Інтегрована інтерпретація матеріалів геофізичних досліджень нафтогазових свердловин

Оператори дозволяють формувати множини всіх суттєвостей наданого типу, а також їх підмножини за такими критеріями:

- по дескрiптору примірника;

- по значенню заданого атрибуту;

- по логічній умові, накладеній на елементарні атрибути;

- по участі в зв'язку в заданій ролі.

Запит може бути створений в екранному текстовому редакторі, що використовує ANSI-кодування. Для цього необхідно точно знати назви типів суттєвостей, їх атрибутів, зв'язків і їх ролей, принаймні тих, із якими слід працювати. Бажано також знати, які типи суттєвостей зв'язуються, до якого типу даних (числовому, рядковому і т. д.) відноситься атрибут, а також імена функцій і типи їх аргументів.

Природне прагнення звести до мінімуму ці вимоги, привело до розробки спеціалізованого екранного редактора для утворення запитів. Ефективним виявилося використання бібліотечних функцій Windows, а також Microsoft Foundation Classes: діалогів, вікон редагування, списків, кнопок та ін.

Головною формою зображення вихідних документів у системі “ГеоПошук” є стандартний RTF-формат, що може бути оброблений засобами, наприклад, MS WORD. У вказаному форматі зберігаються результати виконання запитів. Крім того, до складу системи “ГеоПошук” входить Генератор документів, що дозволяє формувати шаблон вихідного документу, який служить прототипом генерації звітів для різноманітних об’єктів БД. Генератор включає редактор прототипу (шаблону) документу і дозволяє виводити дані в зручній для сприймання формі – у вигляді звіту. Звіт може містити заголовок, висновок і багаторівневу таблицю з відповідним заголовком і підсумковим фрагментом.

Побудова шаблону і, відповідно, генерація документа здійснюється для двох основних інформаційних структур (множин) :

множина об‘єктів певного типу, релевантних запиту;

множина рядків таблиці групи чи масиву, одержаних внаслідок запиту.

Елементи (атрибути) об‘єктів і таблиць групи чи масиву далі називаються “Таблиці”. Сформований документ складається із трьох частин: заголовку, таблиці основних даних звіту і висновків.

До засобів опрацювання даних належать дві групи прикладних програм. Першу групу складають сервісні програми (редагування бази даних, побудова планшетів діаграм, графічне забезпечення тощо). Вони є інструментом адміністратора СУБД. До другої належать спеціальні обчислювальні та графічні програми, що стосуються обробки даних (статистичний аналіз, класифікація об‘єктів, побудова крос-плотів та різноманітних карт тощо). Ці програми орієнтовані на користувача системи (інтерпретатора).

Статистичний аналіз розпочинається з аналізу одномірних виборок геолого-геофізичних параметрів як випадкових величин. Після первинної обробки вибірки виконується оцінка щільності розподілу у вигляді гістограми.

При подальшій статистичній обробці вибірки аналізується наявність спільного розподілу двох випадкових величин. Якщо виявляється неоднорідність розподілу, що часто можна прослідкувати візуально (гістограма має два яскраво виражених максимуми), то на екрані з'являється роздільник, що поділяє вибірку на дві частини, які надалі аналізуються роздільно. Після цього на екран виводяться гістограми кожного з розподілів, а також графіки щільностей і інтервали значень для кожного з розподілів.

Регресійний аналіз проводиться шляхом лінійної апроксимації комплексу геолого-геофізичних параметрів або їх перетворень і комбінацій. Процес апроксимації відбувається покроково. Покрокова регресія – це процедура, що підбирає коефіцієнти лінійної залежності методом найменших квадратів і за допомогою критерію Фішера відбирає тільки ті аргументи, що підвищують якість формули з 5% рівнем надійності. Працює алгоритм так: на першому етапі додаються по одному аргументи, що вносять найбільший внесок у точність апроксимації (прямий добір), а на другому етапі по одному вилучаються аргументи. Відмова від аргументів у найменшому ступені знижує точність апроксимації (обернене видалення). По ходу виконання покрокової регресії метод найменших квадратів використовується багаторазово, тому алгоритм покрокової регресії працює набагато довше, ніж аналіз значимості коефіцієнтів по Ст'юденту. Проте, за рахунок реального перебору комбінацій аргументів покрокова регресія є більш надійною. Отримана формула являє собою вираз для обчислення цільового параметра.

Двомірні залежності (вхідні дані, лінія регресії, рівняння регресії) видаються на екран.

Засоби побудови карт мають такі функціональні можливості:

- візуалізація (скролiнг, масштабування) векторної карти;

- нанесення на карту об'єктів із БД;

- ведення даних (утворення, переміщення, редагування і вилучення об'єктів/зв'язків) безпосередньо на карті і підключення засобів СУБД, включаючи інформаційний граф; табличне подання об'єктів і груп, що повторюються; ведення текстів змінної довжини;

– ідентифікація об'єкта за його положенням, підключення прикладних програм і контекстна довідка.

Для визначення літотипів, виділення колекторів і оцінки їх характеру насичення застосовуються методи параметричної та непараметричної класифікації. В технології “Геопошук” ця процедура реалізується за допомогою програми DBMINE.

Класифікація об‘єктів може виконуватись трьома способами: за способом дерева вирішень, за допомогою методу найближчих сусідів та методом дискримінантного аналізу.

Алгоритм за способом дерева вирішень розділяє множину зразків (пропластків) на дві підмножини простим граничним значенням одного з параметрів так, щоб мінімізувати розмаїтість класів або неоднорідність підмножин. Це потребує перебору всіх аргументів із добором оптимального порогу для кожного параметра. У результаті вибирається та комбінація параметр-поріг, що дає найкращий результат. Потім та ж процедура проводиться з однією з підмножин – з тою, для якої вдалося знайти найкраще сполучення параметра з порогом. І так далі. У результаті утвориться дерево підмножин. Кожній підмножині відповідає деякий провідний клас (тип літології або насичення). Якщо невідомий зразок шляхом послідовних порівнянь із порогами потрапляє в деяку підмножину, його можна з упевненістю віднести до переважного класу цієї підмножини.