Функціональна асиметрія мозку людини (ФАМ)

Причини функціональної асиметрії мозку.

Домінування однієї з частин вищих відділів ЦНС спостерігається в найрізноманітніших тварин. Воно виявляється в право- або лівосторонньому переміщенні. Так, просторово-моторна асиметрія є в бокоплавів (вищі ракоподібні), а також приблизно у 30-50% особин різних видів планарій. Ця видова функціональна асиметрія в різних планарій неоднакова: одні види роблять правий, інші – лівий поворот під час вироблення відповідного навику в Т-подібному лабіринті.

У процесі навчання мурашок «розвідників» у багато альтернативному лабіринті за наявності соціальної мотивації піклування про потомство для всієї виборки в цілому (і для більшості особин зокрема) також встановлено просторово-моторну асиметрію: більшість тварин воліла пересуватися в правій половині лабіринту. Отже, в безхребетних існує функціональна асиметрія мозку, хоча її біологічне значення не зрозуміле [139].

У хребетних тварин можна виявити домінуючу кінцівку під час виконання складних маніпуляцій, коли їх навчають діставати їжу з невеликих отворів. Так, у хатніх мишей є 44% правшів, 28 – лівшів і 28% амбідекстрів. Серед південноамериканських і австралійських папуг переважають лівші, оскільки в процесі маніпуляції різними предметами вони використовують у більшості випадків ліву лапу [139].

У щурів також спостерігається виявлена моторна асиметрія під час виконання різних маніпуляційних рухів передньою кінцівкою. Проте вона не є абсолютною і залежить від таких факторів, як характер руху, що виконується, тривалість навчання в процесі формування цього руху. Домінування однієї з кінцівок посилюється під час виконання спеціалізованих, складних і точних рухів [13].

На сучасному етапі розвитку науки багато дослідників заперечує існування видової функціональної асиметрії тварин, вважаючи, що латералізація функцій у них індивідуальна, значною мірою зумовлена навчанням і залежить від складності реакції, що виробляється, умов її здійснення та ступеня тренованості. У людей, які є правшами чи лівшами, ця ознака є незмінною протягом усього життя [139].

Проте в багатьох тварин функція правої півкулі полягає у виконанні складних просторових рухів. Так, у пацюків права півкуля домінує в екстраполяції напрямку руху, що пов'язано із переважним значенням цієї півкулі в аналізі просторових факторів середовища. Встановлено, що в щурів ліва півкуля обробляє подразники, виходячи з їхніх відносних ознак, а права – аналізує конкретні характеристики сигналів [13].

Вивчення ендокранів доісторичних людей показало, що вже в неандертальців центри Брока та Верніке розташовані в лівій півкулі. І хоча форма та розмір глотки, обчислені на підставі вивчення черепів, у неандертальців були майже такими, як у людиноподібних мавп, можна припустити, що 30-50 тис. років тому неандертальці спілкувалися між собою, але це була дуже давня, образна, «правопівкульна» мова.

Мабуть, функціональна асиметрія мозку є універсальним явищем серед живих організмів, яке засноване на такій важливій ознаці живої матерії, як асиметрія молекул. Фундаментальною, властивістю органічної матерії є здатність біополімерів до самореплікації (самовідтворення). Припускається, що ключовим моментом добіологічної еволюції було спонтанне порушення симетрії, внаслідок якого протягом кількох мільйонів років сформувалося хірально-неоднорідне середовище, тобто органічні сполуки стали накопичуватися тільки у вигляді «лівих» (амінокислоти) чи «правих» (вуглеводи) форм.

Дві півкулі – спільне мислення.

Переважання лівої півкулі спостерігається в багатьох дітей на ранніх етапах розвитку мови. Проте під час опанування мови обробка словесних сигналів здійснюється обома півкулями, домінантність лівої півкулі формується протягом періоду засвоєння мови і це сприяє її розвиткові.

Ліва півкуля забезпечує членороздільну мову, письмо та читання. Аналізуючи та синтезуючи словесні сигнали, вона спирається на граматичну структуру мови, тобто є апаратом обслуговування абстрактно-логічного мислення. В ній зберігаються логічні програми для нашого мислення. Але без участі правої півкулі розумовий процес втрачає сенс, оскільки значення слів зберігаються в правій півкулі, яка відає також просодичними компонентами мови, що обмежують надмірний словесний потік та надають мові конкретного сенсу.

Аналізуючи вербальний осмислений матеріал, не завжди можна помітити спеціалізацію лівої півкулі мозку. Вирішальне значення для визначення спеціалізації півкуль має аналіз експонованого матеріалу. Так, під час просторового зорового аналізу пред'явлених стимулів переважає права півкуля, а під час семантичного аналізу вербального матеріалу – ліва, особливо скронева, потилична та тім'яна ділянки кори [80].

На підставі вивчення здатності до формально-логічних операцій у людей з виключенням однієї з півкуль встановлено, що коли людина стикається із завданням, побудованим на абстрактному матеріалі, якого бракує в її життєвому досвіді, активізується ліва півкуля і завдання розв'язується дедуктивним формальним способом. Якщо ж завдання стосується знайомого матеріалу, воно розв'язується правою півкулею за аналогією з відомими ситуаціями при залученні власного досвіду [80].

Свідомість лівої півкулі, яка виявляється за допомогою мови, аналогічна чи схожа з понятійною свідомістю та самосвідомістю нормального цілісного мозку людини. Разом з тим права півкуля має характерну для людини свідомість, але не таку, яку можна виразити на понятійному рівні. Проте права півкуля також здатна до абстрактного символічного мислення, наприклад, вона вміє розв'язувати прості арифметичні завдання (додавати й віднімати в межах 20).

Під час сприймання музики людьми, які не мають спеціальної музичної освіти, переважає активність лівої півкулі, а з набуванням музичного досвіду все більше активізується права півкуля. Французький композитор Моріс Равель у віці 57 років був серйозно травмований (пошкодження лівої півкулі мозку в автокатастрофі). Після одужання вій слухав