Гігієнічна та токсикологічна оцінка харчування дітей дошкільного віку в організованих колективах

Останній напрямок досліджень передбачав встановлення взаємозв'язку між харчуванням та окремими показниками стану здоров'я дітей і включав: визначення у сечі 246 дітей вмісту вітаміну С спектрофотометричним методом (Петрова Г. А., 1989), нітратів фотометричним методом (Методические указания № 4220-86, М., 1986),? -АЛК спектрофотометричним методом (Семенова Л. С. и соавт., 1982) та у крові 97 дітей вмісту МГ за Evelyn i Malloy (Кушаковский М. С., 1968), гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів і заліза у сироватці крові загальноприйнятими методами (Меньшиков В. В. и соавт., 1987) ; розроблення стандартів фізичного розвитку міських дітей і дітей сільської місцевості за А. Г. Сухаревым и соавт. (Сердюковская Г. Н., 1986). При вивченні фізичного розвитку дітей м. Львова було охоплено 1572 хлопчики і 1455 дівчаток, сільської місцевості – 2266 хлопчиків і 2193 дівчинки, всього 7486 дітей.

Отримані результати розрахункового (на комп'ютері за спеціально розробленою програмою) і лабораторного вивчення вмісту основних нутрієнтів в раціонах, вмісту токсичних елементів і нітратів, а також результати токсикологічного експерименту підлягали математико-статистичній обробці загальноприйнятим методом найменших квадратів з визначенням вірогідності отриманих даних за t-критерієм Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення. Вивчення харчування дітей дошкільного віку в дитячих установах. Аналіз фактичних продуктових наборів у дитячих установах м. Львова із 4-разовим харчуванням показав, що кількість вживаних продуктів в усіх обстежених установах була нижчою, ніж рекомендовано МОЗ України. Зокрема, дефіцит риби становив 30-60%, яєць – 16-52%, овочів – 19-34%, фруктів – 66-91%. Поряд з цим, відмічалася надлишкова кількість споживання круп, макаронних виробів, надходження яких в 1, 3-1, 5 рази перевищувало рекомендовані величини. Відмічалось порушення складання меню, розподіл добового раціону та неправильне чергування і поєднання страв протягом дня (тижня). Внаслідок цього порушувалася структура раціонів і, відповідно, збалансованість харчових речовин. Проведений аналіз раціонів за вмістом основних нутрієнтів свідчить про недостатнє їх вживання, що своєю чергою призводило і до зниження енергоцінності раціонів. Дефіцит у раціонах основного пластичного матеріалу – білка – становив 6, 9-14, 4%, тваринного білка – 20-40, 8% внаслідок недостатнього вживання сиру, молока, яєць, риби. Недостатність жирів у раціонах дітей сягала 22, 8%, вуглеводів – 11% і надходили вони в основному з цукром, макаронними виробами, хлібом, що зумовлювало і недостатність пектину, вміст якого коливався в межаж 1, 3-2, 0 г. енергоцінність раціонів відповідно теж була зниженою. Кількісні співвідношення між білками, жирами і вуглеводами становили 1: 1: 3, 9 – 1: 0, 9: 4, 2, в окремих дитячих установах – 1: 0, 7: 2, 9 – 1: 0, 9: 3, 5 (при рекомендованій нормі 1: 1: 4). Зіставлення з нормами 1999 року свідчить, що незважаючи на зменшення норми потреби загальної кількості жирів, їхня кількість у раціонах все-таки є недостатньою, а дефіцит вуглеводів стає більш вираженим (понад 50 г щоденно). Недостатня кількість продуктів тваринного походження призвела до дефіциту вітаміну А, який становив 42-70%, окрім того відсутні умови утворення вітаміну А і в організмі з? -каротину внаслідок його дефіциту в раціонах та дефіциту білків, жирів і вітаміну С, які необхідні для його трансформації у вітамін А. Обмежене використання овочів і фруктів у раціонах дітей призводило до зниженого вмісту вітаміну С, дефіцит якого становив 32, 2-63, 5%. Поряд з цим не проводилась й обов'язкова С-вітамінізація готових страв. Дефіцит кальцію в раціонах (а відповідно і надходження в організм) сягав до 33, 4%, фосфору – до 30, 4%, міді – до 32, 0%, цинку – до 41, 0%.

Аналогічна ситуація із станом харчування відмічалася і при 3-разовому харчуванні дітей ДУ м. Львова та області з тенденцією до його погіршення з 1997 року по 1999 рік. Слід відмітити дещо гірше забезпечення дітей ДУ с. м. т. Соснівки і м. Сокаля фруктами, соками, сиром м'яким у порівнянні з іншими обстеженими ДУ області. Про розбалансованість харчування свідчить дефіцит білків, жирів, вуглеводів, вітамінів С і А, який у раціонах дітей м. Львова становив відповідно 12-22%, 20-30%, 2, 2-11, 6%, 25-50%, 65-80%, області – 8, 4-27, 5%, 5, 9-39, 4%, 2, 0-19, 9%, 26, 1-50, 4%, 23, 7-81, 6% відповідно.

Лабораторні дослідження дублікатів добових раціонів практично підтвердили результати, отримані розрахунковим методом, за винятком окремих сезонів, коли розбіжності за деякими показниками перевищували допустимі 5%. 

В цілому, отримані нами дані про стан харчування дітей збігаються з даними інших авторів (Кульчицька В. П. і співавт., 1995; Морозова С. П. и соавт., 1997; Прунчак І. Ф. і співавт., 1996; Савельєв О. М. і співавт., 1997, 1999; Гребняк М. П. и соавт., 1997; Зелинская Д. И. и соавт., 1998; Бєляєв О. А., 1999 та ін.).

Гігієнічна оцінка трансаліментарного надходження в організм дітей токсичних елементів і нітратів з раціонами харчування. Розрахунковий вміст важких металів і миш'яку у рекомендованому продуктовому наборі для дітей із 4-разовим харчуванням, за умови їх вмісту у харчових продуктах на рівні чинних