Функціональна асиметрія мозку людини (ФАМ)

Характерною особливістю «правопівкульної» людини є збіднення мови та словникового запасу, випадіння з нього узагальнених, абстрактних понять, обмеження граматичної побудови мови, переважання речень, що складаються з двох слів. Різко зменшується кількість службових слів – прийменників, сполучників, прислівників, часток, які визначають граматику речень.

У «правопівкульної» людини порушується процес читання, оскільки вона не може аналізувати звуки, що складають слово, чи синтезувати з окремих звуків слова. Така людина не здатна прочитати окремі літери чи їхні поєднання, незнайомі слова, але значення знайомих слів, таких як «Київ», «земля», своє прізвище, розуміє за їх накресленням. На кольоровому малюнку та в природі вона чітко розрізняє кольори та забарвлення різноманітних предметів.

Після виключення лівої півкулі втрачаються знання, одержані під час професійної підготовки, тобто математик не може розв'язати елементарного арифметичного завдання, а лікар – відповісти на просте медичне питання. Це пов'язано з порушенням абстрактного мислення, що супроводжується негативним емоційним тонусом: настрій у «правопівкульної» людини погіршується, вона стає похмурою, песимістично оцінює свій стан і перспективи лікування, скаржиться на погане самопочуття [93].

Функції лівої півкулі.

Перша й основна особливість «лівопівкульної» людини полягає у збереженні мови, оскільки в усіх правшів у лівій півкулі знаходяться центри усної та письмової мови – центри Брока та Верніке. «Лівопівкульна» людина стає говіркою, мова в неї збагачується, з'являються нові слова та словосполучення, будь-яке запитання вона намагається висвітлити з усіма подробицями; конструкції речень ускладнюються, в них збільшується кількість службових і допоміжних слів. Розмовляти з такою людиною нелегко і не лише тому, що вона надзвичайно говірка, але й з тієї причини, що через втрату просодичних компонентів мови, пов'язаних з діяльністю правої півкулі, в неї неприємний голос – глухий, невиразний і навіть «гавкаючий». Мова в «лівопівкульної» людини втрачає свій звичний ритм, і фраза, яку вона починає тихим голосом, може закінчитися дуже голосно, на високій ноті. Наголос у словах і цілих фразах спотворений, тому одразу важко зрозуміти, що такий хворий хотів сказати. З його мови зникають також логічні й емоційні паузи, голос втрачає свої індивідуальні особливості.

Все, що не стосується людської мови, «лівопівкульну» людину не хвилює. Різні звукові образи (морський прибій, сміх, плач, гавкання, іржання) видаються їй одноманітним шумом. Вона не цікавиться музикою, не може помітити різницю між двома музичними фразами, якщо їхній ритм збігається, не пізнає знайомих мелодій, втрачає бажання й здатність до співу.

«Лівопівкульна» людина не може зрозуміти сенс спортивних ігор без відповідного коментаря, не пізнає знайомих людей, не розрізняє чоловічі й жіночі обличчя. Будь-які піктографічні символи є для неї незрозумілими, вона не сприймає нотні записи, не пам'ятає музичні звуки та способи їхнього зображення. Як правило, пошкодження чи виключення правої півкулі не впливає на здатність до читання чи писання, але китайці та японці втрачають здатність до письмової мови, яка має у них ієрогліфічний, образний характер. Щоправда, якщо така людина знає європейську мову, вона може читати й писати цією мовою, оскільки латинські літери мають простіше накреслення.

Чи означає все це, що права півкуля не здатна до абстрактного мислення? Зовсім ні. Абстракції правої півкулі не пов'язані з логічними побудовами, не позначені словом, вони мають образний, невербальний характер, тому про них так мало відомо.

У «лівопівкульної» людини посилюється позитивний емоційний тонус, часто виникає ейфорія, причому зміни настрою не завжди зникають через 1, 5-2 год після електрошокового впливу, а можуть зберігатися до двох діб. Така людина стає привітною, толерантною, веселою [93].

Особливості функціонування мозку у лівшів.

Вважається, що кількість лівшів становить близько 5-7%. Однак лівшів чоловіків у півтора-два рази більше, ніж жінок. Це, мабуть, пов'язано з більшою пластичністю мозку дівчаток, які легше можуть перевчитися в дитинстві, тому серед жінок удвічі більше амбідекстрів порівняно з чоловіками. Проте з віком, кількість лівшів серед населення зменшується. Так, серед 20-річних – їх майже 13%, а серед 80-річних – лише 1%. Така закономірність існує тому, що лівші мають більше травм на роботі та вдома (на 20-49%), частіше (на 54-85%) потрапляють у дорожньо-транспортні пригоди.

Спостереження свідчать, що лівші – це люди з дуже яскравою уявою, тендітні, з помітними коливаннями настрою, тобто їх емоційний світ більш крихкий і нервова система слабша. Встановлено, що тільки у 25-35% лівшів центр мови локалізований у правій півкулі. Звичайно, ж мовні функції розподілені між півкулями, що знижує ступінь асиметрії мозку.

У лівшів досить часто спостерігається таке цікаве явище, як дзеркальне письмо: людина тримає перо лівою рукою і пише справа наліво, причому кожна літера виявляється перевернутою, так що фразу можна прочитати, якщо дивитися на її зображення в дзеркалі. Леонардо да Вінчі більшість своїх творів написав лівою рукою в дзеркальному зображенні. Проте особливої різниці між рівнем інтелекту правшів і лівшів не виявлено. Лівшами була Мікельанджело, Пікассо, Чаплін. Щоправда, існують відомості, згідно з якими в ліворуких гірше виявлений невербальний інтелект.

Слід зауважити, що поділ людей на правшів, лівшів і амбідекстрів досить умовний. Деякі дослідники виділяю шість-вісім типів функціональної асиметрії (так