Інтенсивна технологія вирощування пшениці озимої в умовах ТОВ “Інвестагропром” Черкаської обл., Кам'янського р-ну, с. Тилепине

 

 

Урожайність пшениці озимої і якість зерна значною мірою залежать від забезпечення рослин елементами мінерального живлення впродовж всієї вегетації. Пшениця озима виносить з урожаєм значну кількість елементів живлення з грунту. Для формування врожаю зерна 10ц/га необхідна: азоту – 28-37 кг, фосфору – 11-13 кг, калію – 20-27 кг. Слід зазначити, що чим більший врожай і вища доза мінеральних добрив, тим більший винос поживних речовин. Так, з урожаєм 50-60 ц/га вже виноситься: азоту – 160-190 кг, фосфору – 55-70 кг, калію – 80-100 кг. Мінеральні добрива можна вносити під основний обробіток грунту восени, давати в рядки при сівбі і підживлювати ними посіви в процесі вегетації. Повну норму фосфорних і калійних добрив необхідно вносити під основний обробіток грунту. Перенесення цих добрив для осіннього чи весняного підживлення набагато знижує їх ефективність. Краще вносити добрива під оранку, тоді вони перемішуються з грунтом на глибині 22-25 см. При внесенні під культивацію – міститься у верхньому шарі грунту. Глибоке перемішування добрив сприяє кращому розвитку кореневої системи, проникненню її на більшу глибину в початкових фазах росту і підвищенню зимостійкості. Для зони лісостепу для повної реалізації можливостей високопродуктивних сортів озимої пшениці рекомендується вносити 90-120кг/га діючої речовини кожного елемента [3].

Восени на бідних грунтах і після гірших попередників вносять не більше N30. Внесення азоту в таких умовах сприяє кращому росту рослин восени, внаслідок формування більшої кількості пластичних речовин підвищується зимостійкість. Підставою для прийняття рішення про внесення азоту є данні грунтової діагностики. Якщо загальна доза азоту не перевищує N60, допускається її одноразове внесення восени [5].

Ранньовесняне (регенеративне) підживлення в період кущіння рослин підвищує густоту стеблостою, збільшує кількість члеників колосового стрижня. Доза азоту для першого підживлення залежить від 2-ох факторів – стану посівів і часу відновлення весняної вегетації. На добре розвинених посівах рекомендується вносити 30% (N30-60) від повної норми азоту [5].

Друге підживлення – продуктивне, яке найбільше впливає на врожай зерна, проводять на початку виходу в трубку. Сприяє кращому росту бічних стебел, які за продуктивністю доганяють головне стебло. Друге підживлення – вирішальний чинник роздрібного внесення добрив, бо найбільше впливає на продуктивність колосу, а значить – і на підвищення врожайності пшениці озимої. [5]

Третє підживлення – якісне, під час якого вносять решту азоту в період від початку фази колосіння до наливу зерна. Збільшує тривалість активної діяльності верхніх листків, підвищує інтенсивність фотосинтезу. Впливає на врожайність і якість. Як правило, для третього підживлення використовують добрива в сухому вигляді або водний розчин [2].

Розрахунок норм добрив під запрограмовану урожайність проводять за такою формулою:

де: Нд – норма елемента живлення;

У – запрограмована урожайність;

в – винос елемента живлення 1ц урожаю основної продукції з урахуванням побічної;

Пгз – грунтові запаси елемента живлення в розрахунковому шарі грунту;

Кгз – коефіцієнт використання елемента живлення з грунтових запасів;

Км – коефіцієнт використання елемента живлення з мінеральних добрив.

Пгз=h×A×n,

де: h – глибина розрахункового шару грунту;

A – об’ємна маса грунту;

n – вміст елемента живлення у грунті.

Якщо, крім мінеральних планується внесення органічних добрив, а також, якщо враховується післядія добрив, то у цьому випадку користуються такою формулою:

де: До – кількість органічних добрив;

Со – вміст елементів живлення в органічних добривах;

Ко – коефіцієнт використання елементів живлення в органічних добривах.

В господарстві під озиму пшеницю з осені вноситься 100 кг аміачної води і 150кг складних мінеральних добрив (нітроамофоска). На весні при початку відростання вторинної кореневої системи, а при необхідності коли пшениця недорозвинута з осені по мерзло-талому грунту вносять КАС в кількості 180 кг/га. При цвітінні та наливі зерна для забезпечення якості зерна вносять мікродобрива (Стармакс азот). Для зменшення виливу води на 1 га в господарстві застосовуються (Торнедо, Гондор, Дизайнер). Їх використання дає змогу регулювати розмір крапель при обприскуванні та конфігурацію краплі при розміщенні на листку. Дана система удобрення забезпечує отримання стабільно високих врожаїв пшениці.

Пшениці, які добре розкущились з осені і мають відповідну густоту, по мерзло-талому грунту не підживлюються. На зріджених посівах та посівах, що слабо розкущені проводиться підживлення по мерзло-талому грунту КАСом 100-150 кг/га.

Пшениці, які знаходяться в доброму стані підживлюються при відростанні вторинної кореневої системи КАСом з розрахунку 100-200 кг/га в строки, коли температура повітря не досягла 100С. Обприскування проводиться за допомогою трактора МТЗ-80 і обприскувача ОП-2000 з обладнанням Харді 5-струйними форсунками.

У фазі кущення та початку виходу в трубку посіви пшениці озимої обробляються пестицидами (гербіциди, фунгіциди, інсектициди) при необхідності. В 2015р. на посівах пшениці озимої вносились: Пріма 0, 5 л/га, Імпакт К 1 л/га, Денадим 1 л/га. Разом з пестицидами вносились мікродобрива Стармакс Голд