Характеристика функцій об’єктивного юридичного права

 

Право – одне із суспільних явищ, тому теорія права входить до складу суспільних наук. У чому специфіка права як суспільного чи явища, іншими словами, яке місце в суспільстві займає право? Відповідь на це питання визначає і місце науки про право в системі суспільних наук.

Для кожного громадянина право виступає в першу чергу як визначений порядок у суспільстві, причому такий порядок, що суспільство саме встановлює, підтримує, забезпечує його функціонування. За межами цього загального представлення думки про право в різних людей розходяться.

Для одних воно уособлює їхнє положення в суспільстві, їхні права й обов'язки, для інших право зв'язується з діючими в суспільстві законами, для третіх – із захистом від злочинних зазіхань. Усі ці представлення по-своєму вірні, тому що стосуються різних сторін права. І усі вони охоплюються загальним підходом до права, як до визначеного порядку в суспільстві.

Право – складне явище. Воно охоплює як би три шари, три елементи. Перший шар – правові ідеї, правова свідомість, другий – правові норми і третій – суспільні відносини, що регулюються цими нормами. От як виглядає структура права на конкретному прикладі.

У суспільстві зріє і формується ідея про недоторканість особи. Зрозуміло, ця ідея виникає тільки на визначеному етапі розвитку людської цивілізації, з'являється як реакція на сваволю над особистістю. І тільки на визначеному етапі, коли суспільство піднімається до усвідомлення недоторканості особи, ідея перетворюється в правову норму.

Подібною нормою найчастіше виступає закон. З'являються закони про заборону позбавлення громадянина волі без вироку суду, про неприпустимість довільної затримки громадянина, про недоторканність житла громадянина, його особистої власності і т. д.

Усі ці норми в сукупності, є реалізацією правової ідеї про недоторканість особи. А потім, під впливом прийнятих законів, складаються нові суспільні відносини, що виключають можливість необґрунтованого позбавлення громадянина волі, його права на власність. Так гуманний цивілізований принцип недоторканості особи і власності пронизав всі елементи права і перетворився в складову частину суспільного порядку, гарантом якого, як ми знаємо, є право.

В цій роботі розглянуто такі поняття права як суб’єктивне та об’єктивне.

Для початку коротко їх охарактеризувати можна так: у широкому значенні термін “суб’єктивне право” означає все те, що випливає з правових норм (об'єктивного права) для особи і характеризує її як суб'єкт права. Визнання особи суб'єктом права знаходить вираз у тому, що вона через норми об'єктивного права виступає як його учасник. У вузькому значенні суб’єктивне право розуміється як право (можливість певної поведінки) особи, що передбачено правовою нормою (наприклад, право на освіту, право на відпочинок і т. ін.).

Термін «об'єктивне» щодо права означає, що юридичні норми набули своєї об'єктивації в офіційних державних актах і тому стають незалежними від розсуду окремих індивідів.

Термін «суб'єктивне» вказує на приналежність права певному суб'єкту, на його певні юридичне визнані можливості, якими він на свій розсуд може скористатися або не скористатися.

Право є основним засобом регулювання суспільних відносин. Тому роль права у здійсненні цього завдання називається правовим регулюванням. Під ним розуміють здійснюваний державою за допомогою права владний вплив на суспільні відносини з метою їхнього упорядкування, закріплення і охорони. Цей вплив здійснюється з використанням або врахуванням:

• норм права, що регламентують суспільні відносини;
• джерел, або форм права, що виражають, містять, об’єктивують норми права;
• юридичних фактів, що породжують, змінюють та припиняють права та обов’язки суб’єктів;
• правових відносин, що є способом конкретизації та реалізації передбачених нормами права прав і обов’язків;
• актів тлумачення, що розкривають зміст загальної норми;
• актів реалізації правових норм;
• правосвідомості, що забезпечує єдине розуміння правових норм;
• законності, що забезпечує реальність всього процесу правового регулювання.

Функції права – це основні напрямки його впливу на людину і суспільство (суспільні відносини). Функції права поділяються на загальносоціальні та спеціальносоціальні. Загальносоціальні функції – це напрямки взаємодії права та інших соціальних явищ. В даній роботі ми розглянемо глибше питання щодо функцій права.

Мета курсової роботи: дослідити поняття та ознаки об’єктивного юридичного права, та визначити його особливості.

Завдання курсової роботи:

Ознайомитись з поняттям та ознаками об’єктивного юридичного права

Дати загальну характеристику об’єктивного юридичного права

Ознайомитись з функціями об’єктивного юридичного права

Дати загальну характеристику об’єктивного юридичного права

Об’єкт дослідження: основні функції об’єктивного юридичного права.

Предмет дослідження: взаємодія функцій об’єктивного юридичного права. Ця курсова робота, створена на основі аналізу наукової літератури, тут наведені лише найпоширеніші думки і концепції з поодинокими прикладами для відображення реального здійснення теоретичних положень.

Методи дослідження обрані, виходячи з поставлених в роботі мети та завдань, з урахуванням об’єкта та предмета дослідження. При проведенні дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи.

Структура курсової роботи. Робота складається з вступу, 2 розділів, висновку та джерел використаної інформації.

 

 

 

Право – це система загальнообов'язкових формально визначених правил поведінки, які встановлюються або санкціонуються державою, нею охороняються, виражають волю домінуючої частини населення в соціальне неоднорідному суспільстві і слугують регулятором найбільш