Індукція овуляції у пацієнток з безпліддям поєднаного генезу у програмах допоміжних репродуктивних технологій

Встановлено, що критерії ультрасонографічного моніторінгу фолікулярного апарата яєчників і рівень концентрації естрадіолу в день введення овуляторної дози хоріонічного гонадотропіну можуть бути інформативними ознаками прогнозу результативності циклів ЕКЗ.

На підставі вивчення циклів ЕКЗ із застосуванням екзогенного ФСГ визначені параметри тестів оваріального резерву на стимуляцію овуляції. При адекватній відповіді яєчників базальний рівень ФСГ у крові повинний бути менше 11 МО/л, приріст концентрації естрадіолу – більше 0, 11±0, 02 нмоль/л. При зміні цих параметрів (б-ФСГ>11 МО/л і ∆Е2<0, 11 нмоль/л) можливо прогнозувати нерезультативну відповідь на стимуляцію овуляції.

Застосування оральних контрацептивів пацієнтками з підвищеною оваріальною відповіддю, перед основним циклом індукції овуляції, дозволяє нормалізувати відношення ЛГ/ФСГ. Концентрація ЛГ значно знижується тільки при застосуванні методу подвійної супресії до 4, 40, 51 МО/л проти 9, 31, 77 МО/л при довгому протоколі (р<0, 01). Концентрація загального тестостерону істотно знижується при застосуванні обох протоколів, а пік концентрації естрадіолу при застосуванні протоколу подвійної супресії є значно нижчим (12, 33, 1 нмоль/л), ніж при використанні довгого протоколу – 16, 5+2, 3 нмоль/л (р<0, 01), що сприяє підвищенню результативності в циклі ЕКЗ.

Встановлено, що при зниженій реакції яєчників на терапію гонадотропінами слід застосовувати короткий протокол індукції овуляції. У пацієнток з нормальною чи підвищеною оваріальною відповіддю показаний довгий режим оваріальної індукції, що дозволяє запобігти передчасній лютеінізації фолікулів.

Диференційований підхід до застосування короткого чи довгого протоколів стимуляції овуляції в залежності від запропонованих параметрів оваріальної відповіді дозволяє досягти кількості випадків вагітності до 37% і 35% відповідно.

 

 

При обстеженні жінок, що страждають безплідністю, необхідно проводити верифікацію діагнозу з урахуванням можливого поєднання трубно-перитонеальних форм безплідності з вторинним полікістозом яєчників, недостатністю лютеінової фази циклу та іншими вторинними змінами у репродуктивній системі.

З метою прогнозування оваріальної відповіді на стимуляцію овуляції необхідно враховувати параметри оваріального резерву – базальний рівень ФСГ і пік вмісту естрадіолу в крові обстежених жінок.

При проведенні циклів індукції овуляції необхідним є визначення базального рівня ФСГ і приросту Е2; якщо ці параметри змінені (б-ФСГ >11 МО/мл і ∆Е2 < 0, 11 нмоль/л), то варто очікувати знижену реакцію яєчників на терапію гонадотропінами і в цьому випадку застосовувати короткий протокол оваріальної індукції.

Якщо у циклах овуляторної індукції, попередніх даному лікувальному циклу, мала місце маніфестна клініка з наявністю піку естрадіолу, що перевищує 19, 1 нмоль/л, та великої кількості фолікулів (>20), відповідь яєчників слід розцінювати, як підвищену і необхідно використовувати додаткове пригнічення функції гонадотрофів гіпофізу (протокол подвійної супресії). Довгий режим оваріальної індукції показаний для застосування в пацієнток з нормальною та підвищеною оваріальною відповіддю, у зв'язку з профілактикою передчасного викиду ЛГ, що прямо позначається на результативності лікування.

Хворим з підвищеною оваріальною відповіддю перед основним циклом індукції овуляції необхідно призначати комбіновані контрацептиви протягом одного менструального циклу.

 

 

Корніцька Г. В., Ільїн І. Є., Вовк І. Б. Подвійна супресія гіпофізу при застосуванні оральних контрацептивів та агоніста гонадотропін-релізінг-гормону у пацієнток із високим ступенем оваріальної відповіді для оптимізації результатів ДРТ-циклів // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. – № 3. – С. 115-118.

Г. В. Корніцька, І. Є. Ільїн. Контрольована гіперстимуляція яєчників у короткому та довгому режимах для програм допоміжних репродуктивних технологій // Перинатологія та педіатрія. – 2001. – № 4. – С. 16-18.

Ільїн І. Є., Корніцька Г. В.. Порівняльна оцінка ефективності застосування альбуміну людини та крохмалю у профілактиці синдрому гіперстимуляції яєчників при лікуванні неплідності методом екстракорпорального запліднення // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. – № 4. – С. 152-154.

Корніцька Г. В. Використання препаратів фолікулостимулюючого гормону як скринінг-тестів для визначення оваріального резерву в хворих на безплідність // Ліки. – 2001. – № 1-2. – С. 105-110.

Корницкая А. В., Ильин И. Е. Продолжительность введения агониста гонадотропин-релизинг-гормона: влияние на результаты лечения методом экстракорпорального оплодотворения // Буковинський медичний вісник. – 2001. – № 2-3. – С. 103-104.

Ильин И. Е., Корницкая А. В. Сравнительная оценка эффективности использования человеческого альбумина и рефортана в профилактике синдрома гиперстимуляции яичников при лечении бесплодия методом ЭКО // Збірник наукових праць. Асоціації акушерів-гінекологів України. -“Фенікс”. – Київ. – 2001. – С. 289-292.

 

 

Корніцька Г. В. Індукція овуляції у пацієнток з безпліддям поєднаного генезу у програмах допоміжних репродуктивних технологій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 01. 01 – акушерство і гінекологія. – Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена питанням підвищення результативності лікування в циклах екстракорпорального запліднення шляхом визначення оваріального резерву та вибору оптимального протоколу індукції овуляції у пацієнток з безплідністю поєднаного генезу.

В роботі проведено клініко-статистичний аналіз та вивчено гормональний гомеостаз пацієнток програми екстракорпорального запліднення з поєднаними формами безплідності. Проведено формування тестів оваріального резерву, які були зіставлені з якістю оваріальної відповіді та клінічно апробовані у лікувальному циклі. Визначені закономірності та