Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
35
Мова:
Українська
Міністерство охорони здоров'я України
Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького
Кіцула Любов Михайлівна
УДК: 613. 21/. 24: 616-053. 4] – 099.
Гігієнічна та токсикологічна оцінка харчування дітей дошкільного віку в організованих колективах
14. 02. 01 – Гігієна
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
Львів – 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Львівському державному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України.
Науковий керівник Доктор медичних наук, професор Федоренко Віра Іларіонівна, Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького, завідувач кафедри загальної гігієни з екологією.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Лауреат державної премії України в галузі науки і техніки Ципріян Віктор Іванович, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри гігієни харчування.
Доктор медичних наук, професор Мізюк Михайло Іванович, Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри загальної гігієни та екології.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Проблема здоров'я дітей і підлітків в Україні належить до найважливіших медико-соціальних проблем, оскільки за останні роки виявилися стійкі тенденції до його погіршення (Пономаренко В. М., 1994; Богатырёва Р. В. и соавт., 1997; Гойда Н. Г., 1997 та ін.).
Раціональне харчування є однією з найбільш важливих і ефективних передумов, які впливають на ріст і розвиток дітей, визначають їх гармонійний фізичний розвиток, оптимальне функціонування всіх органів та систем, адаптаційно-компенсаторні можливості організму і рівень здоров'я дитячої популяції (Кульчицька В. П. і співавт., 1992-1997; Сердюк А. М., 1993; Лук'янова О. М., 1996; Богатирьова Р. В., 1998; Гуліч М. П. і співавт., 2000 та ін.). На жаль за останні роки якість харчування дітей значно погіршилася. Змінилася структура добових продуктових наборів, зменшилося споживання м'ясних і молочних продуктів, овочів і фруктів серед різних організованих колективів дітей і підлітків. Це призвело до значного відхилення від рекомендованих норм фізіологічної потреби в основних нутрієнтах і енергоцінності раціонів, недостатнього і розбалансованого харчування. Наслідками такого харчування є порушення харчового статусу дітей, виникнення гіповітамінозів і гіпомікроелементозів, зниження імунітету, погіршення показників фізичного і розумового розвитку, зростання захворюваності на дефіцитні анемії, ендемічний зоб, остеопорози та інші неінфекційні захворювання аліментарного та аліментарнозумовленого характеру (Кульчицька В. П., 1993; Штабський Б. М. і співавт, 1995; Ferrante Е. et al., 1995; Roma Е., 1995; Спиричев В. П., 1996; Беседина А. А., 1997; Баранов А. А., 1997; Гончарук А. А. и соавт., 1997; Dixon L. В., 1997; Гулич М. П., 1999; Гуліч М. П. і співавт., 2000-2001 та ін).
Значне погіршення екологічної ситуації і забруднення харчових продуктів токсичними речовинами, зокрема токсичними елементами і нітратами, призводить до їх надходження в організм дітей з раціонами харчування іноді в кількостях, що перевищують допустимі рівні. На фоні неповноцінного харчування токсичні елементи (свинець, кадмій, ртуть, миш'як тощо) сприяють поглибленню патології з аліментарним фактором ризику та розвитку екопатологічних станів. Саме діти дошкільного віку належать до групи ризику виникнення синдрому екологічної дезадаптації та екопатології. Проблема токсикологічної безпеки дітей поки що залишається не вирішеною. Досі офіційно не затверджені розроблені допустимі добові дози (ДДД) токсичних елементів, потребують перегляду їх гранично допустимі концентрації (ГДК) у харчових продуктах, відсутні рекомендації по застосуванню індивідуальних нормативів ксенобіотиків при їх сумісній дії (Штабський Б. М. і співавт., 1990-1995; Вельтищев Ю. Е. и соавт., 1992; Безруков Л. О., 1995; Winneke G., 1996; Сердюк А. М., 1997; Трахтенберг І. М., 1997; Зербіно Д. Д. і співавт, 1998; Полька Н. С. и соавт., 1998; Трахтенберг І. М. і співавт., 1998; Штабський Б. М., 1998; Ильченко И. Н. и соавт., 1999; Рублевська Н. І., 1999; Bruening К. et al., 1999; Матасар І. Т., 2000 та ін.). Погіршення стану здоров'я дітей з урахуванням соціально-економічних умов та екологічної ситуації передбачається і в наступні роки (Нагорна А. М. і співавт., 1997; Сердюк А. М., 1998 та ін.). Така ситуація потребує паралельного токсиколого-гігієнічного вивчення і оцінки фактичного харчування дітей та трансаліментарного надходження токсичних речовин з урахуванням їх комбінованої дії та аналізу взаємозв'язку між фактичним харчуванням, надходженням ксенобіотиків і здоров'ям дітей з метою обгрунтування адекватних профілактичних заходів.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота затверджена на вченій раді медико-профілактичного факультету Львівського державного медичного інституту (Протокол № 3 від 15 листопада 1995 року) і є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри гігієни та профілактичної токсикології Львівського державного медичного інституту (№ державної реєстрації 0195U006509, 1992-1997 рр.) та виконувалась в рамках Національної програми “Діти України” згідно з Програмою комплексних заходів по виконанню Національної програми, затвердженою головою координаційної ради Львівської облдержадміністрації з питань дітей та молоді (Протокол № 1 від 12 червня 1997 року), а також як складова частина сумісної науково-дослідної роботи з Львівською обласною санітарно-епідеміологічною станцією.
Мета роботи – на основі гігієнічної оцінки харчування, трансаліментарного надходження важких металів і нітратів та оцінки фізичного розвитку дітей дошкільного віку в організованих колективах обгрунтувати шляхи оптимізації харчування та запобігання негативного впливу ксенобіотиків на організм дітей, розробити стандарти фізичного