Історичне краєзнавство Донецької області в 50 – 90 – ті роки

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

УДК – 908 (477. 62)

 

Павлухіна Вікторія Феофанівна

 

 

07. 00. 01 – Історія України

 

 

 

Донецьк – 1998

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному університеті Міністерства освіти України.

Науковий керівник доктор історичних наук, професор Лях Роман Данилович, завідувач кафедри історії України Донецького державного університету.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Турченко Федір Григорович, завідувач кафедри новітньої історії України Запорізького державного університету, доктор історичних наук, доцент Пірко Василь Олексійович, завідувач кафедри історіографії, джерелознавства, методики викладання історії Донецького державного університету.

Провідна організація – Інститут Історії України НАН України, відділ регіональних проблем історії України.

Захист відбудеться 15 січня 1999 р. об годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11. 051. 02 по захисту дисертацій в Донецькому державному університеті (340055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24, Головний корпус, ауд. 309).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Донецького державного університету (340055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розісланий “ 14 “ грудня 1998 р.

 

 

Актуальність теми дослідження. Завдання нацiонально-культурного вiдродження України значною мiрою зумовлюють необхiднiсть осмислення досвiду, набутого у справi збереження багатовiкових традицiй, дослiдження маловiдомих сторiнок iсторiї нашої держави. Краєзнавчий рух, який виконує не лише освітні та виховнi функцiї, а й консолiдує кращi науковi i творчi сили, потребує особливої уваги дослiдникiв. Вивчення історії окремих регіонів України набуло нового значення після здобуття Україною незалежності. Історична наука поповнюється новими дослідженнями місцевої історії, фактами, літературою, повідомленнями на конференціях з історичного краєзнавства, що регулярно проводилися протягом 90-х років. Донецька область не є винятком в активізації історико-краєзнавчої діяльності, в зв’язку з чим автор вважає доцільним окреме наукове дослідження iсторичного краєзнавства в регіоні, який є невід’ємною складовою частиною єдиної держави Україна.

Дослідники минулого Донеччини плідно вивчали історію регіону. У повоєнні роки особлива увага надавалася окремим галузям народного господарства, дослідженню соціальних процесів. За 50 – 80-ті роки було захищено десятки дисертацій, видано чимало монографій, опубліковано сотні статей з важливих історичних проблем. Але поза межами наукового узагальнення залишалися такі проблеми історичного краєзнавства, як робота пам’яткоохоронних органів, музеїв, бібліотек. Виникла необхідність проаналізувати та систематизувати діяльність науковців нашого регіону по вивченню історії краю у повоєнний період, визначити досягнення та прорахунки в історико-краєзнавчій роботі, зробити певні висновки щодо подальшого розвитку цієї важливої справи.

Осмислення досвіду краєзнавчого руху Донеччини має сприяти вiдтворенню маловiдомих сторiнок у суспiльно-полiтичному, науковому i культурному життi регiону та України взагалi, запровадженню в науковий обiг нових документальних матерiалiв, виявленню та з'ясуванню ряду важливих подiй i фактiв. До того ж, критичний аналiз набутого досвiду створює умови для вироблення конкретних, науково-обгрунтованих рекомендацiй щодо подальшого розвитку краєзнавчої роботи. Суспільною науково-виховною функцією історичного краєзнавства, наявністю різноманітних форм його проведення, а також відсутністю досліджень діяльності краєзнавців та краєзнавчих установ і обумовлений вибір теми дисертаційної роботи “ Історичне краєзнавство Донецької області в 50 – 90-ті роки”.

Вона пов’язана з науково-дослідною темою “Історія Донбасу”, із затвердженою Міністерством освіти України держбюджетною темою “Етносоціальні проблеми історії Донбасу”, які розробляються на історичному факультеті Донецького держуніверситету.

Предметом дисертаційного дослідження є історичне краєзнавство, під яким розуміється всебічне вивчення історії регіону в науковій і громадській формах.

Об’єктом дослідження є діяльність історико-краєзнавчих осередків, робота науковців і краєзнавців-аматорів по вивченню і пропаганді історії краю.

Хронологiчнi рамки даного дослiдження охоплюють перiод з 50-х рокiв поточного століття, коли краєзнавство зазнало своєрiдного вiдродження, про що свiдчить посилення уваги науковців до проблем місцевої історії, а також активізація дiяльності музеїв та пам'яткоохоронних осередкiв, до 90-х років, коли проголошення державної незалежностi України дало змогу пiднятися українознавству на якiсно новий рiвень, отримати ширшi можливостi для органiзацiї та проведення дослiджень, популяризацiї знань про рiдний край як науковцями, так i краєзнавцями-аматорами. Подекуди автор звертається до характеристики історичного краєзнавства в перші повоєнні роки, що зумовлено першими проявами уваги до краєзнавства з боку держави та широкої громадськості.

Територiальнi межi дослiдження охоплюють Донецьку область, найбільшу в Україні за чисельністю населення та промисловим потенціалом, iсторичний розвиток якої мав значні особливостi порівняно з іншими регіонами.

Метою дисертаційного дослідження є комплексне вивчення історико-краєзнавчого руху на Донеччинi в 50 – 90 -ті роки XX століття.

Поставлена мета буде реалізована через розв'язання наступних завдань:

1) характеристика етапiв розвитку iсторичного краєзнавства Донеччини;

2) визначення основних напрямкiв, форм i методiв роботи у перiод, який досліджується;

3) вивчення дiяльностi музеїв, бібліотек регiону, органiзацiй Товариства охорони пам'яток iсторiї та культури, обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців, засобів масової інформаціїї;

4) аналіз основних проблем, до яких зверталися науковцi та краєзнавцi-аматори регiону;

5) з’ясування основних причин та змісту змiн характеру краєзнавчих дослiджень;

При цьому історичне краєзнавство регіону розглядається у невід’ємному зв’язку з історією України.

Наукова новизна одержаних у процесі дослідження результатiв пов'язана,