Функціональні та метаболічні зміни кисневого гомеостазу в умовах адаптації до гіпоксії

Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького

 

Кобилінська Леся Іванівна

 

УДК 612. 213+612. 017+612. 015. 3]-086: 612. 6. 03

 

 

14. 03. 03 – нормальна фізіологія

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Львів – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України

Наукові керівники: доктор біологічних наук, професор Тимочко Михайло Федорович, Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри біологічної хімії доктор медичних наук Алексевич Ярослав Ілліч, Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, професор кафедри фармакології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Міщенко Віталій Петрович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України (м. Полтава), завідувач кафедри нормальної фізіології;

доктор медичних наук, професор Вадзюк Степан Несторович, Тернопільська державна медична академія ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри нормальної фізіології.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця МОЗ України (м. Київ)

 

 

Актуальність теми. Підвищення адаптивного потенціалу організму, що забезпечує його резистентність, та розробка методів визначення рівня адаптаційних можливостей з метою виявлення дезадаптаційних і донозологічних станів як основи розвитку хвороби належить до фундаментальних завдань сучасної фізіології (Меєрсон Ф. З., 1988-2000; Гулий М. Ф., 1997; Тимочко М. Ф. та ін., 1995-2000; Гжегоцький М. Р., 1999). Комплексне вивчення системи неспецифічної резистентності організму передбачає насамперед визначення фізіологічних меж пристосувальних реакцій і відмежування процесів фізіологічної адаптації від патології, теоретичну розробку і впровадження в практику клінічних досліджень ефективних тестових систем та неінвазивних методів обстеження (Вадзюк С. Н., 1998-2001).

Відомо, що неспецифічною ланкою адаптаційно-компенсаторних процесів в організмі за різноманітних екстремальних впливів є спричинені гіпоксією зміни у системі киснезалежного метаболізму (Владимиров Ю. А., Арчаков А. И., 1972; Барабой В. А. та ін., 1997; Міщенко В. П., 2002; Тимочко М. Ф. та ін., 1995-2000; Halliwell B. et al., 1986; Sies H., 1995). В організмі на різних рівнях його організації виникли механізми адаптації до змін режимів кисневого постачання (Агаджанян Н. А., 1983-1987; Лукьянова Л. Д., 1982-1995; Шевченко Ю. Л., 2000). Це дає змогу використовувати дозоване гіпоксичне навантаження як тестову пробу для оцінки функціональних та метаболічних резервів організму. Проте у науковій літературі відсутні відомості про комплексні дослідження, за результатами яких можна було б всебічно схарактеризувати регуляцію метаболізму кисню в умовах впливу гіпоксії різного ступеня та тривалості, не з'ясовано, яким є вплив різних видів гіпоксичного навантаження на функціональні параметри кисневого гомеостазу.

На сьогодні експериментально та клінічно підтверджена доцільність застосування інтервального гіпоксичного тренування (ІГТ) як методу підвищення загальної неспецифічної резистентності організму шляхом адаптації до помірних короткотривалих гіпоксичних впливів (Колчинская А. З., 1995, 1996; Стрелков Р. Б. и др., 1988-2001; Коваленко Е. А., 1993-1995; Baxter G. F., 1986-1998). Однак не виявлені метаболічні механізми позитивного впливу даного методу, не розроблені режими, показання та критерії контролю його застосування на різних стадіях перебігу пристосувальних реакцій.

На основі аналізу даних літератури зроблено припущення про можливість використання параметрів прооксидантно – антиоксидантної системи (АОС) у поєднанні з іншими характеристиками аеробного та анаеробного метаболізму для дослідження механізмів розвитку адаптаційних процесів в умовах гіпоксії, а також компенсаторних метаболічних реакцій, які лежать в основі індивідуальної неспецифічної резистентності організму.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи затверджена 19 березня 1997 року Вченою радою медичного факультету №1 ЛДМУ імені Данила Галицького (протокол №6). Дисертаційна робота виконана в рамках комплексних науково-дослідних тем ЦНДЛ та кафедри нормальної фізіології ЛДМУ імені Данила Галицького “Дослідження особливостей функціонально-метаболічних резервів секреторних органів травного тракту та встановлення критеріїв їх оцінки за умов впливу екзо- та ендоекологічних факторів” (№ державної реєстрації 0100U002258) та “Оцінка ступеня інтоксикації та адаптаційно-компенсаторного резерву організму за умов впливу різних екстремальних чинників” (№ державної реєстрації 0100U006846).

Мета роботи. Виявлення функціональних та метаболічних змін кисневого гомеостазу організму практично здорових людей після застосування регіонарної гіпоксії та ІГТ, і в експерименті – структурно-метаболічних змін деяких тканин органів інтактних низькорезистентних (НР) щурів після курсу ІГТ.

Завдання дослідження:

1) виявити індивідуальні особливості кінетики кисневого метаболізму (ККМ) практично здорових осіб за умов регіонарного та загального гіпоксичного навантаження;

2) визначити метаболічну основу резистентності організму за показниками системи пероксидне окиснення ліпідів (ПОЛ) – антиоксидантний захист (АОЗ), енергетичного та кислотно-основного стану крові здорових осіб;

3) виявити особливості дихання та окиснювального фосфорилювання у тканині печінки високо- та низькорезистентних щурів за умов гострого гіпоксичного впливу;

4) вивчити вплив ІГТ на стан системи ПОЛ-АОЗ крові та тканин печінки, серця і мозку інтактних низькорезистентних щурів;

5) дослідити зміни ультраструктури тканин печінки НР щурів після курсу ІГТ;

6) виявити особливості змін функціональних показників та кінетики кисневого метаболізму організму низькорезистентних осіб за умов впливу ІГТ.

Об'єкт дослідження: механізми формування адаптаційно-компенсаторних процесів при дії гіпоксії в залежності від вихідного метаболічного рівня організму.

Предмет дослідження: