навпаки, КШСК і КШВК були вищими, порівняно з підгрупою Іа. Отже, в осіб підгрупи Іа інтенсивність кисневого обміну висока, але низька потужність функціонально-метаболічних резервів організму. Коефіцієнт КШВК/КШСК відображає оптимальний баланс кисню у міжклітинному просторі у підгрупі Іа і дисбаланс кисневого гомеостазу у донорів групи Іб. З усіх груп обстежуваних значення ЧСС було найбільшим у групі І. На цій підставі можна стверджувати, що нестача кисню компенсується виключно за рахунок зовнішнього постачання. Одержані значення досліджуваних показників осіб групи І свідчать про низьку активність оксидаційно-відновних процесів організму і розвиток реакції напруження функціональних механізмів.
Пошук
Функціональні та метаболічні зміни кисневого гомеостазу в умовах адаптації до гіпоксії
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
34
Мова:
Українська
У донорів групи ІІ, на відміну від попередньої, початковий рівень транскутанного рО2 в обстежених осіб вирізнявся найнижчими значеннями (23, 8±10, 6 мм рт. ст.) та значно меншими швидкостями споживання кисню під час гіпоксії і відновлення рО2 після гіпоксичного впливу, що є свідченням низької інтенсивності кисневого обміну. ЧВЗК та ЧВПЗ є короткими, а ЧПК у цій групі обстежуваних найдовший, на підставі чого можна судити про порушення транспортування кисню. Зауважимо, що у цій групі спостерігалось високе значення ККК та значно нижче максимальне значення рО2 після гіпоксичного стимулу, аніж в осіб групи І. У пацієнтів цієї групи низький рівень рО2 у тканинах засвідчує, що функціонуючі системи ефективно використовують кисень.
У 9% практично здорових осіб рО2 під час гіпоксії невірогідно підвищувалося. У цих осіб високий початковий рівень рО2, на наш погляд, не є ознакою низької інтенсивності та потужності реакцій окиснення. Про це свідчить максимальний рівень рО2 в осіб групи ІІІ та швидкість зростання рівня рО2 після гіпоксичного впливу як показник реактивності даної системи. Низький рівень ЧСС в обстежуваних групи ІІІ означає, що роль екзогенної ланки постачання у підтриманні кисневого гомеостазу є неістотною. У групі ІІІ показники ККМ були показовими для стимуляції тканинного дихання.
Визначення показників ПОЛ-АОА, енергетичного та кислотно-основного стану крові здорових осіб у групах з різною реакцією на регіонарну гіпоксію. В обстежуваних групи І виявлялись вірогідні розбіжності між підгрупами за інтенсивністю ПОЛ. Концентрація МДА і КД у групі Іб становила відповідно 125, 8±5, 1 мкмоль/мл і 3, 9±0, 2 од. Е/мл. Вища інтенсивність ліпопероксидації у групі Іб поєднувалась із незначно вищою активністю КАТ та низьким ІАОА (1, 22±0, 2 ум. од.). У групі Іа інтенсивність ПОЛ характеризувалась нижчими значеннями концентрації МДА (87, 3±4, 7 мкмоль/мл) та КД (2, 3±0, 3 од. Е/мл) на тлі низької активності КАТ (0, 07±0, 01 мкмоль Н2О2/мл•год) та високого ІАОА (1, 34 ум. од.). Високе значення ІАОА, у групі Іа, очевидно, спричинене зміною співвідношення загального пулу антиоксидантів у кров'яному руслі і переважанням неферментних антиокиснювальних систем. Найнижча серед обстежених груп величина коефіцієнта КАТ/МДА свідчить про зсув динамічної рівноваги системи ПОЛ-АОЗ у бік переважання процесів ліпопероксидації та пригнічення АОА, а невисоке значення коефіцієнта МДА/b-ЛП відображає нижчу міру залучення ліпідних субстратів до енергетичних потреб та реакцій ПОЛ.
Незважаючи на варіативність, значення концентрацій НЕЖК, b-ліпопротеїнів, молочної та піровиноградної кислот у плазмі крові обстежених групи І мали однакову тенденцію і вірогідно не відрізнялися між підгрупами. Тому ці біохімічні параметри ми інтерпретували, не вирізняючи окремих підгруп. Найвищі значення концентрацій НЕЖК і b-ліпопротеїнів у плазмі крові осіб групи І, порівняно з групами ІІ і ІІІ, свідчать про мобілізацію вищих жирних кислот у кров'яному руслі внаслідок підвищення активності ПОЛ чи залучення метаболітів ліпідного обміну для енергетичних потреб, що властиве для стресорного впливу будь-якого генезу. Переважання анаеробних процесів засвідчує висока концентрація Лт (2, 27±0, 12 ммоль/л) і найнижча концентрація Пт (0, 058±0, 004 ммоль/л) у крові обстежуваних групи І. Це підтверджується найвищим значенням коефіцієнта Лт/Пт (39, 14±2, 7) в усіх обстежених групи І порівняно з іншими.
Аналіз результатів біохімічних змін у крові обстежених групи ІІ виявив, що концентрація первинних та проміжних продуктів ПОЛ у сироватці крові становить 2, 7±0, 2 од. Е/мл і 100±5, 2 мкмоль/мл, відповідно. Висока, в межах норми, активність каталази (0, 11±0, 02 мкмоль Н2О2/мл•год) та ІАОА (1, 32±0, 04 ум. од.) характеризують відповідну потужність системи АОЗ. Середні значення концентрацій b-ліпопротеїнів (67, 2±1, 8 ум. од.), НЕЖК (0, 88±0, 09 ммоль/л) та коефіцієнтів КАТ/МДА і МДА/b-ЛП свідчать про баланс ліпідного обміну та системи ПОЛ. Під час визначення концентрацій Лт і Пт виявлено переважання анаеробного типу обміну при значно вищій, ніж у групі І, концентрації пірувату (0, 087±0, 007 ммоль/л).
Характерним для пацієнтів групи ІІІ є вірогідно вища щодо інших груп інтенсивність ПОЛ, про що свідчать значення концентрацій МДА (120±3, 7 мкмоль/мл) і КД (3, 6±0, 4 од. Е/мл) на тлі високої активності каталази (0, 17±0, 03 мкмоль Н2О2/мл•год) та ІАОА (1, 36±0, 05 ум. од.). Найвище значення коефіцієнта КАТ/МДА є ознакою високої АОА та спряженості системи ПОЛ-АОЗ. Низька концентрація b-ліпопротеїнів (54, 9±1, 4 ум. од.) і НЕЖК (0, 49±0, 09 ммоль/л) та високе значення коефіцієнта МДА/b-ЛП характеризує високу інтенсивність реакцій ПОЛ із залученням ліпідних субстратів у тканинах. У пацієнтів цієї групи яскраво виражений аеробний тип обміну, судячи з низької концентрації Лт (0, 67±0, 07 ммоль/л) та високої концентрації Пт (0, 112±0, 014 ммоль/л). Найнижча величина індексу Лт/Пт (5,