятий у дитячому садку”, „Як ми допомагаємо няні”, „Що робить двірник на території д/с” та інші.

Можна також використати дидактичні ігри. Такі ігри як „Кому що потрібно для роботи”, „Відгадай, що ми робимо” дають можливість в емоційній формі уточнити й закріпити уявлення дітей про різні види праці.

Серед словесних методів ознайомлення дітей з працею дорослих значне місце посідає читання й переказування художніх творі (оповідання, вірші, казки). Твори О. Донченка „Голубий гвинтик”, І. Неходи „Мій тато на заводі”, С. Баруздіна „Хто будує цей дім?” дають дітям уявлення і знання про різні види праці дорослих, виховують у них повагу до людей праці, створюють можливість ознайомити їх з такими видами праці, які вони не можуть безпосередньо спостерігати.

Після спостережень та екскурсій доцільно провести розгляд відповідних картин. Кожний метод і прийом повинен сприяти і набуттю знань про працю, і вихованню поваги до людей праці. Внаслідок проведеної роботи діти дошкільного віку навчаються цінувати й берегти речі, виготовлені руками людей.

Найважливішою умовою організації трудової діяльності дітей є планомірне, цілеспрямоване керівництво нею з боку вихователя. Від цього залежить чітка організація праці дітей, те, чи матиме праця виховний вплив.

До змісту педагогічного керівництва входить: постановка мети в тому чи іншому трудовому завданні, залучення дітей до праці, прищеплення прагнення до неї, навчання дітей засобів і прийомів роботи, контроль і оцінка дитячої праці, організація багаторазових вправлять дітей в трудових справах. Важливо, щоб праця дітей викликала радісні почуття, задоволення від її результатів, інтерес і прагнення до майбутньої роботи. Все це залежить від уваги вихователя до  дитячої праці, від його підтримки та заохочення перших трудових зусиль праці.

Отже, залучення дітей до праці, включення їх у виконання посильних трудових завдань може стати основою формування багатьох соціально-моральних якостей, зокрема таких важливих, як бажання та вміння працювати, приносити комусь користь, повагу до праці та бережне ставлення до продуктів людської діяльності. Найголовніше завдання педагога – ознайомити з народними трудовими традиціями; виховати шану до будь-якої праці, сформувати переконання: все, що необхідне для життя людей, створюється працею.

 

Роль художньої праці в соціальному розвитку дитини

 

Заняття з художньої праці є однією з основних форм навчання дошкільнят трудовим діям. Головне їхнє значення полягає у систематичному здійсненні загальнорозвивальних, навчальних і виховних завдань. Їх суть полягає у:

-розширені знань дітей про навколишній світ і речі, створені людьми у процесі праці;

-формуванні морально-естетичних уявлень;

-розвитку сенсорних здібностей, творчої уяви і фантазії;

-удосконаленні навичок мовної культури;

-виробленні трудових умінь;

-навчанні планувати, організовувати і контролювати свою роботу;

-працювати самостійно, дотримуватись культури та естетики праці;

-розвитку творчих здібностей, нахилів та інтересів.

Перелічені завдання можна реалізувати різнобічною діяльністю дітей з багатьму видами матеріалів і предметів, засобами та прийомами ознайомлення з ними, максимальним використанням їхнього виховного впливу.

Правильно організована художня праця в дитячому садку і вдома, систематичне виконання у процесі занять усіх поставлених завдань сприяє закріпленню позитивних емоцій, стимулює бажання працювати, тобто  формує духовні і фізичні сили дошкільника. Усе це є доброю підготовкою до успішного навчання в школі.

Як і всі інші, заняття з художньої праці мають розвивальний характер. Дошкільнята набувають знань про різні види матеріалів, їхні властивості, засвоюють відповідну термінологію. Розглядаючи взірці виробів, вони обстежують їхню форму, колір, характеризують будову та співвідношення деталей, визначають спосіб виготовлення. А це вимагає від дитини цілеспрямованного спостереження, осмислення структурних елементів виробу, напруження пам’яті, усвідомлення самостійних дій. Тобто відбувається процес розширення уявлень про навколишній світ, розвивається уява, пам’ять, активізується розумова діяльність.

Водночас із удосконаленням та розвитком психічних процесів розвивається мовлення. Заняття з художньої праці дають можливість відчути від користування загальними словесними означеннями, давати більш точну характеристику предметам, матеріалам та їхнім властивостям. Коротка доступна і цікава інформація про матеріали, їхнє походження, різні види та властивості не лише поглиблює знання, підсилює емоційне сприймання, а й збільшує запас слів новими поняттями (пап’є-маше, вовна, картон, макрами та ін.).

Художня праця благотворно впливає і на розвиток сенсомоторики – узгодженості в роботі очей і рук, удосконалює координацію рухів. Водночас, обстежуючи предмет або матеріал, дитина набуває чуттєвого досвіду, що відіграє велику роль у пізнанні довкілля.

Видатний педагог В. Сухомлинський писав, що „витоки творчих здібностей і обдарування дітей – на кінчиках їхніх пальчиків. Від пальців, образно кажучи, ідуть найтонші струмки, котрі живлять джерела творчої думки. Чим більше впевненості й зображувальності у рухах дитячої руки, тим краща взаємодія із знаряддям праці, чим складніші рухи для цієї взаємодії, тим глибше входить взаємодія руки з природою, із суспільною працею в духовне життя дитини”.

Для успішного розвитку творчих здібностей на занятті з  художньої праці доцільно продумувати і творчі завдання. Спочатку розглядаються різноманітні дрібні предмети, виготовлені власноручно, як взірці. Добре продумані творчі завдання (наприклад, такі настанови педагога: зміни, знайди інше вирішення, придумай) умінь, навичок у предметах, виготовлених з власної ініціативи. Дитину „підштовхують” до розуміння того, що можна знайти нові комбінації, видозмінити раніше зроблене, до усвідомлення реальної можливості, знайти застосування своїй продукції у житті. Виникає атмосфера творчості і співпраці з дорослим. 

Різноманітні матеріали та їхні перетворення у вироби, цікаві декоративні форми і предмети, зроблеі власноручно, сприяють естетичному вихованню. Це благодатний грунт для розвитку в малят здатності естетично сприймати дійсність, знаходити красу в навколишньому, розвивати художній смак і фантазію. У процесі занять формуються норми, моральної поведінки, виховується охайність, товариськість, доброзичливість, працьовитість.

Для ефективного використання художньої праці в якості виховного засобу педагог має вибирати ефективні методи педагогічного впливу. Це особистий приклад, дружня тактовна допомога, постійне заохочення до виконання трудових завдань, організація дослідницько-пошукової діяльності щодо визначення якостей, властивостей та конструктивних можливостей різних матеріалів та ін.

 

Показники соціальної компетентності дитини:

 

•знає, що саме становить моральні цінності для даного колективу;

•варіює свою поведінку задля пошуку найбільш активної за тих чи тих умов;

•прагне впливати на інших для підтримки позитивних цінностей;

•узгоджує свою поведінку з поведінкою однолітків через самозіставлення;

•володіє умінням коректно (за змістом та інтонацією) обстоювати власні інтереси.

 

Основи соціальної компетентності дитини:

 

•вміння орієнтуватися у світі людей (рідні, близькі, знайомі, незнайомі люди, люди різної статі, віку, роду занять тощо);

•здатність розуміти іншу людину, її настрій, потреби, особливості поведінки;

•уміння поважати інших людей, допомагати, дбати про них.