(50%) рідко використовують ігри на уроках, 25 % - що вони періодично використовують ігрові ситуації, 12,5 % учителів – на кожному уроці та 12,5 % - практично не використовують. Щодо відповіді на запитання анкети „На яких уроках Ви використовуєте ігри?”, то 75 % назвали такі предмети як українська мова і математика і лише 25% опитаних вчителів використовують ігри на усіх уроках. Відносно запитання „Які види ігор Ви використовуєте на уроці?”, то 62,5 % учителів вказали на дидактичні ігри, 12,5% - на сюжетно-рольові та ігри-вправи, 12,5% опитуваних вчителів використовують дидактичні, сюжетно-рольові та ігри за правилами, 12,5 % - використовують на уроках іграми-вправами, дидактичними та мовними іграми.
Пошук
Гра як засіб естетичного виховання
Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
53
Мова:
Українська
На запитання: «Які напрямки виховання найбільше задіюють гру як засіб?», 50% назвали розумове виховання, 25% назвали фізичне, 25% назвали морально-естетичне.
Результати аналізу передового педагогічного досвіду роботи вчителів початкових класів та журнальних публікацій з досвіду роботи вчителів показали позитивну тенденцію у розв’язанні даної проблеми.
Так, зокрема вчителька школи І-ІІІ ст. № 28 м.Новоукраїнка Лугова Н.О. пропонує використовувати ігри на уроках в 1 класі з метою забезпечення наступності між дошкіллям та початковою ланкою освіти.
Дитина 6-7 років одночасно тяжіє до двох видів діяльності: ігрової і навчальної, – пише Н.Лугова. Навчальна діяльність визріває в надрах ігрової і лише поступово стає провідною. А виховна діяльність визріває у ігрових ситуаціях та дидактична спрямованості ігор. Протягом уроку можна ввести 2-3 короткочасні ігрові ситуації різної тривалості, а можна весь урок побудувати у вигляді сюжетно-рольової гри.
У систему дидактичних ігор на уроках у 1 класі Н.Лугова включає такі ігри:
- на формування розумових операцій (аналіз, порівняння, класифікація, узагальнення);
- на відновлення, доповнення цілого;
- вилучення „зайвого”;
- ігри-інсценізації;
- ігри-конструювання, рольові ігри з елементами сюжету.
Як каже Н. Лугова, перевагу надає таким іграм, які передбачають участь більшості дітей класу, швидку відповідь, зосередження довільної уваги, розвиток усіх компонентів вихованості дитини – морального, естетичного, розумового, фізичного.
Ось, що говорить Наталья Олександрівна про дидактичні ігри: «…вони мають чи не найголовніше значення у розвитку естетичних навичок… Особливо ефективними у формуванні естетичного виховання дітей є ігри-інсценівки, де діти можуть чітко розрізняти позитивні та негативні сторони поведінки героїв сценки-гри. Сприяють естетичному вихованню колективні музично-дидактичні ігри. В даному випадку треба заохочувати дітей допомагати один-одному, заохочувати тих дітей, які намагаються навчити інших якимось рухам чи пісні. Обов'язковою умовою є те, що дидактичний матеріал, атрибути мають бути гарними, охайними, виглядати естетично…»
2.3.2 Анкета для учнів на визначення рівня естетичного смаку
Метод анкетування - дає змогу підвищити об’єктивність iнформацiї пpo педагогiчнi факти, явища, процеси, їх типовiсть; оскiльки передбачає отримання iнформацiї вiд якнайбiльшої кiлькостi опитаних.
В дослідженні брали участь 16 дітей.
Мета констатуючого експерименту: визначити показник сформованості естетичного смаку дітей молодшого шкільного віку.
Анкета виявляла інтерес до прекрасного, тобто естетичні інтереси (додаток 1)
Гіпотеза: діти молодшого шкільного віку мають високий рівень естетичного смаку.
На питання " Чи хвилює тебе краса природи?" були одержані наступні відповіді:
1. завжди милуюся її барвами – 8 (50%)
2. я не помiчаю в нiй красивого – 2 (12,5%)
3. я люблю певну пору року – 6 (37,5%)
На питання «Чи знаєш ти пори року?» були отримані наступні результати:
знаю – 14 (87,5%)
не знаю – 0 (0%)
не всі – 2 (12,5%)
На питання «Чи подобається тобі приймати участь у шкільних виставах?» були одержані наступні відповіді:
так – 10 (62,5%)
ні – 4 (25%)
не завжди – 2 (12,5%)
На питання «Чи любиш ти слухати казки??» були отримані наступні результати:
дуже люблю – 8 (50%)
так – 6 (37,5%)
ні – 2 (12,5%)
На питання «Ти любиш заняття музики, образотворчого мистецтва?» були отримані наступні результати:
1. музики – 6 (37,5%)
2. образотворчого мистецтва – 8 (50%)
3. не люблю – 2 (12,5%)
На питання «Хотів би ти бути художником чи музикантом?» були отримані наступні результати:
художником – 8 (50%)
музикантом – 4 (25%)
ні ким – 4 (25%)
Підводячи підсумки, можна сказати, що показник сформованості естетичного смаку у дітей сягає середнього рівня. Гіпотезу спростовано.
2.3.3 Експериментальна перевірка доцільності використання дидактичних ігор як засобу естетичного виховання
Проходив в два етапи:
1) спостереження використання дидактичних ігор вчителями;
2) Опитування учнів для зясування впливу дидактичних ігор на розумове та естетичне виховання (додаток 2)
1) Спостереження на уроках в учнів 1-А та 1-Б класів
Для спостереження було відібрано два класи: 1-А та 1-Б. Кількість дітей: 32 особи. Респонденти 1-А класу – 16 осіб та 1-Б класу – 16 осіб. Спостереження проводилося на уроках: Я і Україна, малювання, музики та ін.. Вцілому були відвідані 20 уроків. Експеримент мав на меті відбір дидактичної гри відповідно до тематики уроку та активне включення в цю гру дітей класу, зясування дидактичної цінності гри. 1-А клас