Гра як засіб естетичного виховання

Стосовно питання: «5.На парті у вас лежать картки, я буду описувати дерево, а ви маєте показати відповідну картку.»

Враховувалася кількість помилок, щоб учні вчилися відповідати один за одного, вчилися бути товариськими та бути підтримкою.

 

На питання «6.Які слова ввічливості ви знаєте?»

Учні 1Б класу назвали 8 прикладів, учні 1А класу – 18 прикладів, при цьому виконували дії що і на дидактичні грі: «..віталися,..бажали здоровя,…і т.п.».

При цьому помічено, що учні 1Б більше зосереджені на собі, більше соромляться. 

На запитання: «7.Скільки основних кольорів існує?»

Всі класи відповідали правильно. Однак з питаннями кольорового циклу «8-12» виникали проблеми, адже жоден з учнів 1Б не зміг назвати шляхом поєднання яких кольорів утворити інший колір. Вчитель пояснював це соромязливістю дітей.

Мал.2.Як утворюються кольори? 

 

На запитання: «13.Чи знаєте ви як звати один одного? Пограємо в гру «Опиши свого товариша».

Завдання: назвати якість товариша на літеру, з якої починається його імя.

Наприклад: Ганна – гарна.

Учням 1Б не вдалося завершити коло, вони із складнощами назвали лише 10 однокласників із 16, придумавши їм якість. Учні 1А замкунули коло, при цьому залучивши в гру вчителя, давши і їй якість «Наталья Олександрівна – найкраща».

Мал.3. Як звати твоїх однокласників? 

 

Гіпотезу підтверджено.

 

 

В ході виконання експериментальної частини була поставлена мета зясувати роль дидактичних ігор в естетичному вихованні дітей молодшого шкільного віку. Гіпотеза курсової: діти молодшого шкільного віку мають високий рівень естетичного смаку. Щоб зясувати рівень естетичної вихованості дітей дослідження було поділене на етапи, кожен з яких мав свою гіпотезу, дотичну до основної. Так під час опитування вчителів «Гра як засіб естетичного виховання» можна було проспостерігати негативну тенденцію. Вона яскраво виражена, в тому що лише 50% вчителів використовують гру як засів навчання та виховання. Грі, як засобу естетичного виховання надають значення лише 25% вчителів, при цьому не розмежовуючи естетичне і моральне. Передовий досвід Лугової Н.О. більшою мірою націлений саме на виховання у навчанні музики, образотвочого мистецтва. Інші вчителі, з якими знайомилася опосередковано, тобто через публікації не приділяють належної уваги грі(в тому числі і дидактичній) як засобу естетичного виховання. Постає питання, як можна прививати почуття добра, краси, товариськості, якщо шкільна програма не передбачає розгляд таких тем. Естетична поведінка, естетичний смак дитини плишений на призволяще, або ж на плечі батьків, які всіма «прадами і неправдами» покладають цю роботу на вчителя. Тому, можна говорити що сучасні вчителі більшою мірою дбають за розумове виховання,хоя і ігрові методики тут використовуються рідко.

Наступним етапом дослідницької роботи була Анкета для учнів на визначення рівня естетичного смаку. Анкета містила 6 питань і покликана була виявити естетичний смак та інтереси дітей молодшого шкільного віку. Гіпотеза дослідження була спростована, адже помітна тенденція до середнього рівня естетичного смаку серед респондентів. Тут потрібно наголосити, що більшість батьків думають якщо дитні подобається якийсь вид мистецтва, то він повинен стати провідним. Так, на питання «Ти любиш заняття музики, образотворчого мистецтва?» були отримані наступні результати:

1. музики – 6 (37,5%)

2. образотворчого мистецтва – 8 (50%)

3. не люблю – 2 (12,5%)

На питання «Хотів би ти бути художником чи музикантом?» були отримані наступні результати:

художником – 8 (50%)

музикантом – 4 (25%)

ні ким – 4 (25%) 

Діти знаходяться в творчому пошуку себе, вони самі повинні обирати чим займатися, не потрібно тиснути на їх естетичні інтереси. Вцілому тенденція посередня, з наближенням до високого рівня естетичного смаку.

Наступний етап включав два підетапи:

1) спостереження використання дидактичних ігор вчителями; 

2) Опитування учнів для зясування впливу дидактичних ігор на розумове та естетичне виховання (додаток 2)

На першому етапі були відвідані 20 уроків та зроблений зріз щодо використання ігрових методик, зоокрема дидактичних ігор. З-поміж 20 уроків були відібрані лише 6 дидактичних ігор. Ігри проводилися вчасно, прикріплені до відповідної тематики та виховної мети уроку. Але висновок про роль дидактичних ігор як засобу естетичного виховання ми змогли зробити лише за умови єдності його з розумовим вихованням. 

Так, на другому етапі, разом із вчиелем 1А класу був розроблений усний опитувальник. Мета для дослідження: зясувати різницю між естетичним і розумовим вмхованням 1А та 1Б класу. Мета для класу: узагальнення матеріалу. Гіпотеза: рівень естетичного та розумового виховання в учнів 1А класу біде вищим ніж в учнів 1Б класу. Гіпотезу підтверджено. Діти 1А класу мають високі розумові здібності, високий естетичний потенціал, культура поведінки знаходиться в межах: товариські, активні, творчі, не скуті. Основну роль в цьому класі грає вчитель, який більшою мірою