Дія фосфороорганічних сполук на тварин та їх наслідки

Зміст

Вступ

1. Перелік, значення і застосування препаратів фосфороорганічних сполук

2. Фізичні і хімічні властивості фосфороорганічних сполук

3. Патолого-анатомічна картина

4. Клінічні симптоми отруєння тварин

5. Діагностика

6. Лікування

7. Профілактика отруєнь

8. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів тваринництва

Висновок

Список літератури

Вступ

У багатьох країнах, зокрема в Україні, знаходиться велика кількість залишків невикористаних токсичних пестицидів. За офіційними даними на територї України знаходиться понад 20 тис. тонн отрутохімікатів, 2 тис. тонн із яких знаходяться у Вінницькій області. Інтенсифікація сільського господарства сполучена із залученням в кругообігу природи великої кількості небезпечних для здорови’я людини й тварини хімічних речовин, багато із яких є ксенобіотиками, тобто незвичайними, чужорідними для організму, раніше не зустрічалися створені хімічним шляхом. Це пестициди, стимулятори зростанню рослин, кормові добавки, мінеральні добрива.

Крім того, природне середовище все понад й понад підлягає небезпечній дії шкідливих викидів фабрик й заводів, теплових й атомних електростанцій, двигунів внутрішнього згорання, забрудненню промисловими та побутовими стоками, котрі уже тепер набувають загрозливих розмірів. Широке, не рідко не правильне застосування в тваринництві вітамінних й гормональних препаратів, різних преміксів й синтетичних лікувальних засобів також є несприятливим чинником для тварин, а ще через них із продуктами харчування й для людини.

По ланцюгу «повітря-земля-рослина-тварина-людина мігрує навколо 70 000 ксенобіотиків, гнітюча більшість яких фактично не провірені на канцерогенність, мутагенність, тератогенність, ембріотоксичність й алергогенність. Ускладнює ситуацію те, що усі небезпечні речовини дуже часто діють на організм людини й тварини лише у незвичайних сполученнях, проявляючи одночасно синергічну, потенціюючу й антагонічну дію.

Ветеринарний лікар на практиці частіше не натикається на ситуації гострих й хронічних отруєнь тварин. Безперечно, самою надійною й ефективною мірою боротьби являється їхня профілактика, проте так як смердоті все ще зустрічаються, необхідно операційно лікувати тварин й приймати правильне рішення по відношенню використання м’яса, молока, риби, яєць й продуктів бджільництва. У такому випадку від дії ветеринарного лікаря залежить здорови’я багатьох людей.

У теперішній час питома вага кількості отруєнь тварин й їхня масовість змістилася у бік отруєння пестицидами в результаті неправильного застосування й тяжкого порушення установлених годин чекання.

Отруєння ФОС відносяться до найбільш частих видів інтоксикації. Воно перебігає у важкій формі, уражуючи одночасно велику кількість тварин, має високу летальність. Часті випадки оруєння ФОС пояснюється широким використанням в захисті рослин великої кількості препаратів, частина яких розсівається в навколишньому середовищі, забруднюючи рослини, воду та інші продукти, які поїдають тварини. Важке протікання інтоксикації обумовлене високою токсичністю ФОС й багатосторонньою їхньою дією на життєво важливі системи організму, які в певній дозі викликають вираженні функціональні й структурні зміни. ФОС складають найбільш чисельну групу засобів захисту рослин, що використовуються, як інсектициди, акарициди й гербіциди. Більшість фосфороорганічних сполук являють собою рідину із різким, неприємним запахом, зле розчиняються у воді й добро в органічних розчинниках.

Через широку розповсюдженість ФОС та часті випадки отруєння, лікарям ветеринарної медицини необхідно вміти своєчасно діагностувати інтоксикації та вміти надати допомогу тваринам, що надасть змогу попередити незворотні зміни в організмі тварини й навіть загибель. Своєчасна постановка діагнозу може запобігти масовій інтоксикації (вилучення, перевірка кормів, води).

Частіше отруюються великі продуктивні тварини, продукція від яких вживається людиною, тому на спеціаліста ветеринарної медицини покладається відповідальність не лише за здорови’я тварин, а й людей, котрі будуть споживати продукцію від цих тварин.

1. Перелік, значення і застосування препаратів фосфороорганічних сполук

Отрутохімікати, чи пестициди, становлять велику групу різних речовин й сполук для боротьби зі шкідниками і хворобами сільськогосподарських рослин та бур'янів.

Отрутохімікати у процесі застосування можуть потрапляти у повітря, воду, грунт, забруднюючи харчові продукти. Небезпека цих речовин зумовлюється гонадотоксичною, ембріотоксичною, тератогенною (вади розвитку плоду), мутагенною (зміни в генетичному матеріалі) та канцерогенною дією. [ Ветеринарна токсикология/О. А. Малініна, Г. А. Хмельницький, О. Т. Куцан-Корсунь-Шевченковський: ПП Майдаченко, 2002. 464с. ]

За призначенням отрутохімікати поділяють на:

• інсектициди (застосовуються для боротьби зі шкідливими комахами) ;

• бактерициди (направлені проти збудників бактеріальних хвороб) ;

• фунгіциди (протигрибні препарати) ;

• зооциди (застосовуються для винищення гризунів) ;

• нематоциди (направлені проти круглих черв'яків, зокрема нематод) ;

• гербіциди (застосовуються для боротьби із бур'янами) та ін.

Основними характеристиками отрутохімікатів є їхня леткість, здатність проникати крізь шкіру, нагромаджуватися, розкладатися і виводитися із організму. Промисловість виробляє переважно 7 груп отрутохімікатів: хлорорганічні, фосфороорганічні, ртутьорганічні сполуки, карбамати, нітрофеноли, специфічні гербіциди та мідьвмісні фунгіциди.

2. Фізичні і хімічні властивості фосфороорганічних сполук

Фосфороорганічні сполуки (ФОС) досить широко застосовують у сільському господарстві, промисловості та медицині.

Будова більшості фосфорофосфороорганічних сполук можна представити у вигляді наступної схематичної формули:

Де:  та  можуть бути представлені різними або однаковими алкілами, алоксилами, алкіл амінами;

Х – залишком органічної або неорганічної кислот. [Ветеринарна токсикологія. Київ «Аграрна освіта» 2012. ст39]

До групи фосфороорганічних сполук відноситься велика кількість високоефективних препаратів, котрі використовуються в сільському господарстві як інсектициди, акарициди та для інших цілей. Висока токсичність деяких фосфороорганічних сполук стало