Інфраструктура підприємства і напрямки її удосконалення ТОВ «Українська зернова компанія» філія «Андріївське хлібоприймальне підприємство»

 

1.1 Інфраструктура підприємства і її складові

1.2 Напрямки удосконалення інфраструктури підприємства

2.1 Складові інфраструктури хлібоприймального підприємства

2.2 Напрямки удосконалення інфраструктури ХПП

 

Економіка є найважливішою сферою суспільних відносин. Нею охоплені всі, без винятку, сторони життя. Для задоволення певних своїх фізіологічних та духовних потреб люди беруть участь в економічних відносинах.

Але для підтримки життєвого рівня населення необхідні певні предмети життєзабезпечення, які, в сучасних умовах, створюються на підприємствах промисловості, сільського господарства, зв'язку, будівництва та інших.

Отже, підприємство - основна ланка економіки, організаційно відокремлена, економічно самостійна одиниця виробничої сфери народного господарства, яка спеціалізується на виготовленні продукції, наданні послуг або виконанні робіт.

На сучасному етапі ринкових відносин в Україні на підприємствах перш за все вирішуються питання доцільного та економічного витрачання всіх видів ресурсів, використання новітніх технологій, високопродуктивної техніки, максимізації обсягів виробництва та мінімізації витрат на це виробництво, розробляються бізнес-плани, використовуються новітні, прогресивні прийоми маркетингу, здійснюється ефективне управління.

Іншими словами, економіка підприємства - це наука про ефективність виробництва, шляхи і методи досягнення підприємством найкращих результатів при найменших затратах.

Мета даної роботи - розглянути і виявити нові можливості для вдосконалення процесу виробництва шляхом розвитку всієї інфраструктури підприємства, ефективним використанням свого фінансового капіталу та позичкового капіталу для розширення цієї ж інфраструктури , можливості розвитку виробництва, всіх сфер діяльності навколо підприємства, які будуть сприяти ефективній та раціональній діяльності цього ж підприємства.

 

 

 

В розвитку і становленні народного господарства України важливу роль відіграють виробничі підприємства. В свою чергу результативність господарської діяльності підприємства визначається перш за все рівнем організації виробничих процесів, допоміжних та обслуговуючих процесів, які пов'язані з удосконаленням технічної бази, новими нормативними вимогами, тобто розвитком всієї інфраструктури підприємства.

Інфраструктура підприємства - це комплекс цехів, господарств та служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства.

Без узгодженої дії кожної складової інфраструктури неможлива нормальна та ефективна робота підприємства.

Виробнича інфраструктура підприємства — це сукупність підрозділів, які прямо не беруть участі у створенні основної (профільної) продукції підприємства, але своєю діяльністю сприяють роботі основних цехів, створюючи необхідні для цього умови.

Виробничу структуру підприємства, зокрема, складають:

- допоміжні та обслуговуючі цехи та господарства підприємства (ремонтний, інструментальний, енергетичний, транспортний, складське господарство тощо);

- допоміжні дільниці та служби, що розміщені у основних цехах;

- магістральні об'єкти, комунікаційні мережі, засоби збору та-обробки інформації, природоохоронні споруди тощо.

Склад та розміри об'єктів виробничої інфраструктури підприємств залежать від галузі, типу та масштабу виробництва, особливостей конструкцій та технології виготовлення виробів, рівня спеціалізації підприємства.

Останнім часом виробнича інфраструктура відіграє важливу роль в діяльності підприємства, що пояснюється тим, що:

1. Все більших темпів набуває автоматизація та механізація виробництва, яка викликає потреби в збільшенні обсягів ремонтних робіт, налагоджування устаткування, потребує розширення номенклатури інструменту, оснастки та пристосувань.

2. Перехід до нових технологій та інтенсифікація технологічних режимів роботи устаткування підвищують вимоги до якості та збільшують потребу в різних видах енергії.

3. Ускладнення виробничих процесів і поглиблення внутрішньовиробничих зв'язків між підрозділами збільшують обсяги робіт із транспортування вантажів.

4. Навантаження на комунікаційні мережі та природоохоронні споруди постійно зростають.

Тому необхідними умовами нормального перебігу виробничих процесів на підприємстві є: постійне підтримування в робочому стані машин та устаткування, інших засобів праці; своєчасне забезпечення робочих місць сировиною, матеріалами, інструментом, енергією; виконання транспортних операцій та інших зв'язаних з ними робіт. Все це має здійснювати система технічного обслуговування виробництва.

Ремонтне господарство підприємства - підрозділи, які здійснюють технічне обслуговування та ремонт засобів праці, монтаж і введення в дію нового устаткування, виготовлення запасних частин і нестандартного обладнання, модернізацію діючих машин та устаткування.

На практиці застосовують три форми організації ремонтно-профілактичних робіт залежно від масштабів виробництва:

1.Централізована форма - весь ремонтний персонал підприємства підпорядковано головному механіку.

2.Децентралізована форма - передбачає, що всі види ремонтних робіт виконуються персоналом цехових ремонтних баз, що їх підпорядковано начальникам цехів.

3.Змішана форма організації ремонту - технічне обслуговування та поточний ремонт здійснює ремонтний персонал виробничих цехів, а капітальний ремонт, модернізацію, виготовлення запасних частин і нестандартного устаткування - персонал ремонтно-механічного цеху.

Залежно від того, як визначаються потреби в ремонтних роботах, розрізняють систему планово-запобіжного ремонту (систему ПЗР) і систему ремонту за результатами технічної діагностики.

Суть системи ПЗР полягає в тім, що всі запобіжні заходи та ремонти здійснюються відповідно до встановлених нормативів. Після відпрацювання кожною фізичною одиницею устаткування (одиницею транспортного засобу) певної, визначеної нормативами кількості годин проводять його огляди та планові ремонти, черговість і послідовність яких залежить від призначення засобу праці, його конструктивних особливостей, умов експлуатації.

У системі ремонту за результатами технічної діагностики визначення обсягів і видів ремонтних робіт здійснюється залежно від фактичної