Гігієнічна та токсикологічна оцінка харчування дітей дошкільного віку в організованих колективах

Для визначення кількісного взаємозв'язку між надходженням свинцю в організм і концентрацією його у крові Об'єднаний комітет експертів ВООЗ з харчових добавок прийняв за основу фактор конверсії для дітей (у т. ч. малюків), котрий був встановлений групою МПХБ: 1 мкг свинцю, що надходить в організм дитини масою тіла 10 кг відповідає 0, 16 мкг/дл свинцю у крові. Враховуючи цю залежність можна констатувати, що надходження свинцю з раціоном у кількості 60-70 мкг може викликати рівень свинцю у крові від 3, 6 мкг/дл до 14, 4 мкг/дл та екскрецію? -АЛК з сечею до 2 мг/л. підвищене надходження свинцю з раціоном до 200-300 мкг може спричинити вміст свинцю у крові до 36 мкг/дл, що перевищує величину 10 мкг/дл, прийняту за межу нормального вмісту для дітей і збігається з екскрецією? -АЛК з сечею до 5 мг/л.

У більшості з тих дітей, у сечі яких вміст? -АЛК перевищував 3 мг/л, у крові виявлялася лейкопенія, вміст гемоглобіну був нижчим 120 г/л (96-117 г/л), однак при цьому вміст заліза у сироватці крові був підвищеним і коливався від 22 мкмоль/л до 35 мкмоль/л, що, можливо, свідчить про наявність у дітей свинцевозумовленої анемії.

Середній рівень нітратів у сечі обстежених дітей у 1995 році становив 23 мг/л і коливався від 15 мг/л до 50 мг/л, при цьому у 53, 5% дітей він перевищував 30 мг/л, в наступні роки мав тенденцію до зниження.

Вміст МГ у крові обстежених дітей коливався в досить широких межах – від 0% (у 50, 8% обстежених дітей) до 14, 9% максимально: на рівні 1% – у 23, 7% обстежених дітей, на рівні 1-2% – у 6, 8%, вище 2% – у 18, 7% обстежених дітей. Цей факт повинен насторожувати, оскільки утворення МГ розглядається як загальний механізм токсичної дії хімічних речовин і може бути зумовлений не лише дією нітратів і нітритів, а й токсичною дією свинцю та комбінованою дією ксенобіотиків. Виведено рівняння регресії взаємозв'язку вмісту МГ у крові з надходженням нітратів в організм дітей: y = 0, 1880x – 4, 270, де y – вміст МГ у крові (%), х – вміст нітратів у сечі (мг/л).

Аналіз фізичного розвитку дітей 4-6 років м. Львова і сільської місцевості Львівської області свідчить, що нормальний фізичний розвиток в середньому має 71% обстежених дітей. серед відхилень від нормального фізичного розвитку найчастіше зустрічаються дефіцит і надлишок маси тіла І ступеня, які серед дітей м. Львова становлять відповідно 11, 1% та 8, 8%, області – 10% та 9, 3%. Порівняно з даними обстеження дітей у 1969-1971 рр. маса тіла львівських хлопчиків зменшилася у середньому на 0, 7-1, 3 кг, дівчаток – на 0, 8-1, 9 кг, при цьому відмічалася тенденція до зменшення зросту як хлопчиків, так і дівчаток. Отримані результати збігаються з даними обстеження дітей у 1992-1993 рр. Слід зазначити, що сільські діти відстають у зрості від своїх міських одноліток, обстежених у 1995-1996 рр., зокрема хлопчики на 0, 5-1, 7 см, дівчатка – на 0, 2-2, 0 см та мають меншу масу тіла відповідно на 0, 4-0, 7 кг та 0, 4-0, 8 кг.

Проведені дослідження у вищезазначених напрямках, дозволяють об'єднати їх в алгоритм поєднаного вивчення й оцінки фактичного харчування з оцінкою харчового та “ендоекологічного” станів дітей чи інших груп населення. Такий алгоритм поєднує наступні основні етапи: 1-й – вивчення стану фактичного харчування в організованих колективах за меню-розкладками, неорганізованих (чи індивідуальне харчування) за допомогою анкетування з обов'язковим додатковим визначенням основних нутрієнтів в раціонах харчування лабораторними методами; 2-й – вивчення трансаліментарного надходження пріоритетних ксенобіотиків з добовими раціонами харчування за допомогою лабораторних методів визначення з оцінкою за відповідними допустимими добовими надходженнями; 3-й – оцінка харчового статусу та патогномонічних показників дії ксенобіотиків на організм (ендоекологічного статусу) із визначенням вмісту окремих у біосубстратах – кров, сеча, волосся тощо; 4-й – моделювання в експериментальних умовах комбінованої дії пріоритетних та типових для даного регіону ксенобіотиків з виявленням індикаторних речовин для контролю; 5-й – розроблення комплексу профілактичних заходів з метою оптимізації харчування, хімічної безпеки, корекції харчового і ендоекологічного статусу.

 

 

1. На основі наукового вивчення та паралельної гігієнічної оцінки харчування, трансаліментарного надходження ксенобіотиків з оцінкою окремих показників стану здоров'я і фізичного розвитку дітей в дошкільних установах м. Львова і 4 міст Львівської області встановлено, що харчування дітей недостатнє і незбалансоване за основними нутрієнтами. Енергоцінність добових раціонів у середньому знижена на 7, 8-14, 8%, дефіцит загального білка коливався в межах від 6, 6% до 22, 0%, тваринного білка – від 20% до 43%, жиру – від 20% до 30% за рахунок недостатнього споживання продуктів тваринного походження. Виявлено також дефіцит складних вуглеводів, у тому числі пектину, за рахунок недостатнього споживання овочів і фруктів.

2. Надходження в організм дітей вітамінів і мінеральних речовин було значно нижче рекомендованих норм. Дефіцит вітаміну А становив 42-70%, В1 – 11-28%, РР – 7-29%, С – 10-63%,? -каротину – 12-26%. Дефіцит фосфору коливався від 17% до 49%, кальцію – від 16, 3% до