Ідеї підготовки вчителя у творчій спадщині г. В. Істоміна (1841-1886)

Предмет:

Тип роботи:

Стаття

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

вчителя початкової школи як фундаментальну умову успішного виконання функцій, організації ефективного навчального процесу учнів і результатом професійно-педагогічної підготовки вчителя. Готовність педагога до забезпечення розвитку індивідуальних можли¬востей учнів, здатність до професійного та особистісного саморозвитку – це домінуюча мета його професійної підготовки. Зокрема, у своїй праці «Записка про стан недільної школи при Полтавській духовній семінарії за 1868 р. « обґрунтував концепцію підготовки вчителів початкової школи. Г. В. Істомін ратував за високу кваліфікацію педагогічних кадрів з підсиленням педагогіки та фахових методик. Велику увагу в статті приділено проблемам методики навчання мови та літературного читання. Особливо важливим у підготовці вчителя початкової школи вчений вважав ретельний добір текстів для читання, прищеплення навичок виразного читання з метою розвитку навичок зв'язного мовлення, мислення, уваги, уяви. «Корисним є звертати увагу учнів на виникнення форм рідної мови», – зауважував Істомін Григорій Васильович [5, с. 263].

За Г. В. Істоміним, вчитель повинен володіти талантом педагога: вміти доступно викладати матеріал, знати психологію учня, впливати на емоційно-чуттєву сферу вихованців, вміти триматися. Обстоюючи ідеї розвивального навчання, важливість створення проблемних ситуацій на уроці, науковець зауважував: «Вчитель повинен давати учням можливість самим відшукати прямий зв'язок між окремим випадком та арифметичною дією» [там само, с. 268].

Оскільки вчитель повинен досконало володіти теоретичними знаннями, вміти планувати свою діяльність, враховуючи досягнення різних галузей наукових знань і методичної науки, то така його діяльність над збагаченням знань та підвищенням професійної кваліфікації повинна включати за Г. В. Істоміним: ознайомлення із систематичними виданнями журналів, вивчення досвіду колег, постійна самоосвіта, участь у конференціях.

Педагогічний процес підготовки вчителя повинен ґрунтуватися на педагогічній взаємодії та творчості. Мислитель зауважував: «Викладання повинно суворо відповідати як характеру науки, яка викладається, так і загальному розвитку та індивідуальним здібностям учнів» [там само, с. 266]. Як бачимо, науковець обстоював особистісний та індивідуальний підхід як основні методологічні принципи педагогічної діяльності.

Раціональна організація зразкової школи, в якій майбутні вчителі вправлялись у формуванні загальнопедагогічних вмінь та навичок, на по¬гляд Г. В. Істоміна, повинна складатись з трьох звичайних відділень:

1) для демонстрації зразкових уроків та проведення заключних уроків випускників,

2) для пробних уроків випускників;

3) для перших проб у викладанні з підготовчою групою, де починали навчатися неграмотні діти [там само, с. 270 ].

Ці ідеї вченого знайшли втілення в його організації початкової школи при Маріїнській жіночій гімназії. Саме завдяки його ініціативі педагогічна практика майбутніх вчительок стала набувати цілісного характеру, педагогічної спрямованості, чіткої структури. Зокрема, випускниці розподілялись у три відділення зразкової школи залежно від рівня підготовки та досвіду проведення уроків [там само, с. 271].

У праці «До питання про необхідність розподілу навчальних занять в однокласних та двокласних початкових училищах» вчений обґрунтував вимоги до вчителя. Думка вітчизняного науковця зводилась до тези, що вчитель повинен багато са¬мостійно працювати з учнями (60% часу витрачати на самостійну роботу). У запропонованому науковцем розкладі занять в однокласних та 2-класних училищах було 8 годин аудиторних на тиждень з арифметики, з яких 10 год. відводилось на самостійну роботу. Отже, важливою вимогою до педагога, за Г. В. Істоміним, повинна бути його здатність до проведення самостійної та індивідуальної роботи з школярами [6, с. 626-627].

У праці «Метод ведення вправ з російської мови в вищих класах середніх навчальних закладів» вчений запропонував власну методичну систему роботи вчителя на уроках словесності.

У системі роботи вчителя-словесника над усним і писемним мовленням учнів твір займає одне з провідних місць, готуючи школярів до активної комунікативної діяльності: «Не можна не сказати про те, що гарне виконання письмових робіт учнями з російської мови залежить великою мірою також від майстерності вчителя, тобто від його уміння застосовувати методику проведення творів, вишукувати прийоми, які сприяють підвищенню ефективності навчання... « [7, с. 27]. Саме тому мислитель особливу увагу звертав на методику написання творів, якою повинен володіти педагог. Навчити школярів компонувати твори – складний процес, який вимагає вироблення здатності висловлювати думки з того чи іншого приводу, вчити бачити, сприймати, від¬чувати й аналізувати. Г. В. Істомін запропонував методичні рекомендації щодо покращення методики написання учнями твору. У ній виділив такі етапи написання учнями творів:

підготовча робота, яка повинна проводитися залежно від теми твору (вправи, позакласне читання творів, робота над художнім текстом для зразка);
словникова робота з відповідями на запитання вчителя;
робота над складанням плану;
колективне компонування (добір засобів для створення письмового висловлювання) ;
усний переказ;
самостійна робота над створенням письмового висловлювання [там само, с. 23-29].

Г. В. Істомін вважав, що підготовка до написання твору будь-якого виду повинна проводитись заздалегідь і в різних аспектах. Попередньо вчитель повинен визначити тему твору, разом з учнями аналізувати її, складати орієнтовний план, потім організовувати роботу зі збору матеріалу. При цьому педагог повинен показати, як потрібно використовувати зібраний матеріал за вивченою чи прочитаною літературою, за власними спостереженнями, на матеріалі життєвого досвіду, за картиною тощо.

За Г. В. Істоміним, перші варіанти творів повинні перевірятися вчителем. Робота над помилками сприятиме розвитку в школярів мовного чуття, критичного ставлення до власного тексту і тим самим сприятиме розвиткові культури мовлення.

Проведення колективного навчання творів, на думку вченого, виправдане на відповідному етапі роботи, що вимагає ознайомлення дітей зелементарною технікою побудови тексту. Індивідуальне компонування творів дає більші можливості для реалізації уміння школярів зв'язно ви¬словлювати свої думки усно й письмово в різних мовленнєвих ситуаціях.

Досвід викладацької діяльності дав змогу науковцю виокремити такі умови успішного напи¬сання творів учнями:

1. Правильно дібрані теми для творів, які доступні для розуміння, вчасно повідомлені з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, рівня їхнього розвитку.

2. Увага до аналізу теми, співставлення різних точок зору, ідея твору.

3. Формування в учнів умінь складати план твору в класі під керівництвом учителя.

4. Усна робота над створенням текстів (вправи).

4. Самостійність думки учня – запорука успішного висловлювання.

5. Грамотність оформлення.

6. Проведення систематичної роботи над помилками.

7. Якісне написання творів залежить від самостійного читання учнями літератури під керівництвом вчителя.

8. Проведення систематичних занять з метою розвитку зв’язного мовлення школярів (так звані консультації або «пояснювальні бесіди» варто влаштовувати в суботу у вільний час від занять) [там само, с. 29].

Г. В. Істомін зауважував: «Отже, вибір літературних творів для читання та розбору учнями під час практичних занять з російської мови обумовлюється метою знать, яка полягає насамперед, в розумовому розвитку та моральних сил учнів, а предметом літературних бесід можуть бути також літературні твори, які не мають ніякого стосунку до уроків словесності» [там само, с. 36].

Вивчення спадщини Г. В. Істоміна дало змогу нам визначити структуру методичної підготовки вчителя, яка включала такі складові:

1. Глибокі знання спеціальних предметів, психолого-педагогічні знання.

2. Здатність доступно пояснювати матеріал.

3. Здатність до органічного поєднання ауди- торної та позакласної роботи з учнями.

4. Здатність вчителя формувати потребу в самостійній роботі.

5. Здатність управляти процесом засвоєння знань учнів.

ВИСНОВКИ

Отже, методична підготовка вчителя за Г. В. Істоміним – це його глибокі знання, здатність розвивати пізнавальні потреби учнів, забезпечувати пізнавальні засоби, які необхідні для засвоєння основ наук, управління процесом засвоєння знань учнів та способів діяльності: уміння здійснювати постановку цілей засвоєння матеріалу, стимулювати позитивну мотивацію в процесі засвоєння матеріалу, організовувати успішне сприйняття матеріалу, осмислення вивченого, здійснювати контроль за вивченням матеріалу, уміння здійснювати корекцію процесу засвоєння знань, уміння вдало організовувати індивідуальну та самостійну роботу з учнями.

За Г. В. Істоміним структура процесу підготовки майбутнього вчителя включала такі компоненти: загальна підготовка; спеціально-професійна (психолого-педагогічна, методична) ; особистіснасамопідготовка. Головним у професійній підго-товці педагога на думку мислителя, вважалась здатність до професійного та особистісного саморозвитку, його готовність до забезпечення розвитку індивідуальних можливостей учнів.

Цінними вважаємо методичні рекомендації Г. В. Істоміна щодо покращення методики написання учнями твору на уроках російської мови в початковій школі. У вивченні мови, як і К. Д. Ушинський, викладач вбачав великі можливості розумового розвитку вчителя, учнів, рекомендував розвивати навички самостійності, творчого ставлення до справи, застосування евристичної методики.

Запропонована педагогом концепція підготовки вчителя початкової школи як процес оволодіння особистістю життєвими компетенціями, загальнонауковими, професійними знаннями і вміннями для успішного здійснення професійної діяльності, зокрема ідеї щодо покращення методичної підготовки на уроках мови, є актуальними на сучасному етапі розвитку суспільства. Актуальними вважаємо також ідеї вченого щодо раціональної організації зразкової школи, чіткої структури педагогічної практики майбутніх вчителів.

Перспективи дослідження Стаття не вичерпує всіх аспектів зазначеної проблеми, розкриваючи простір для подальших наукових пошуків, зокре¬ма аналізу спадщини викладачів Полтавської духовної семінарії В. О. Конопатова (1865-?), І. І. Слу- чевського (1859-1900), П. С. Попова (1858-1908).

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

Білик Г. М. Полтавський національний педагогічний університет зустрічає золоте сторіччя / Г. М. Білик // Рідний край. – 2014. – № 2. – С. 193-202.
Дело управления Киевского учебного округа об учреждении кратковременных педагогических курсов для учителей и учительниц народных училищ. 2. 05. 1876 г. – ЦДІАК. – Ф. 707, Оп. 225, Од. збер. №21. – Арк. 1-246.
Думитрашко В. Григорий Васильевич Истомин (Некролог) / В. Думитрашко // Полтавские епархиальные ведомости. -- 1886. – №21. – С. 784-789.
Єрмак О. П. Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка: з історії перших десяти¬літь діяльності / О. П. Єрмак, Г. М. Білик // Рідний край. – 2009. – № 2. – С. 6-23.
Истомин Г. В. Записка о состоянии воскресной школы при Полтавской духовной семинарии за 1868 г. / Г. В. Истомин // Полтавские епархиальные ведомости. – 1869. – №10. – С. 254-270.
Истомин Г. В. К вопросу о распределении учебных занятий в одноклассных и двуклассных начальных учи¬лищах / Г. В. Истомин // Педагогический листок. – 1886. – №5. – С. 620-629.
Истомин Г. В. Метод ведения письменных упражнений по русскому языку в высших классах среднеучебных заведений / Г. В. Истомин. – М. : Издательство типографии Мамонтова, 1879. – 48 с.
Кравченко П. А. З минулого і сьогодення історичного факультету Полтавського національного педагогічного університету імені Короленка В. Г. / П. А. Кравченко // Філософські обрії. – 2014. – № 32. – С. 175-205.
Павловский И. Ф. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века / И. Ф. Павловский. – Полтава: Типо-литография преемников Дохмана, 1912. – 156 с.
Петренко І. М. Церковнопарафіяльні школи Лівобережної України в системі освітньої політики уряду Росій¬ської імперії (1884-1917 рр.). / І. М. Петренко. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. – 161 с.