Інфраструктура речень публіцистичного стилю

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

ГРИЦИНА Валентина Іванівна

 

УДК 808. 3: 800. 86

 

 

10. 02. 01 – українська мова

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

 

Запоріжжя – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі української мови Криворізького державного педагогічного університету.

Науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент Арешенков Юрій Олександрович, Криворізький державний педагогічний університет, доцент кафедри української мови

Офіційні опоненти – доктор філологічних наук, професор Баранник Дмитро Харитонович, Дніпропетровський національний університет, професор кафедри української мови

– кандидат філологічних наук, доцент Вінтонів Михайло Олексійович, Донецький національний університет, доцент кафедри української мови

Провідна установа – Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка, кафедра української мови

Захист відбудеться «22» лютого 2002 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17. 051. 02 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Запорізькому державному університеті (м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. 2, ауд. 232).

 

 

Функціонування мовних одиниць у текстах певного комунікативного призначення привертає до себе пильну увагу сучасної мовознавчої науки. У руслі цього інтересу знаходиться і проблема вивчення структурно-семантичних та стилістико-прагматичних особливостей комунікативних одиниць у текстах публіцистичного стилю. Обслуговуючи політико-ідеологічну сферу суспільного життя, публіцистичний стиль спрямований на те, щоб передусім здійснювати ідеологічний вплив на адресата, формувати в нього суспільно-політичну свідомість.

Відображаючи актуальні проблеми сучасного суспільного життя, публіцистика відзначається багатством мовних засобів, яскравою експресивністю й оцінним характером мови. Дослідження специфічних рис лексики, фразеології, синтаксису публіцистичного мовлення знаходимо в працях Г. М. Васильєвої, С. Я. Єрмоленко, М. А. Жовтобрюха, В. Г. Костомарова, К. А. Рогової, Д. Е. Розенталя, Г. Я. Солганика, А. В. Швець та ін. У реферованій роботі зроблена спроба з'ясувати мовностилістичні особливості цього стилю шляхом аналізу граматичної структури речення з позиції дворівневого синтаксису, теоретичні основи якого обґрунтовано Д. Х. Баранником. Одиниці інфраструктури значною мірою пов'язані з умовами спілкування, з особливостями комунікативної специфіки ситуації мовлення, що є визначальним при стилістичній кваліфікації мовних явищ, тому їх вивчення дає можливість установити стильові особливості текстів певного функціонального призначення на граматичному рівні.

Актуальність теми визначається тим, що в умовах зростання інтересу сучасної лінгвістики до функціонального аспекту мовних одиниць, який передбачає врахування не лише їх структурно-семантичних, а й комунікативно-прагматичних властивостей, інфраструктура речень певного функціонального стилю ще не була предметом спеціального вивчення. Одиниці модифікаційно-супровідного рівня розглядалися розрізнено і, як правило, лише в аспекті конструктивного синтаксису. Звертання, вставні та вставлені одиниці, слова автора при прямій мові як компоненти речення, що забезпечують суб'єктивно-модальне та інформативне прирощення його змісту, мають значний функціонально-семантичний та стилістичний потенціал і потребують усебічного системного розгляду.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках комплексної наукової теми кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету “Функціонування мовних одиниць і граматичних категорій у різних стилях української мови”.

Мета роботи – схарактеризувати мовні ознаки публіцистичного стилю, що знаходять свій вияв у граматичних та функціональних особливостях компонентів модифікаційно-супровідного рівня речення.

Досягнення цієї мети передбачає розв'язання таких завдань:

1) встановити семантичну та структурну специфіку звертань, слів автора при прямій мові, вставних та вставлених одиниць як елементів інфраструктури речення в публіцистичному стилі;

2) виявити особливості морфологічного вираження елементів інфраструктури речення;

3) визначити, які функції виконують складові інфраструктури речення в публіцистичному мовленні;

4) з'ясувати функціональну ідентичність інфраструктурних одиниць.

Об'єктом дослідження є граматична структура речення в текстах певного функціонального призначення.

Предмет дослідження – граматична будова та функціонально-семантичний потенціал компонентів інфраструктури речень публіцистичного стилю.

Джерелами дослідження стали статті, памфлети, публічні виступи відомих політиків та громадських діячів, опубліковані переважно в центральних виданнях та збірках публіцистичних творів за період 1990-2001 рр. Було проаналізовано близько 700 творів 670 авторів, робоча картотека налічує 8 тисяч конструкцій.

Методи дослідження. Для характеристики інфраструктури речень використовувався переважно описовий метод дослідження. Особливості граматичного вираження компонентів модифікаційно-супровідного рівня в текстах публіцистичного стилю встановлювалися шляхом застосування контекстно-ситуативного та стилістико-статистичного методів.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві комплексно досліджується інфраструктурний рівень речення, з'ясовуються його структурні, семантичні та стилістичні особливості, визначаються функції, які виконують одиниці інфраструктури речення в публіцистичному стилі.

Теоретичне значення дослідження. Матеріали дисертації доповнюють опис граматичної будови речення, розширюють уявлення про стилістичну та комунікативну роль елементів інфраструктурного рівня, уточнюють відомості про мовностилістичні особливості публіцистичного мовлення.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні узагальнення і фактичний матеріал дослідження можуть бути використані при викладанні вузівських курсів та написанні підручників і посібників з синтаксису та стилістики сучасної української мови, у спецкурсах при підготовці журналістів.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення дисертаційної роботи викладено в доповідях та повідомленнях на всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Передаймо нащадкам наш скарб – рідну мову» (Херсон, 1998), «Семантика мовних одиниць: теоретичний і прагматичний аспекти» (Херсон, 2001), а також на звітних наукових конференціях викладачів Криворізького державного педагогічного університету (1997,