Предмет:
Тип роботи:
Інше
К-сть сторінок:
154
Мова:
Українська
борговими зобов'язаннями на ринку цінних паперів. Центральний банк скуповує або продає цінні папери.
У 80-і роки ХХ ст. західні країни внесли серйозні зміни в кредитно-грошову політику центрального банку. Як відомо, відбувся перегляд теоретичних основ економічної політики держав, який виразився у відході від кейнсіанських постулатів і поверненні до неокласичних ідей (зокрема, до концепції монетаризму). На практиці це привело до переносу центру ваги в економічній політиці з традиційного орієнтиру – динаміки відсоткової ставки – на зміну величини і темпів зростання грошової маси. У ряді західних країн в 70-і роки ХХ ст. було введено таргетування грошової маси (англ. target – мета), що мало на меті встановлення верхньої і нижньої меж зростання грошової маси на наступний період. Подібний підхід до розмірів майбутньої грошової маси встановлений в США, ФРН, Англії, Канаді, Японії і ряді інших країн.
Який механізм проведення монетарної політики центральним банком? Деякі аспекти цієї політики нами проаналізовані у попередніх темах. Впливаючи різними методами, розглянутими вище (інструменти центрального банку), на обсяг грошової маси і кредиту, центральний банк впливає на кінцевий сукупний попит через ряд послідовних ланок: грошова маса, норма відсотка, капіталовкладення, сукупний попит, національний дохід.
Якщо поетапно розглянути механізм реалізації прийнятих центральним банком рішень, то він зводиться в загальних рисах до наступного. На І етапі центральний банк своїми діями (наприклад, купуючи облігації у комерційних банків або знижуючи мінімальну ставку резервних вимог) збільшує грошову масу. На ІІ етапі відбувається мультиплікаційне розширення банківських депозитів, пропозиція грошей зростає. На ІІІ етапі зростання пропозиції грошей веде до їх здешевлення, тобто до зниження відсоткової ставки, що розширює попит на інвестиції. На ІV етапі результатом зниження відсоткової ставки буде збільшення приватних і державних інвестицій. І, нарешті, на V етапі зростання капіталовкладень викличе підвищення доходів, розширення виробництва, збільшення зайнятості й прискорення темпів інфляції.
У буквеному зображені ці зв'язки такі: МS→r→Y→І. У графічній формі механізм впливу монетарної політики на обсяг ВВП наступний (рис. 6) :
Рис. 6. Функціональний зв'язок монетарної політики і обсягу ВВП
М -обсяг грошової маси; І – величина інвестицій; Y – величина ВВП; МDМD – крива попиту на гроші; МSМS – крива пропозиції грошей; ІІ – крива попиту на інвестиції; SS – крива пропозиції інвестицій, тобто збереження.
На графіках прослідковується тісний взаємозв'язок грошового ринку і ринку інвестицій. Кейнсіанський рецепт заохочення ділової активності й економічного зростання полягає у тому, що уряд повинен поставити метою своєї монетарної політики збільшення грошової маси (пропозиції грошей), що приведе до зрушення кривої пропозиції грошей (МSМS) вправо в положення МS¹МS¹. Новій точці рівноваги грошового ринку буде відповідати більш низька ставка відсотка rB. Скорочення відсоткової ставки полегшує доступ приватного бізнесу до кредитних ресурсів і викликає зростання інвестицій до рівня ІB. Нові капіталовкладення викличуть розширення обсягу виробництва і примножать ВВП на величину YB- YA.
Таким бачать кейнсіанці загальний хід впливу грошової політики держави на зміну капіталовкладень, зайнятості і ВВП. Однак, у реальному житті грошова політика іноді призводить до непередбачених результатів, її ефективність знижується як результат розвитку побічних, супутніх процесів. Наприклад, центральний банк збільшив пропозицію грошей, надіючись понизити відсоткову ставку. Але зростання грошової маси викликає інфляційні процеси. Це зростання цін заставляє банки підвищити номінальну ставку відсотка до рівня реальної (яка враховує відсоток інфляції). Позичальники готові платити реальний відсоток, бо віддавати борг вони будуть все рівно знеціненими грошима. Таким чином, дії центрального банку призвели не до пониження, а до підвищення відсоткової ставки, що не дозволяє досягнути кінцевої мети грошової політики – зростання ВВП.
У зв'язку з вищезазначеним необхідно розрізняти короткострокові й довгострокові результати грошової політики. У цьому питанні позиції неокейнсіанців і монетаристів не збігаються. Неокейнсіанці виходять з критично важливого для них посилання, що заробітна плата і ціни – це негнучкі інструменти, відносно загальмовані. Тому в короткостроковому плані, уряд може добитися шляхом збільшення грошової маси зростання ВВП згідно з розглянутою схемою. У довгостроковому періоді ця грошова політика вже не приведе до значного зростання ВВП, а викличе лише інфляцію. У цьому суть концепції нейтральності грошей.
Монетаристи вважають інакше. В їх уявленні ціни і заробітна плата – це гнучкі інструменти. Тому політика контролю над грошовою масою і в короткостроковому і в довгостроковому періодах здатна, на їх думку, контролювати лише темп інфляції. Ці теоретичні положення отримали назву концепції супернейтральності грошей.
Відомий англійський вчений Дж. Хікс розробив на базі кейнсіанської теорії стандартну зрівноважену модель ринку. Загальна рівновага на реальному і грошовому ринку досліджується з допомогою апарату кривих «ІS-LM» (рис. 7).
Рис. 7. Модель «ІS-LM»
Крива «ІS» характеризує рівновагу в товарному (реальному) секторі господарства. Чим менше рівень реального доходу, тим вищою повинна бути ставка відсотка, щоб досягнути точки рівноваги. Крива «LM» (ліквідні гроші) характеризує рівновагу в грошовому секторі економіки і проходить через точки, які представляють комбінації ставки відсотка і рівня реального доходу, при яких грошовий ринок знаходиться у рівновазі, тобто існує рівновага попиту на гроші й їх пропозиція. Алгебраїчно крива «LM» була виведена із рівнянь, які характеризують кейнсіанську модель грошового ринку. Вирішивши ці рівняння, Дж.